Україна забезпечує фінансування програми підтримки ветеранів і демобілізованих осіб через створення мережі фахівців супроводу

20 жовтня — важливий день для багатьох країн та культур, адже саме цього дня відзначають низку різноманітних свят і пам’ятних дат. У світі це день вшанування кухарів і кулінарів, тих, хто дарує нам смак та радість через свої кулінарні витвори. У православній церкві цього дня поминають воїнів, які віддали своє життя за віру та батьківщину. В Україні ж 20 жовтня має особливе значення, адже цей день присвячений жіночому здоров’ю, нагадуючи про важливість турботи про себе та своє фізичне і психічне благополуччя.

Згідно з народними прикметами, цього дня не можна лінуватися, адже будь-яка бездіяльність може мати неприємні наслідки. Також не слід порушувати обіцянки, адже вони можуть бути важливими як для вас, так і для оточуючих. У цей день важливо дотримуватися честі і бути вірними своїм словам.

Віруючі цього дня моляться за здоров’я українських військових, просять про перемогу, повернення захисників додому та захист країни від ворогів.

В Україні сьогодні офіційно відзначають День боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Це нагадування для жінок про необхідність щорічної профілактики й проходження мамографії — найефективнішого методу ранньої діагностики.

Також 20 жовтня народилися двоє видатних українців:– драматург, театрознавець Яків Мамонтов;– легендарний легкоатлет і дворазовий олімпійський чемпіон Валерій Борзов.

Світ відзначає Міжнародний день кулінара і кухаря — професіоналів, які щодня створюють гастрономічні дива. У цей день прийнято вітати всіх, хто любить готувати, бажаючи кулінарного натхнення й творчого підходу до страв.

Крім того, 20 жовтня відзначають і низку інших міжнародних дат:

День авіадиспетчера,

День профілактики остеопорозу,

Всесвітній день статистики,

День лінивця,

День запобігання свинцевим отруєнням.

У народному календарі цей день присвячувався роботі та турботі про дім. Селяни прибирали льохи, комори, готували овочі до зберігання, боролися з мишами й займалися консервацією.Наші пращури казали: “Хто 20 жовтня лінується — той цілий рік бідує”.

Народні прикмети:

якщо випав сніг — він швидко розтане, прийде потепління;

багато грибів у лісі — буде сніжна зима;

галки та граки шумлять — до негоди;

якщо розпогодилось — ще три тижні буде тепло.

20 жовтня заборонено:

лінуватися й перекладати роботу на інших;

порушувати обіцянки;

сваритися та ображати ближніх;

призначати весілля чи робити пропозицію руки й серця — вважається, що така пара не буде щасливою.

Цього дня варто приділити увагу своїм словам і вчинкам — за віруваннями, усе сказане має особливу силу.

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.