Понеділок, 1 Грудня, 2025

Україна заборонила продаж ароматизованих сигарет та електронних сигарет з ароматизаторами

Важливі новини

Загострення боїв під Гуляйполем: новий тиск на українські оборонні лінії

На Запорізькому напрямку фіксується помітне загострення ситуації: російські війська скоротили дистанцію до Гуляйполя — важливого оборонного вузла, який ще у 2022 році відіграв ключову роль у стримуванні масштабної російської навали та не допустив прориву в бік Запоріжжя. Місто, що стало символом стійкості, знову опинилося в зоні підвищеної загрози через активізацію наступальних дій противника.

За оперативними даними, окупаційні підрозділи просунулися вперед на 10–12 кілометрів протягом останніх тижнів, скоротивши відстань до міста до приблизно 4–5 кілометрів. Таке зміщення лінії фронту створює додатковий тиск на українську оборону та вимагає перегляду логістичних рішень. Водночас противник, за оцінками українських військових, намагається уникати прямого штурму Гуляйполя, концентруючись на загрозі перерізання основних шляхів постачання.

На початку жовтня російські війська зав’язали важкі бої за Успенівський плацдарм на річці Янчур, і, попри опір українців, їм вдалося захопити кілька населених пунктів. Через це ЗСУ тимчасово відійшли з деяких сіл, щоб не опинитися в оточенні, і розташувалися на більш вигідних рубежах.

Аналітики зазначають, що прямий штурм Гуляйполя наразі малоймовірний. Найімовірніше, росіяни продовжать обстрілювати місто та логістичні шляхи, застосовуючи артилерію та безпілотники. Однак Гуляйполе має водну перешкоду – річку Гайчур, що ускладнює форсування для ворога.

Українське командування запевняє, що просування росіян на цьому напрямку загалом зупинено. Ситуація на Гуляйпільському, Олександрівському та Новопавлівському напрямках стабілізована, а подальше просування ворога обмежене.

До війни у місті проживало близько 16 тисяч людей, зараз залишилося лише близько 500. Наприкінці вересня 2025 року президент Володимир Зеленський надав Гуляйполю почесне звання «місто-герой».

Трагедія на Вінниччині: Катівня чи Перехрестя правосуддя?

Уночі на суботу в Гайсинському районі Вінницької області сталася надзвичайно трагічна подія, що вразила не лише місцеве співтовариство, а й усю країну. Двоє осіб, вбрані у військову форму, спричинили жахливу трагедію, відкривши вогонь по патрульній машині, яка здійснювала перевірку. Цей несподіваний напад призвів до загибелі молодого, лише 20-річного поліцейського, а його колегу тяжко поранено.

Поліція наразі веде інтенсивний пошук зловмисників як у межах Вінницької області, так і в сусідній Одеській області. Операційні служби вже встановили підозрюваних осіб, інформація про яких швидко розповсюджується через соціальні мережі. На відео з камер спостереження зафіксовано нападників, які були одягнуті у зелено-оливкову військову форму, що свідчить про можливу причетність до Збройних Сил України.

Варто відзначити, що військову схожу форму можна придбати в різних магазинах, тому носіння подібного одягу цивільними особами не є рідкістю. Проте цей факт не зменшує серйозності ситуації.

Щодо автомобіля, на якому пересувалися зловмисники, його зупинили серед ночі для стандартної перевірки, яка, на жаль, завершилася трагічно. Поліцейські були здивовані рішучістю злочинців, які відкрили вогонь під час перевірки, інформує представник правоохоронних органів.

Міністр внутрішніх справ, Ігор Клименко, заявив, що немає виправдання для цього жахливого злочину, наголосивши на тому, що він відображає загрозу, яка стоїть перед поліцейськими навіть у тих моментах, коли вони перебувають на тилу.

У світлі трагічної події на Вінниччині важливо зазначити кілька ключових висновків. По-перше, злочинці не мають права на життя та вільний рух в суспільстві, і вони повинні бути притягнуті до відповідальності перед законом за свої дії. По-друге, такі події підкреслюють необхідність посилення заходів безпеки для правоохоронців, які виконують свої обов'язки в умовах постійної загрози. Нарешті, цей випадок нагадує про важливість підтримки і поваги до поліції та їхньої роботи в суспільстві, а також про необхідність спільної боротьби з будь-якою формою насильства та злочинності.

Депутатка «Слуги народу» Ірина Кормишкіна складає повноваження

Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ірина Кормишкіна подала заяву про складення своїх депутатських повноважень. Згідно з анонсом подій, опублікованим на сайті Верховної Ради України, звернення нардепки буде розглянуто 24 лютого 2025 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи. Згідно з порядком денним, засідання Комітету буде проведене […]

The post Депутатка «Слуги народу» Ірина Кормишкіна складає повноваження first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.

За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.

«Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.

Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:

Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.

Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.

Київстар запустив тестування супутникового зв’язку в партнерстві з Starlink

Мобільний оператор Київстар оголосив про старт відкритого тестування нової технології прямого супутникового зв’язку Direct to Cell у співпраці з компанією Starlink. Ця інновація дозволяє забезпечити мобільний зв’язок навіть у віддалених місцях, де традиційне покриття мобільних мереж відсутнє або працює нестабільно.

На першому етапі тестування нову технологію зможуть використовувати лише обмежена кількість абонентів, а згодом доступ до неї стане доступним для всіх клієнтів оператора. Основною метою цього проєкту є забезпечення безперебійного зв’язку в зонах, де немає можливості підключитися до звичайної мобільної мережі через географічні або інші обмеження.

Тестування триватиме в жовтні та листопаді 2025 року. Під час випробувань абоненти отримають безкоштовний доступ до послуги без додаткових оплат і без змін у тарифних планах, і всі SMS, хвилини та трафік зараховуватимуться згідно з умовами наявного тарифу. Щоб полегшити тестування, Київстар дарує учасникам бонус у вигляді 100 SMS на 30 днів.

Оператор обіцяє розширення функціоналу: у перспективі планують додати голосові дзвінки і мобільний інтернет через супутниковий канал. Наразі географія надання послуги охоплює всю територію України, окрім тимчасово окупованих регіонів, зон активних бойових дій, а також Дніпропетровської й Чернігівської областей; компанія зазначає, що у майбутньому має намір поширити послугу і на ці території.

Впровадження Direct to Cell має важливе значення для підвищення резилієнтності зв’язку в країні. Супутниковий канал дозволить залишатися на зв’язку у віддалених і важкодоступних місцях, а також у разі вимушених відключень наземної інфраструктури. Водночас технічні обмеження, зокрема необхідність прямої видимості супутника та тимчасова відсутність підтримки iOS, залишаються чинниками, які впливатимуть на досвід користувачів у перші місяці запуску.

З 1 липня 2024 року в Україні набули чинності нові законодавчі норми щодо реалізації тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння. Ці зміни є частиною комплексної стратегії держави, спрямованої на покращення громадського здоров’я та зменшення поширеності куріння серед населення.

Ця ініціатива спрямована на зменшення споживання тютюнових виробів серед населення, особливо серед молоді, яка найбільше схильна до вживання ароматизованих тютюнових продуктів.

Які саме зміни набули чинності та що вони означають, пояснили у Центрі громадянського представництва “Життя”.

Ці зміни набули чинності згідно із Законом України №1978-XI, який був прийнятий 11 липня 2023 року. З цього дня на прилавках не повинно бути ароматизованих сигарет, тютюну для самокруток, електронних сигарет та рідин до них, а також упаковок без належного маркування. Закон дозволив реалізувати залишки продукції, випущені до набрання чинності новими правилами, протягом року, і цей термін вже завершився.

Відтепер на кожній пачці сигарет повинні бути оновлені медичні попередження, які займають 65% площі найбільшої сторони упаковки. Вони містять зображення хвороб, спричинених курінням, та текст, який застерігає про шкоду куріння. Також на пачках розміщено QR-код, що веде на сервіс Центру громадського здоров’я “Я кидаю курити!”, де можна отримати допомогу в припиненні куріння.

Нові правила маркування набули чинності з 11 січня 2024 року, згідно з Наказом №747 МОЗ України. Створено три групи наборів медичних попереджень, кожна з яких включає 14 зображень. Ці набори будуть оновлюватися щороку, щоб забезпечити регулярну зміну графічних попереджень.

Заборона на продаж ароматизованих сигарет та рідин для електронних сигарет також передбачає заборону на деякі добавки, які могли вводити споживачів в оману щодо наслідків вживання цих виробів, а також вимоги до складу рідин та звітності виробників і дистриб’юторів.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, станом на грудень 2023 року 24,5% українців щодня споживають тютюнові та нікотинові вироби. Серед них 36% чоловіків і 15% жінок. Хоча серед чоловіків спостерігається тенденція до зниження, кількість жінок-курців подвоїлася за останні сім років. Курять також 30% молодих людей віком 18-29 років.

У ВООЗ повідомили, що 38% споживачів сигарет для нагрівання та 50% користувачів електронних сигарет зазначають приємний смак та аромат як основну причину їх вживання. Заборона ароматизаторів покликана захистити дітей та молодь від приваблення до цієї продукції.

Також графічні попередження на упаковках мають значний вплив: у 2017 році 92% споживачів тютюну в Україні звернули увагу на ці попередження, а 54% замислилися про припинення куріння.

Україна також зобов’язалася слідувати директивам Європейського Союзу щодо заборони ароматизованих сигарет для нагрівання, що підтверджується законопроєктом №9227.

Останні новини