Вівторок, 3 Березня, 2026

Україна втрачає частку ринку пшениці в Азії та Африці — її заміщує Росія

Важливі новини

Мобілізація за Кордоном: Нові Зобов’язання для Українців у Світі

Зміни в законопроєкті щодо загальної мобілізації в Україні передбачають впровадження нового механізму для уточнення військово-облікових даних громадян. Якщо законопроєкт буде прийнятий, це може зачепити навіть тих українців, які перебувають за кордоном. Згідно з новим законопроєктом, військовозобов'язані громадяни повинні будуть уточнити свої військово-облікові дані в Територіальних центрах кадрового забезпечення (ТЦК) протягом 60 днів з моменту опублікування закону. Уточнення можна буде здійснити через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного або резервіста без особистого візиту до ТЦК та СП.

Важливою зміною є рівність сили електронної повістки та звичайної паперової, що може мати юридичні наслідки за її ігнорування. Додатково, для українців за кордоном пропонується зміна порядку надання консульських послуг, вимагаючи наявності військово-облікових документів для отримання консульської допомоги, особливо для чоловіків віком від 18 до 60 років.

Зазначені положення законопроєкту викликали обговорення в суспільстві, зокрема щодо вилучення автотранспорту на потреби Збройних Сил України за військово-транспортним обов'язком.

Стаття висвітлює важливі зміни в законопроєкті щодо загальної мобілізації в Україні. Зокрема, підкреслюється впровадження нового механізму уточнення військово-облікових даних громадян, що може зачепити навіть тих, хто перебуває за кордоном. Громадяни повинні будуть уточнити дані протягом 60 днів через електронний кабінет, причому електронна повістка матиме рівну силу з паперовою.

Зазначено, що обговорення в суспільстві викликали питання, пов'язані з можливим вилученням автотранспорту для потреб Збройних Сил та новим порядком консульської допомоги для українців за кордоном. Варто відзначити, що ці зміни свідчать про постійний розвиток законодавства з метою забезпечення ефективної обороноздатності та безпеки країни.

Чому ми прокидаємось втомленими: роль підготовки до сну та режиму

Зараз все більше людей стикаються з проблемою, коли після 7–8 годин сну відчувають себе такими, ніби всю ніч не спали зовсім: важкість у голові, м’язи наче ватяні, а енергії — нуль. Чому так відбувається, якщо, здається, ви не позбавляли себе сну? Лікарі сходяться на думці: справа не в кількості годин, а в тому, як організовано саме відновлення під час сну. Виявляється, навіть регулярний режим сну відіграє величезну роль у тому, як ми себе почуваємо вранці.

Перша і, мабуть, найбільш прихована проблема — хаотичний режим сну. Якщо кожного вечора лягати спати в різний час, навіть при достатній кількості годин, організм не може налаштуватися на правильний відпочинок. Мозок і внутрішній годинник не адаптуються до постійних змін, і це порушує синхронізацію важливих біологічних процесів. Наприклад, навіть невелика зміна часу засинання (наприклад, 22:45 один день і 01:30 наступного) може серйозно вплинути на якість сну і його відновлювальну здатність.

Друга звичка, яка б’є по сну сильніше, ніж здається, — екрани в ліжку. Світло від телефона, ноутбука чи телевізора зупиняє вироблення мелатоніну — гормону, який каже мозку: “Час спати”. У результаті ви фізично лежите, але нервова система все ще “в онлайні”, як вдень. В ідеалі годину перед сном варто прожити без яскравих екранів узагалі. Якщо це здається нереальним — хоча б увімкніть теплий жовтий фільтр і зменште яскравість.

Ще один неприємний фактор — як ви проводите вечір. Є два полюси, і обидва шкодять: з одного боку, зневоднення протягом дня (особливо якщо багато кави й майже ніякої води), з іншого — важка пізня вечеря. Коли тілу бракує рідини, воно прокидається серед ночі в стані стресу. Коли ви наїлися перед самим сном, травна система змушена працювати, замість того щоб відпочивати разом із вами. Найкомфортніше для організму — легка їжа за 2–3 години до сну й нормальний питний режим протягом дня, а не “згадати про воду о 23:10”.

Є ще одна річ, про яку часто забувають: кисень і навантаження. Якщо ви цілий день просиділи в офісі або вдома, практично не виходили надвір і не рухалися, тіло може бути втомленим ментально, але не фізіологічно. У цьому стані заснути можна, але сон буде поверхневим і неспокійним. Коротка прогулянка ввечері, свіже повітря і хоча б мінімальна активність дають тілу сигнал “цикл завершено, можна вимикатися”. Це дуже проста річ, але різниця відчувається буквально наступного ранку.

Що з цим робити прямо сьогодні? Стабілізувати годину відбою, прибрати телефон з подушки, провітрити кімнату й не перевантажувати шлунок перед сном. Це не “великий лайфхак”, це база гігієни сну. І найцікавіше: коли вона працює, ранкове відчуття розбитості зникає не за рахунок додаткових годин сну, а за рахунок того, що ці години стають якіснішими.

Українських далекобійників, що уникнули повернення додому після перетину кордону, планують прирівняти до викрадачів

Асоціація міжнародних автоперевізників в Україні надзвичайно занепокоєна нагальною проблемою, яка стосується українських далекобійників. Ця проблема полягає в тому, що після перетину кордону вони не повертаються додому, залишаючи свої фургони без нагляду. Це небезпечне явище відбувається через бажання уникнути призову на мобілізацію.

Згідно з даними, отриманими від наших членів, ця тенденція стає все більшою загрозою для стабільності та безпеки нашої країни. Відсутність контролю над фургонами, які залишаються без нагляду, може призвести до різних негативних наслідків, включаючи використання їх для незаконних цілей, в тому числі транспортування контрабанди або навіть зброї.

Зокрема, це може створити серйозні проблеми для безпеки дорожнього руху та загрожувати життю і майну наших громадян. Крім того, така небезпека породжує загрозу національній обороні та загальній безпеці країни, оскільки ці фургони можуть бути використані для неправомірних цілей, які посягають на інтереси України.

Для вирішення цієї проблеми необхідно вжити невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення контролю за діяльністю далекобійників, які перетинають кордон. Потрібно розглянути можливість посилення моніторингу за рухом транспортних засобів через кордон, а також посилити співпрацю між відповідними правоохоронними органами для запобігання втратам контролю над фургонами.

Крім того, необхідно вжити заходів щодо попередження мобілізаційної ухилення серед далекобійників, зокрема шляхом встановлення більш жорстких санкцій за такі дії та підвищення інформаційної роботи з цією категорією населення.

Тільки шляхом спільних зусиль урядових і громадських структур можна забезпечити ефективний контроль та протидію цьому небезпечному явищу. Наша асоціація готова активно співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами для вирішення цієї проблеми та забезпечення безпеки та стабільності нашої країни.

Така практика, за словами асоціації, має серйозні наслідки для галузі та загрозу для безпеки на дорогах.

«Я думаю, що найближчим часом ми розробимо разом з юристами і будемо доводити до водіїв, що у них будуть не тільки проблеми з поліцією, а саме розглядатиметься ситуація як викрадення автомобіля», – заявив віце-президент Асоціації Віктор Балін.

Інформацію про таких водіїв планують передавати в Інтерпол, щоб вони потім не змогли знайти роботу за кордоном.

Балін зазначив, що через таких водіїв може блокуватися доступ до системи «Шлях» всієї компанії-перевізника, що загрожує зупинкою роботи.

Від початку повномасштабної війни Росія вбила понад 12 тисяч мирних жителів, ще майже 28 тисяч поранено

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“За період з 24 лютого 2022 року до 30 листопада 2024 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало в Україні понад 12 340 загиблих і 27 836 поранених серед цивільних осіб”, – заявила заступниця генсека ООН з питань роззброєння Ізумі Накаміцу на засіданні Радбезу, пише “Укрінформ”.

За її словами, причиною смерті близько 42% цивільних українців впродовж листопада стало застосування росіянами зброї далекої дії. Цей показник значно перевищує дані за попередні місяці.

Також Накаміцу навела цьогорічну статистику Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Згідно з цими даними, з 1 січня по 30 листопада внаслідок ударів авіаційними бомбами російських окупаційних військ загинув 341 мирний житель. Ще 1803 особи зазнали поранень через ці атаки. Це у три та шість разів, відповідно, перевищує аналогічні показники минулого року.

Як повідомляв УНІАН, до цього вересень був місяцем із найбільшою кількістю цивільних жертв в Україні – 208 загиблих цивільних людей і 1 220 поранених.

У листопаді росіяни завдали значну кількість масованих атак по Україні. Так, вночі та вранці 17 листопада у небі над Україною знищили 144 повітряні цілі – 102 ракети та 42 БПЛА. Загалом було 210 повітряних цілей РФ.

Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

Неприємна бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі не природньо любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивись, а підвищення податків – то річ неприємна і непопулярна.

В Україні з початку війни склалося унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилось у історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такий масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію і потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть в Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що у Росії є якись нескінчені ресурси.

Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато менший. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну і низьку інфляцію. Що можна мати війну і економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну і не мати підвищення податків.

Аномалія стала сприйматися як норма. І тому коли настав час підвищувати податки, то суспільство виявилось до цього не готовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

Чому цей час настав? Бо війна це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їх гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Вся соціалка, всі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші у чиновника із зарплати і передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Напряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе, а який там бізнес клімат у Маріуполі чи Бахмуті.

Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1-го вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привезти до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за 2-3 роки. Так це працює. Нажаль. Хоча дуже б хотілося.

Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому, для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватись системними кроками по реформуванню податкової і митниці, по зменшенню тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не відмінять необхідність знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби у додатковому підняттю податків за 2-3 роки. Причому нічого вигадувати не треба. Всі кроки вже давно прописані в програмі МВФ.

Але саме підняття податків є невідворотнім. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищенні. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і, фактично, податок на оборот, замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило би всіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки, всі витрачають кошти. Всі споживають. І витрачаючи їх сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити 2, 5 , 7, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

Україна поступово втрачає ключові позиції на ринках пшениці в Північній Африці та Азії, звільняючи місце для російського зерна. Як повідомляє видання Latifundist, тенденція стала помітною на тлі переорієнтації українського експорту на європейські країни.

За словами співрозмовників з Promising International Trading Co, Україна втратила близько 70% ринку Єгипту — одного з найважливіших імпортерів пшениці. Водночас у Тунісі 75% імпорту становить саме російська пшениця, ще частина — французька. Українська продукція представлена там мінімально.

Аналогічна ситуація спостерігається і в Судані, Ефіопії, а також у таких країнах, як Кенія та Нігерія, де користується попитом пшениця з високим вмістом протеїну (12,5%). Вітчизняна пшениця, як правило, не відповідає цим критеріям.

На азійських ринках — зокрема, у Бангладеші та Індонезії — українські трейдери також стикаються з труднощами. Там спостерігається активне витіснення конкурентів з боку Росії, яка пропонує гнучкіші умови постачання та нижчі ціни.

Паралельно Україна стикається з новими викликами на європейському напрямку. Через обмеження з боку ЄС трейдерам доводиться перебудовувати логістику. Якщо раніше можна було формувати об’єднані невеликі партії зерна, то тепер доведеться орієнтуватися на великі обсяги, що підвищує бар’єр входу для менших компаній.

Таким чином, українські експортери опинилися в умовах конкуренції не лише за ринки, а й за саму здатність постачати зерно в нових логістичних реаліях. Експерти наголошують на необхідності перегляду стратегії присутності на традиційних ринках та адаптації до змін у глобальній торгівлі зерном.

Останні новини