Україна втрачає стратегічну сировину через експорт

Кривий Ріг останнім часом стає центром обговорень, коли йдеться про кримінальний бізнес, нелегальні схеми та політичні впливи. Усі ці елементи так чи інакше пов’язані з двома фігурами, які стали майже синонімами тіньової економіки міста: Дмитром Храменюком та Олександром Квасовим. Їхні бізнес-інтереси та методи ведення справ мають численні паралелі та взаємодії, де кримінальні схеми, рейдерство та політичні зв'язки стають одним цілим.

Дмитро Храменюк — це ім’я, яке в Кривому Розі асоціюється з нелегальними автозаправними станціями. За даними правоохоронців, він контролює цілу мережу з 12 підпільних АЗС, що працюють не лише в межах міста, а й на його околицях. Крім того, Храменюк має значні активи в торгівлі контрафактним тютюном та алкоголем, а також контролює пункти прийому металу, через які обігруються різноманітні схеми обходу податків і митних зборів. Протягом багатьох років його бізнес процвітає, незважаючи на те, що деякі підпільні цехи працюють без будь-якої уваги з боку місцевих правоохоронних органів.

Квасов, у свою чергу, пов’язаний із рейдерськими захопленнями земель. За даними Clarity‑project, йому контролює до 4000 гектарів. Судові рішення часто ігноруються, а конфлікти з пайовиками залишаються невирішеними.

Відомо також про спільний бізнес Храменюка та Квасова — ресторан, а нещодавно у регіон просочилася інформація про силові методи стягнення боргу в $800 тис. Постраждалий бізнесмен стверджував, що його утримували та катували, а справа була “похована” за участю колишніх прокурорів і поліції.

Попри це, обидва активно займаються благодійністю: допомагають громадам, поставляють продукти, воду, транспорт і дрони для фронту. Місцеві активісти зазначають, що волонтерський образ може бути прикриттям для старих схем та трампліном у політику.

Таким чином, Храменюк і Квасов формують образ сучасних “теневих князів” Криворіжжя, які поєднують бізнес, кримінальні зв’язки та політичні амбіції, демонструючи, як тіньова економіка пристосовується та маскується під благодійність і політичну діяльність.

Сікорський закликав переглянути існуючі обмеження на постачання певних видів озброєнь, наголошуючи на необхідності посилення оборонних можливостей України в умовах поточних викликів. Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед європейських лідерів та експертів з питань безпеки.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі із закликом зняти обмеження, накладені їхніми країнами на використання Україною переданої їй далекобійної зброї – Polska Agencja Prasowa.

«Самооборона повністю законна. Україна в такий спосіб зможе запобігти російським атакам, як-от нещодавній обстріл дитячої онкологічної лікарні в Києві, шляхом знищення літаків, що стріляють крилатими ракетами, та атак на аеропорти, з яких вони злітають».

Сікорський визнав, що пропонував скликати неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС наприкінці серпня в Україні, наприклад, у Львові, але Угорщина заблокувала цю ідею.

За словами очільника польського зовнішньополітичного відомства, під час першої частини зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі більшу частину часу зайняла дискусія щодо того, де має відбутися формальна чи неформальна Рада міністрів закордонних справ під час головування Угорщини в Раді ЄС у цьому півріччі.

Раніше з’явилися неофіційні повідомлення про те, що в рамках бойкоту прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його самопроголошеної «миротворчої місії» в Росії, глава європейської дипломатії ЄС Жозеп Боррель може провести заплановане на кінець серпня засідання не в Будапешті, а, наприклад, у Брюсселі.

«Я запропонував компромісне рішення, щоб Рада відбулася в Україні. Це було б знаком нашої солідарності з країною», – заявив Сікорський, додавши, що з логістичних причин було б легше організувати цю зустріч у західній Україні, наприклад, у Львові.

Протягом наступного року, від квітня 2024 до березня 2025 року, українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїх працівників. Однак, це підвищення не передбачає розширення фонду оплати праці, а скоріш за все буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу. Такі тенденції стали очевидними завдяки дослідженню "Ділові очікування підприємств України" за перший квартал 2024 року, яке було опубліковане Національним банком України.

Згідно з отриманими результатами опитування, більшість бізнес-планів передбачають збільшення заробітної плати своїм працівникам на протязі наступних 12 місяців у середньому на 8,7%. Таку намір висловили 62,6% респондентів, що свідчить про певну оптимістичну настанову серед підприємців. Порівняно з результатами опитування у четвертому кварталі 2023 року, коли лише 57,9% бізнесу мали плани щодо підвищення зарплати, цей показник показує певний ріст у довірі до економічної ситуації.

Проте, роботодавці свідомі того, що наступний рік буде складним як політично, так і економічно для України. Це викликає серйозні обгрунтовані обмеження у плануванні та прогнозуванні фінансових ризиків. Відповідно до цього, роботодавці мають намір залишитися конкурентоспроможними на ринку, навіть за умови економічної нестабільності.

Незважаючи на це, збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетним завданням для бізнесу. Це призводить до необхідності підвищення рівня оплати праці. Однак, з огляду на невизначеність економічного майбутнього, роботодавці відмовляються від значних розширень у фонді оплати праці. Тому підвищення зарплати персоналу планується здійснити шляхом скорочення його чисельності.

У дослідженні виявлено, що 6,3% опитаних роботодавців планують звільнити частину персоналу. Цей показник майже повністю співпадає з результатами опитування у четвертому кварталі минулого року, коли цю намір висловили 6,5% бізнесу.

Навіть у торгівлі продовольчими товарами, яка традиційно вважається стабільною сферою, спостерігається початок звільнень персоналу. На ринку праці спостерігається зменшення кількості вакансій для продавців, а магазини активно розпочали процес скорочення персоналу. Найчастіше під звільнення потрапляють чоловіки, оскільки їх роботодавці вважають менш стабільними на фоні економічної нестабільності.

Українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїм працівникам протягом наступного року, проте це підвищення буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу, а не через розширення фонду оплати праці. Дослідження "Ділові очікування підприємств України" показало, що більшість роботодавців планують збільшити заробітну плату на середньому на 8,7%, проте економічна нестабільність країни породжує обмеження у плануванні та фінансових ризиках. Збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетом, що призводить до підвищення їхньої зарплати, але без значного розширення фонду оплати праці. Ці тенденції можуть призвести до скорочення чисельності персоналу, що вже спостерігається в різних сферах бізнесу, навіть у стабільних галузях, таких як торгівля продовольчими товарами. Таким чином, економічна нестабільність і потреба у збереженні конкурентоспроможності можуть призвести до складних виборів для роботодавців у вирішенні питання заробітної плати та кадрової політики.