Субота, 18 Квітня, 2026

Виклики перед енергетичною інфраструктурою України: аналіз, проблеми та перспективи

Важливі новини

ПФУ підготував нові правила виходу на пенсію

Пенсійний фонд України повідомляє, що з 1 січня 2025 року змінено правила виходу на пенсію за віком. Це пов’язано зі збільшенням мінімальної тривалості страхового стажу, необхідного для отримання пенсії у віці 60 і 63 років. Нововведення є частиною поступових змін, передбачених пенсійною реформою, які триватимуть до 2028 року. Для того щоб вийти на пенсію в […]

The post ПФУ підготував нові правила виходу на пенсію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

SLIM: Успішно пройшовши другу ніч на Місяці, Японський посадковий модуль продовжує місію

Японський модуль SLIM: Нездоланна місія на Місяці продовжується

Український посадковий модуль SLIM продемонстрував неймовірну життєздатність, переживши вже другу місячну ніч і надсилаючи нові знімки Місяця на Землю. Ця подія свідчить про величезний науковий прорив та технологічну досконалість японської космічної програми. Варто зазначити, що SLIM несподівано вижив у важких умовах місячної ночі, хоча його прилади почали давати збої. Проте, його пробудження і надсилання нових даних є надзвичайною досягненням для науковців. Тепер вони можуть продовжити вивчення місячної поверхні та робити нові відкриття, які допоможуть розширити наше розуміння про супутник Землі.

Масштаби міграції під час війни: мільйони українців не повернулися додому

За чотири роки повномасштабної війни Україна зіткнулася з безпрецедентним відтоком населення. Згідно з узагальненими даними, сформованими на основі інформації Державної прикордонної служби України, з країни офіційно виїхали та не повернулися близько 3,1 мільйона громадян. Ці цифри відображають лише зафіксовані перетини кордону і дають уявлення про реальні масштаби демографічних втрат, з якими держава стикається в умовах тривалої війни.

Окрему увагу привертає статистика за 2025 рік. За підсумками року різниця між кількістю виїздів українців за кордон і їхніх повернень становила 290,3 тисячі осіб. Хоча цей показник залишається значним, він демонструє певне уповільнення міграційних процесів. У порівнянні з 2024 роком, коли кількість громадян, що виїхали й не повернулися, була суттєво більшою, нинішні дані виявилися приблизно у півтора раза нижчими.

Упродовж 2025 року Державна прикордонна служба зафіксувала понад 37 мільйонів перетинів державного кордону. Кількість в’їздів і виїздів була майже збалансованою: громадяни та іноземці перетнули кордон на в’їзд близько 18,4 мільйона разів, а на виїзд — 18,7 мільйона разів.

Переважну більшість перетинів — близько 86% — здійснили саме громадяни України. Загалом у 2025 році українці перетинали кордон у середньому 2,7 мільйона разів на місяць. Для порівняння, у попередні роки цей показник тримався на рівні близько 2,5 мільйона щомісяця.

Попри зростання загальної кількості поїздок за кордон, показник так званих умовних «неповернень» поступово зменшується. У 2025 році з України виїхали 16,1 мільйона громадян, тоді як повернулися 15,8 мільйона. Різниця і сформувала показник у 290 тисяч осіб, які протягом року не повернулися.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 3,1 мільйона громадян України офіційно залишили підконтрольну територію держави та не повернулися. За наявними даними, близько 72% цього показника припадає на перший рік повномасштабної війни, коли масовий виїзд був пов’язаний із активними бойовими діями, окупацією частини територій та загрозою життю цивільного населення.

Стало відомо чому так сильно збільшилась кількість розлучень

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Валерія Бобко пояснила, що така тенденція зумовлена великою кількістю жінок, які виїхали за межі України. “І ми розуміємо, чому так сталося. Але, очевидно, кохання цього не витримало. Інколи жінки знаходять там своє щастя. І чоловікам нічого не залишається, як тільки подавати на розлучення”, — зазначила вона. Бобко також підкреслила, що це часто пов’язано з проблемами комунікації з дітьми, які залишилися за кордоном. Батько не може поїхати за кордон, а дитина не хоче приїжджати через страх, що також зрозуміло.

У перших шести місяцях 2024 року на кожні п’ять шлюбів припадало одне розлучення. Кількість справ про розірвання шлюбу зросла в півтора рази в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. Всього за січень-червень українці створили 72,7 тисячі нових сімей, що на 15% менше, ніж у 2023 році.

З метою спрощення процедури одруження, у державному застосунку “Дія” запроваджено можливість пройти повний цикл одруження онлайн: від подання заяви до отримання свідоцтва. Міністерство цифрової трансформації України зазначило, що завдяки цій функції військові та пари, які перебувають на відстані, можуть одружитися, навіть якщо вони далеко один від одного.

Антикорупційний скандал за участю колишнього військового прокурора Дениса Чехунова

Колишній військовий прокурор Денис Чехунов опинився в центрі нового антикорупційного розслідування. Після багаторічної служби в органах прокуратури Чехунов виїхав до Словаччини, а журналістські та правоохоронні перевірки виявили значні активи його родини, що не були повністю відображені у офіційних деклараціях. За даними слідства, родина накопичила елітну нерухомість, сотні гектарів землі та чималі фінансові ресурси, а також створила розгалужену мережу бізнесів, діяльність яких не завжди відповідала законодавчим вимогам України.

Кар’єра Дениса Чехунова розпочалася на початку 2000-х років у прокуратурі Харківської області. Згодом він працював транспортним прокурором, а у 2015 році очолив управління процесуального керівництва головної військової прокуратури, де займався кримінальними справами високого рівня. Саме на посаді керівника цього підрозділу його дії та рішення почали привертати увагу громадськості та антикорупційних органів.

Однією з найбільш резонансних знахідок у деклараціях став елітний пентхаус у новобудові на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 4в. Офіційною власницею вказана мати прокурора — Ніна Чехунова. У 2014 році вона придбала квартиру площею 137 квадратних метрів за 4,1 мільйона гривень, а також паркомісце, що обійшлося у 284 тисячі. Сам прокурор отримав право користування цією нерухомістю і вніс її у свою декларацію.

У розпорядженні Чехунова також виявлено заміський маєток у селі Коротич під Харковом площею 515 квадратних метрів. Дружина прокурора, Каріна Решта, має власну квартиру в Харкові, але встановити її місце розташування не вдалося. Натомість у реєстрі знайдено нежитлові приміщення загальною площею 9206 квадратних метрів, що раніше були оформлені на Каріну Решту та змінювали власників у 2017–2018 роках. Ці об’єкти мали бути задекларовані, адже на той момент вона ще залишалася власницею.

Чим займається дружина прокурора, яка декларувала високі доходи, але не вказала жодної компанії? Розслідування показало, що Каріна Решта була ФОПом, а також засновницею або співвласницею щонайменше п’яти компаній — від фермерського господарства «ІВОЛГА» до будівельної фірми «Лігабудсервіс» та агрофірми «Фауна». Участь у цих компаніях також брали родичі прокурора: мати, брат Валентин Чехунов та його син — Микола Чехунов, який сьогодні також працює у військовій прокуратурі.

Родина Чехунових володіє значним масивом нерухомості. Брат прокурора має два будинки в Харкові — один площею 169 квадратів, другий — понад 600. Батько чиновника володіє будинком у Коротичі площею 545 квадратних метрів і квартирою на 185 квадратів. У його декларації також зазначені два автомобілі Toyota Camry, один з яких був придбаний всього за 10 тисяч гривень, що викликає додаткові запитання. Заощадження батьків сягають 1,7 мільйона гривень та 96 тисяч доларів.

Мати прокурора є власницею цілої мережі підприємств — від мисливського господарства «Снайпер», яке орендує 4127 гектарів угідь, до компаній «Малюк 1», «Малюк 2», «Малюк 3», «НВН» та «Яруга 1». Масштаби бізнес-активів родини значно перевищують те, що офіційно декларував сам прокурор.

Після початку перевірок і журналістських розслідувань Денис Чехунов виїхав до Словаччини, де перебуває досі. Питання щодо повноти його декларацій, походження активів та можливого конфлікту інтересів залишаються відкритими — і, як очікується, стануть предметом уваги контролюючих органів.

Згідно з нашими джерелами, проблеми з електропостачанням наразі спричиняють серйозні перебої у поставках, що призводить до складнощів у логістиці, особливо в армійському секторі. Це ускладнює перекидання військового обладнання, постачання продовольства, палива та інших необхідних матеріалів. Значну роль у цих проблемах відіграють пошкодження енергетичної інфраструктури.

Як стверджує виконавчий директор ДТЕК, Дмитро Сахарук, масштаб руйнувань гальмує швидке відновлення енергетичної системи України. Це вимагає спільних зусиль усіх зацікавлених сторін, включаючи енергокомпанії, урядові структури та донорську допомогу.

Генеральний директор Yasno, Сергій Коваленко, висловив обурення стосовно можливого дефіциту електроенергії влітку через ракетні атаки на енергетичні об’єкти. Атаки сильно пошкодили генеруючі потужності та мережеві вузли “Укренерго” та інші ключові об’єкти, затягуючи процес відновлення на місяці.

Експерт із ракетно-ядерного роззброєння, Олександр Кочетков, наголошує, що російські атаки були спрямовані на найвразливіші точки енергозабезпечення, а також вказує на можливості Росії збільшити ракетні запаси в умовах санкцій. Ці атаки не лише завдають шкоди енергетичній інфраструктурі, а й створюють психологічний тиск на союзників України з метою змусити уряд вести переговори з Росією.

Українська енергетична інфраструктура стикається з серйозними викликами через ракетні атаки, які призводять до значних перебоїв у електропостачанні. Це створює складнощі в логістиці та в управлінні армійським сектором, загрожуючи не лише економіці, але й безпеці країни в цілому. Потрібно спільною дією зусиль усіх зацікавлених сторін, включаючи енергетичні компанії, уряд та міжнародних партнерів, забезпечити швидке відновлення пошкодженої інфраструктури. Також важливо вдосконалити систему захисту енергетичних об’єктів від подібних атак, а також розробити стратегії протидії подібним загрозам у майбутньому.

Останні новини