П’ятниця, 16 Січня, 2026

Україна втрачає частку ринку пшениці в Азії та Африці — її заміщує Росія

Важливі новини

Шлях корупційної системи: чому держава не покарала вивізників ухилянтів з України

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.

25 травня: яке сьогодні свято, кого вшановують і чому цей день особливий

Сьогоднішня неділя — не лише завершення весни, а й день із глибоким змістом для церкви, культури, науки та суспільства. В Україні 25 травня поєднує церковні вшанування, професійні дати й події міжнародного значення. За церковним календарем це день пам’яті Іоанна Предтечі — пророка, який охрестив Ісуса Христа. У народній традиції його вважали покровителем оновлення, і вірили, […]

Депутат зі “Слуги народу” отримував виплати по єПідтримці під час війни

Народний депутат Дмитро Любота, обраний до Верховної Ради від партії “Слуга народу”, скористався державною програмою “єПідтримка” разом зі своєю співмешканкою. Це випливає з його щорічної декларації за 2024 рік. Згідно з документами, Любота отримав 4 тисячі гривень допомоги від уряду в межах програми, а його співмешканка — ще 10 тисяч гривень. При цьому, за 2024 […]

Які свята відзначають 9 серпня та що заборонено робити цього дня

9 серпня 2025 року — дата з багатою історією та власними заборонами. У народних звичаях цей день вважається небезпечним, особливо для власників худоби, а у світовому календарі він має кілька міжнародних дат. Свята в Україні Офіційних державних свят цього дня немає, проте місто Ялта відзначає свій День міста. Також 9 серпня народилися відомі українці: хірург […]

Посадовець Міноборони продавав довідки про “бронь” по $10 тисяч

Посадовець одного з центрів Міністерства оборони організував канал ухилення від мобілізації, оформлюючи військовозобов’язаних на фіктивні посади за гроші. Слідство вже зафіксувало щонайменше 50 “броньованих” клієнтів. За даними Офісу генпрокурора та ДБР, офіцер влаштовував чоловіків на цивільні посади в структурі Міноборони або афілійованих підрозділах. Після цього “новопризначені” отримували довідки про бронювання – аж до кінця мобілізації. […]

Україна поступово втрачає ключові позиції на ринках пшениці в Північній Африці та Азії, звільняючи місце для російського зерна. Як повідомляє видання Latifundist, тенденція стала помітною на тлі переорієнтації українського експорту на європейські країни.

За словами співрозмовників з Promising International Trading Co, Україна втратила близько 70% ринку Єгипту — одного з найважливіших імпортерів пшениці. Водночас у Тунісі 75% імпорту становить саме російська пшениця, ще частина — французька. Українська продукція представлена там мінімально.

Аналогічна ситуація спостерігається і в Судані, Ефіопії, а також у таких країнах, як Кенія та Нігерія, де користується попитом пшениця з високим вмістом протеїну (12,5%). Вітчизняна пшениця, як правило, не відповідає цим критеріям.

На азійських ринках — зокрема, у Бангладеші та Індонезії — українські трейдери також стикаються з труднощами. Там спостерігається активне витіснення конкурентів з боку Росії, яка пропонує гнучкіші умови постачання та нижчі ціни.

Паралельно Україна стикається з новими викликами на європейському напрямку. Через обмеження з боку ЄС трейдерам доводиться перебудовувати логістику. Якщо раніше можна було формувати об’єднані невеликі партії зерна, то тепер доведеться орієнтуватися на великі обсяги, що підвищує бар’єр входу для менших компаній.

Таким чином, українські експортери опинилися в умовах конкуренції не лише за ринки, а й за саму здатність постачати зерно в нових логістичних реаліях. Експерти наголошують на необхідності перегляду стратегії присутності на традиційних ринках та адаптації до змін у глобальній торгівлі зерном.

Останні новини