Україна запустила виробництво гвинтівки Sich — ліцензійної версії чеської CZ Bren 2

Українські авіаційні служби, згідно з висловленням голови Державіаслужби України, Олександра Більчука, розраховують витратити місяць на підготовку для відновлення пасажирських перевезень після отримання дозволу на польоти. На щастя, аеропорти у Києві та Львові зуміли зберегти свій персонал, що значно спростить підготовку до прийому літаків, і, за оцінками, знадобиться всього лише три тижні на цей процес.

Вже зараз зарубіжні низькобюджетні авіакомпанії висловлюють готовність зайти на український ринок, проте експерти попереджають, що відновлення польотів стане великим викликом. Велика кількість пілотів, що працюють за кордоном, можуть не повернутися, а ті, що залишаться в Україні, ризикують втратити свої навички та кваліфікацію через відсутність польотів.

Більчук наголосив на необхідності проведення системи продажів та проходження аудиту аеропортів для відновлення комерційних польотів. Також було висловлено стурбованість станом українських авіакомпаній, які є важливим складовим фактором економіки країни. Заклик до зниження ризиків до прийнятного рівня згідно з міжнародними стандартами також лунає перед відновленням польотів.

Державіаслужба зараз проводить аналіз повітряного простору для визначення безпечних маршрутів польотів і оцінює безпеку аеропортів. Відновлення цивільних польотів українськими авіалініями залежить від кількох факторів, включаючи безпеку аеропортів від можливих ракетних атак, сертифікацію інфраструктури аеропортів, механізм страхування та готовність авіакомпаній працювати в умовах підвищеного ризику.

У висновку важливо відзначити, що відновлення польотів з України є складним процесом, який потребує часу та уважної підготовки. Головними факторами, які впливають на цей процес, є безпека польотів, стан українських авіакомпаній, готовність аеропортів та пілотів до відновлення роботи в умовах підвищеного ризику.

Державні авіаційні служби України планують провести необхідні заходи для забезпечення безпеки польотів та роблять аналіз повітряного простору. Потрібно також враховувати можливий відхід пілотів та необхідність сертифікації інфраструктури аеропортів.

Загалом, хоча відновлення польотів є складним завданням, але з правильною координацією та підготовкою з боку відповідних органів та компаній, цей процес може бути успішно реалізований для забезпечення безпечних та ефективних пасажирських перевезень.

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

У Києві продовжується напружена боротьба з епідеміологічними захворюваннями, зокрема грипом та COVID-19. Міська влада активно впроваджує заходи для контролю та запобігання поширенню інфекцій. Протягом першого тижня 2024 року зареєстровано понад 10 тисяч нових випадків, половина з яких стосується дітей, а десятеро дорослих втратили життя.

Начальник міської влади, Сергій Попко, підкреслив, що всі можливі заходи вживаються для стримування епідемії, але наголосив на важливості дотримання рекомендацій Міністерства охорони здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Міська влада закликає мешканців дотримуватися маскового режиму та активно вакцинуватися. Основний акцент робиться на повному курсі вакцинації, який залишається безоплатним для всіх українців у 2024 році. Інформацію про місця вакцинації можна знайти на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я або за телефоном 0 800 602019.

Пункти вакцинації використовують вакцини “Janssen” (виробник “Johnson & Johnson”) та “Comirnaty” (“Pfizer”), а також доступна вакцина для дітей від 5 років (“Pfizer” – вакцина “Comirnaty” для дітей).

Влада закликає громадян приділяти увагу вакцинації та дотриманню необхідних заходів безпеки, оскільки це є загальною відповідальністю кожного громадянина. Спільні зусилля та відповідальність громадян є ключовими в подоланні цієї складної ситуації і сприяють збереженню здоров’я населення.

У висновку важливо відзначити, що епідеміологічна ситуація в Києві залишається тривожною, з ростом випадків грипу та COVID-19, зокрема серед дітей. Міська влада вживає активних заходів для обмеження поширення інфекцій та підкреслює важливість дотримання рекомендацій органів охорони здоров'я.

Зазначається, що влада робить все можливе для стримування епідемії, в той час як відповідальність громадян у дотриманні маскового режиму та активній участі у вакцинації важлива. Повний курс вакцинації визнається основним заходом захисту від COVID-19, і його надання безкоштовно для населення є важливим кроком у боротьбі з пандемією.

Важливо також відзначити роль спільних зусиль влади та громадян у подоланні складної ситуації, а також підкреслити значення дотримання встановлених протиепідемічних заходів для збереження здоров'я населення та владишвидкого подолання епідемії.