Вівторок, 3 Березня, 2026

Україна втрачає частку ринку пшениці в Азії та Африці — її заміщує Росія

Важливі новини

Подружжя чиновників зловили на хабарі за дозвіл на будівництво

На Київщині затримали начальницю відділу архітектури однієї з селищних рад та її чоловіка. За версією слідства, подружжя вимагало 230 тисяч гривень за видачу містобудівних умов та обмежень. Гроші їм нібито пропонував місцевий мешканець, який планував забудову земельної ділянки. За документами, що дозволяють це зробити, чоловікові запропонували “домовитися” — сума питання склала 230 тисяч гривень. Гроші […]

Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

Кожного разу, коли в Україні лунають розмови про «справедливу податкову систему», суспільство завмирає в очікуванні, а політики — у страху. Податкова реформа — одне з тих питань, яке роками залишається хронічно нерозв’язаним. І головна причина не у браку законопроєктів чи фахівців. Вона — у самому серці системи. У 2018 році президент США Дональд Трамп ввів […]

Фігурантів справи про розкрадання державного майна затримали правоохоронці

Керівництво ПрАТ «Укрпрофтур» та посадовці Федерації профспілок України організували злочинну схему незаконного відчуження державного майна профспілкових організацій. Про це повідомили в правоохоронних органах. Слідство встановило, що у 2016–2018 роках зловмисники уклали чотири фіктивні договори купівлі-продажу об’єктів нерухомості в місті Рівне. Загальна вартість відчужених об’єктів становить понад 20 мільйонів гривень. Майно було оформлене на родичів одного […]

Українці скуповують квартири в Польщі: рекордний рік на ринку

У 2024 році кількість іноземців, які придбали житло в Польщі, досягла історичного максимуму — 17 330 квартир, і найбільшими покупцями стали саме громадяни України. Такі дані наводить видання Rzeczpospolita. Попри загальне зниження обсягу продажів на польському ринку нерухомості, частка угод з іноземцями зросла до понад 10%. Це свідчить про суттєвий інтерес іноземних громадян до житлової […]

Тіньові механізми митних потоків: як вибудувана роками система перетворила контролюючий орган на інструмент прихованих схем

За інформацією, що з’являлася у численних журналістських розслідуваннях та аналітичних матеріалах, навколо роботи окремих митних підрозділів сформувалася складна структура, яка фактично перетворила контроль за переміщенням товарів через кордон на окремий неформальний бізнес-напрям. Система, яку пов’язують із Сергієм Звягінцевим, описується як багаторівнева мережа впливу, що охоплювала насамперед Львівську та Закарпатську митниці, але мала сліди й на інших ділянках. Ключовою особливістю цієї мережі було налагодження сталих каналів, через які контрабандні операції оформлювалися майже так само організовано, як звичайні адміністративні послуги.

Основою схеми, за оцінками експертів, були маніпуляції з інвойсами та деклараціями. Реальна вартість товарів занижувалася у кілька разів, що дозволяло мінімізувати платежі та уникати належного контролю. Для цього використовували так звані компанії-прокладки — юридичні особи без активів і діяльності, які існували лише на папері та виконували роль буферу між постачальником і державою. Через такі структури проходили значні партії імпорту, що формально виглядали як дрібні та маловартісні.

Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

Україна поступово втрачає ключові позиції на ринках пшениці в Північній Африці та Азії, звільняючи місце для російського зерна. Як повідомляє видання Latifundist, тенденція стала помітною на тлі переорієнтації українського експорту на європейські країни.

За словами співрозмовників з Promising International Trading Co, Україна втратила близько 70% ринку Єгипту — одного з найважливіших імпортерів пшениці. Водночас у Тунісі 75% імпорту становить саме російська пшениця, ще частина — французька. Українська продукція представлена там мінімально.

Аналогічна ситуація спостерігається і в Судані, Ефіопії, а також у таких країнах, як Кенія та Нігерія, де користується попитом пшениця з високим вмістом протеїну (12,5%). Вітчизняна пшениця, як правило, не відповідає цим критеріям.

На азійських ринках — зокрема, у Бангладеші та Індонезії — українські трейдери також стикаються з труднощами. Там спостерігається активне витіснення конкурентів з боку Росії, яка пропонує гнучкіші умови постачання та нижчі ціни.

Паралельно Україна стикається з новими викликами на європейському напрямку. Через обмеження з боку ЄС трейдерам доводиться перебудовувати логістику. Якщо раніше можна було формувати об’єднані невеликі партії зерна, то тепер доведеться орієнтуватися на великі обсяги, що підвищує бар’єр входу для менших компаній.

Таким чином, українські експортери опинилися в умовах конкуренції не лише за ринки, а й за саму здатність постачати зерно в нових логістичних реаліях. Експерти наголошують на необхідності перегляду стратегії присутності на традиційних ринках та адаптації до змін у глобальній торгівлі зерном.

Останні новини