Україна за Зеленського: не готова до нового великого російського наступу

Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим та майже вільним від забаганок. Однак основним ризиком вони вбачають те, що майже половина видатків має забезпечити міжнародна допомога. Загальні витрати на Державний бюджет на 2024 рік становлять 3,35 трлн грн, із яких понад 1,8 трлн грн парламентарі сподіваються отримати від податків та зборів, а решта – від міжнародних партнерів та внутрішнього ринку.

Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн. Для забезпечення бюджету передбачено дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це становить основний ризик, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу, що може призвести до зростання дефіциту бюджету до кінця року. Війна та її наслідки, зокрема, виплата сім'ям загиблих солдатів та інші витрати на матеріальне забезпечення солдатів, можуть збільшити цей дефіцит.

Економічна нестабільність, втеча капіталу та закриття бізнесу додаються до загального неврожайного фінансового становища. Без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може потрапити в складну ситуацію. Надії на успішний викуп 50 млрд євро кредиту та стабільну вартість національної валюти визнаються обмеженими, що може призвести до подальшого ускладнення економічної ситуації в країні.

Бюджет-2024, прийнятий Верховною Радою, визнається як збалансований і майже вільний від надмірних витрат. Однак головним ризиком є значна залежність від міжнародної допомоги, яка має забезпечити понад 45% видатків. За найбільшими обсягами коштів передбачено виділення на оборону та безпеку — 1,7 трлн грн.

Дефіцит у бюджеті, який потрібно забезпечити шляхом залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, визнається основним ризиком. Це обумовлено тим, що фінансова допомога наразі недостатня, особливо в умовах війни та зростання витрат, зокрема на потреби ветеранів та сім'ї загиблих солдат.

Економічна нестабільність, втрата капіталу та закриття підприємств є складниками загального негативного економічного контексту. Попри невелику надію на успішний викуп кредиту та стабільну вартість національної валюти, прогнозуються важкі часи для України.

Україна може стати важкою фінансовою ситуацією, якщо не буде отримано значну підтримку від західних кредиторів та інших міжнародних партнерів.

В жаркую погоду многие из нас стремятся освежиться сочными и прохладными арбузами. Однако специалисты Кузбасской детской областной больницы предупреждают, что употребление арбузов не в сезон может представлять опасность для здоровья. Особенно это касается июньских «ранних» арбузов, которые зачастую оказываются небезопасными.

Опасности ранних арбузов

Ранние арбузы, которые появляются на прилавках уже в июне, могут содержать повышенные уровни нитратов и других химических веществ. Это связано с тем, что для ускорения созревания часто используются различные стимуляторы роста и пестициды. Высокое содержание нитратов может привести к отравлению, особенно у детей и людей с ослабленным иммунитетом.

Симптомы отравления нитратами включают:

Тошноту и рвотуГоловокружениеБоли в животеГоловную больПовышенную утомляемостьОсобенно осторожными следует быть родителям маленьких детей, так как их организм более чувствителен к вредным веществам.

Когда арбузы становятся безопасными

По мнению врачей, безопасные и полезные арбузы можно начинать покупать с середины августа. Именно в этот период начинается естественный сезон созревания арбузов, и вероятность содержания в них вредных химических веществ значительно снижается. Натурально созревшие арбузы обладают не только лучшими вкусовыми качествами, но и безопаснее для здоровья.

Советы по выбору арбуза

Чтобы обезопасить себя и своих близких, важно правильно выбирать арбузы. Вот несколько рекомендаций:

Время покупки: как уже упоминалось, лучше всего покупать арбузы с середины августа и до конца сентября.Внешний вид: зрелый арбуз имеет равномерный цвет кожицы, без пятен и повреждений. На «бочке» (место, где арбуз лежал на земле) должно быть желтоватое пятно.Звук при постукивании: зрелый арбуз при постукивании издает глухой звук.Хвостик: сухой хвостик свидетельствует о том, что арбуз созрел на поле.Польза арбузов

Арбузы не только вкусны, но и полезны. Они богаты витаминами А, В6, С, а также калием и магнием. Арбузы способствуют улучшению гидратации организма, поддерживают здоровье сердечно-сосудистой системы и обладают антиоксидантными свойствами.

Следуя рекомендациям врачей Кузбасской детской областной больницы, можно наслаждаться арбузами, не беспокоясь о возможных рисках для здоровья. Выбирайте правильное время для покупки и уделяйте внимание качеству продукта, чтобы арбузы приносили только пользу и удовольствие.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали з посиланням на поліцію та спецпідрозділ “Кракен”.

У Telegram-каналах 20 червня опублікували відео, як група людей у формі оточила чоловіка у цивільному одязі та взяла його руки в кайданки. Також один із чоловіків у формі обшукував сумку чоловіка у цивільному та, схоже, ударив його.

У мережі повідомляють, що чоловік у цивільному – це Дмитро Павлов, який воював у спецпідрозділі Kraken ГУР МО, а люди у військовій формі – охорона народного депутата Миколи Тищенка.

Зазначають, що між Павловим, який гуляв з дитиною у центрі міста, та Тищенком сталася суперечка.

У Національній поліції розповіли, що за даним фактом відкрито два кримінальні провадження: за ст. 125 та ст. 146 Кримінального кодексу України.

Тищенко 20 червня написав пост, де підтвердив, що перебуває у Дніпрі. Він там заявляє, що місто перетворилося “на центр шахрайства”. Також він записав відео з бульвару, неподалік від місця, де невідомі напали на Павлова.

“Сьогодні [20 червня] ми спільно викрили одразу декілька адрес об’єднаного злочинного угруповання “дев’ятки”. Це велика мережа ботоферм, понад сто адрес по всій Україні. Наразі вже встановлено більшу частину всіх організаторів” – сказав він.

О 23:58 у поліції Дніпропетровської області підтвердили, що за фактом конфлікту у центрі Дніпра відкрили два кримінальні провадження. Зараз правоохоронці проводять слідчі заходи для ідентифікації всіх причетних осіб, причетних до події.

“Невідомі особи у камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловіку тілесні ушкодження та незаконно утримували його. Подія сталася 20 червня близько 13:45 на пр. Яворницького у м. Дніпро. За даним фактом слідчими відділення поліції № 5 Дніпровського РУП відкрито два кримінальні провадження за ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) та 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі) Кримінального кодексу України” – повідомили у поліції.

У спецпідрозділі “Кракен” підтвердили, що чоловік у цивільному, який отримав тілесні ушкодження внаслідок сутички, є колишнім військовослужбовцем їхнього підрозділу.

У Києві у певних колах виродок Микола Тищенко відомий як кримінальник на прізвисько “Коля Оболонський” і “Коля-Котлєта”. Це ніяк не заважає покидьку буди “народним депутатом” від так званої “партії” “Слуга народу”.

Україна опинилася на порозі однієї з найбільших демографічних криз в історії, що загрожує стабільності та майбутньому розвитку країни. Цей процес розпочався задовго до повномасштабної війни, але саме воєнні дії перетворили ситуацію на справжню катастрофу на національному рівні. Величезний вплив на демографічну ситуацію мають не тільки бойові дії, а й численні соціально-економічні фактори, які змушують громадян шукати кращих умов для життя за кордоном. Як зазначила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, значна частина трудових мігрантів вже повністю інтегрувалася у суспільства інших країн і наразі не бачить умов для повернення.

Згідно з її словами, відновлення рівня населення, яке було до війни, є малоймовірним у найближчій перспективі. Повернення великої кількості українців, які залишили країну в пошуках безпеки та роботи, виглядає все більш віддаленою перспективою. Більшість із них знайшли своє місце в європейських країнах, де змогли адаптуватися до нових умов життя і не відчувають перспектив для повернення, адже їхні родини вже облаштувалися, а інтеграція в нові суспільства дала певні переваги.

«Якщо в країну не намагаються потрапити, — це свідчення не сили, а слабкості економіки», — наголошує демографиня. Навіть після війни, за її словами, мігранти, які приїдуть, використовуватимуть Україну радше як “трамплін” для подальшого переїзду в ЄС.

Проблеми зі смертністю і тривалістю життя — ще одна болюча тема. Якщо у 2020 році середня очікувана тривалість життя в Україні становила 76 років для жінок і 66 — для чоловіків, то у 2024 році цей показник впав до 64 років загалом (57 років для чоловіків, майже 71 — для жінок). Для порівняння: у країнах ЄС чоловіки живуть у середньому 79 років, жінки — 84,5. Найвищий показник у Швеції — понад 82 роки для чоловіків.

«Україна відставала від Європи на 10 років ще до війни. Тепер цей розрив лише збільшився. Ми втратили не тільки людей, а й роки життя», — підкреслює Ткаченко.

За оцінками фахівців, дефіцит робочої сили в Україні сягає від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. Проте це не означає, що роботодавці готові підвищувати зарплати чи створювати комфортні умови. «Коли роботодавці скаржаться, що немає робочих, часто за цим стоїть бажання, щоб люди працювали за копійки. Це нагадує феодалізм — якби могли, паспорти б забрали», — каже експертка.

Водночас в Україні зберігається нерівність в оплаті праці: зарплати у медицині й освіті нижчі, ніж у сільському господарстві чи торгівлі, хоча саме в бюджетних секторах — найвищі вимоги до професійності та навантаження.

Через мізерні пенсії — у середньому 3–5 тисяч гривень — майже 30% пенсіонерів продовжують працювати. Їх беруть на посади, які не потребують високої кваліфікації, і часто платять менше, ніж іншим працівникам, аргументуючи тим, що в них “є інше джерело доходу”.

Ткаченко застерігає: така практика може призвести до ще більшого демпінгу зарплат на ринку праці.

Україна гостро потребує кваліфікованих робітників технічних професій, але більшість молодих людей вважає “нормальною” роботу в офісі чи сфері послуг.«Люди відвикли працювати на заводах — це стало екзотикою. Коли набирали машиністів у київський метрополітен, лише одна жінка закінчила курси. Це показово», — зауважує демографиня.

Велика війна не лише забрала життя сотень тисяч українців, а й виснажила тих, хто залишився. Постійний стрес, емоційна перевтома, невизначеність майбутнього — усе це, за словами Ткаченко, “буде ще довго відображатися западинами у демографічній картині країни”.

Навіть після завершення бойових дій відновлення демографічного потенціалу України може зайняти десятиліття.