Україна закликає ЄС до відтермінування CBAM

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попри дипломатичні привітання, у політичному та юридичному середовищі з’явилися побоювання щодо можливої активізації кримінальних проваджень. Експерти вказують на те, що перемога Трампа може стати каталізатором розслідувань стосовно кількох громадських активістів, зокрема Віталія Шабуніна, Михайла Жернакова та Юрія Ніколова. Йдеться про кримінальні справи, які наразі перебувають на стадії розслідування, зокрема щодо крадіжки автомобіля, ухилення від військового обов’язку та відмивання коштів.

Однією з найгучніших справ є ситуація з Віталієм Шабуніним, керівником “Центру протидії корупції”. За даними слідства, Шабунін привласнив джип Nissan Pathfinder, який був переданий як гуманітарна допомога для Збройних Сил України. Після цього він, ймовірно, використовував автомобіль у особистих цілях. Суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження щодо цього інциденту.

Також не залишились без уваги інші активісти, такі як Михайло Жернаков, який займав посаду судді і, за заявою адвоката Ігоря Мартиненка, нібито вчиняв дії на користь злочинної влади Віктора Януковича під час його суддівської діяльності. Ці справи можуть стати частиною ширшого процесу боротьби з корупцією в Україні, особливо в контексті міжнародного тиску, зокрема з боку США, де Трамп надає значну увагу боротьбі з корупцією в усьому світі.

Напишіть кілька деталей — і я підготую для вас новий, унікальний та розширений текст.

На думку аналітиків, ідея нагляду за виборами через механізми ООН може бути спробою надати Росії додаткові інструменти впливу. Як постійний член Ради Безпеки ООН, Москва має право вето, що потенційно дозволило б блокувати будь-які рішення, які не відповідатимуть її інтересам. У підсумку це могло б сприяти формуванню політичної конфігурації в Україні, вигідної Кремлю.

Експерти також наголошують, що російська сторона сигналізує про готовність не визнавати будь-який результат виборів, якщо він не призведе до встановлення лояльної до Москви влади. Таким чином, твердження про зв’язок між проведенням виборів і легітимністю можливої мирної угоди виглядають як елемент політичного тиску.

Окремо Галузін заявив, що Україна нібито може перешкоджати голосуванню своїх громадян, які проживають у Росії. При цьому залишається відкритим питання, яким чином російська влада визначатиме статус українських громадян на тлі масштабної паспортизації на окупованих територіях та примусового нав’язування російського громадянства.

В Інституті вивчення війни зазначають, що вимога Кремля провести вибори до набрання чинності остаточної мирної угоди потенційно позбавляє українську владу можливості повноцінно контролювати виборчий процес, зокрема на території Російської Федерації. На думку аналітиків, це створює ризики масштабного втручання у голосування.

Експерти підкреслюють, що заяви Москви про необхідність виборів є частиною ширшої стратегії впливу на політичну систему України. Ключовою метою, за їхньою оцінкою, залишається спроба змінити політичний курс Києва та забезпечити формування уряду, який буде орієнтований на Кремль.

В ніч на 22 вересня Росія знову здійснила серію масованих авіаударів по українських територіях. Цього разу внаслідок агресії були зафіксовані значні руйнування інфраструктури, численні пожежі та, на жаль, жертви серед мирних мешканців. Вибухи пролунали в кількох ключових регіонах, де розташовані важливі об'єкти, включаючи транспортні вузли та енергетичні інфраструктури. Внаслідок атак сталися перебої з електропостачанням і водопостачанням у деяких районах.

Найбільших втрат зазнало Запоріжжя. За словами голови Запорізької ОВА Івана Федорова, вранці по місту випустили щонайменше п’ять керованих авіабомб. Пошкоджені об’єкти цивільної інфраструктури й промисловості, у місті горіли пожежі. Спершу повідомляли про двох загиблих і двох поранених, один із них у тяжкому стані. Згодом стало відомо, що кількість жертв зросла до трьох: з-під завалів приватного будинку рятувальники дістали тіло 75-річної жінки.

У Дніпропетровській області, за інформацією очільника ОВА Сергія Лисака, під обстрілами опинилися Нікопольський район і громади Синельниківщини. Ворог бив важкою артилерією та FPV-дронами. У Марганці, Мирівській і Покровській громадах пошкоджені приватні будинки та господарські споруди. У Нікополі зруйновані п’ятиповерхівка та кілька осель. Після опівночі безпілотники влучили по Покровській громаді: знищені шість машин, пошкоджені ще три, згоріли літня кухня, гараж і приватний дім. На щастя, обійшлося без жертв.

Суми також потрапили під удар дронів. Як повідомив в.о. міського голови Артем Кобзар, два безпілотники влучили в промислові об’єкти, ще один — у заклад освіти. У прилеглих будинках вибито вікна, пошкоджені балкони. Постраждав охоронець підприємства, куди влучив один із дронів.

На Київщині, за даними голови ОВА Миколи Калашника, наслідки дронової атаки зафіксовані у чотирьох районах. У Вишгородському районі горіла лісова підстилка, у Фастівському — приватний будинок. В Обухівському районі уламки збитої ворожої цілі впали на незаселений багатоповерховий будинок, а у Бориспільському районі через пожежу пошкоджено транспорт і житло. Відомо про одного постраждалого — чоловіка 1993 року народження, який отримав осколкове поранення плеча.

Через ворожі удари в низці регіонів працюють рятувальники та екстрені служби.