Українці активно декларують вогнепальну зброю

Українські військові отримали інформацію про підтягнення російських військових сил і підготовку до можливого наступу у напрямку селища Борова на Харківщині. За останні дні зросла напруженість в районі кордону, де відзначається значна активність ворожих військ. Влада і військові розглядають всі можливі заходи для зміцнення оборони та захисту мирного населення в усіх населених пунктах, що знаходяться у потенційній зоні конфлікту.

Про це повідомив проект DeepState у вівторок, 18 червня. Армія РФ зосередила ударну групу з 10 тисяч осіб особового складу та 450 одиниць військової техніки, з яких 200 артилерійських систем, на ділянці від Райгородки до Нововодяного, приблизно за 20 км від селища Борова.

«Мета очевидна – спроба повторити минулорічний наступ на Борову», – йдеться у повідомленні.

За даними аналітиків, оборонну лінію на цьому напрямку утримує 3-тя окрема штурмова бригада (ОШБр), але сили залишаються невідповідними: ворог переважає кількісно, застосовує додаткові підрозділи та веде інтенсивні штурмові дії вздовж усієї смуги наступу.

Повідомляється, що росіяни розгорнули сили 20-ї армії у складі 3-ї та 144-ї дивізій, представлених 236-ю артилерійською бригадою та 11 полками: 7 мотострілецьких, 2 танкових та 2 артилерійських.

Крім того, залучено найманців з нерегулярних армійських підрозділів, зокрема відомо про присутність Шторм V, Чорна мамба, Фіксики та ПВК Патріот. Для підтримання порядку прибув підрозділ БАРС-14.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан сказав журналістам після зустрічі європейських лідерів у Будапешті, що допомога Україні з боку США та Європи у розмірі 50 млрд євро, яка вже була погоджена, наразі є «відкритим питанням» після перемоги Дональда Трампа на виборах.

Пакет заходів є недостатнім для подальшого фінансування України, а західні країни втомилися виділяти гроші, сказав Орбан.

За його словами, після перемоги Трампа цього тижня країни ЄС також рухаються у напрямку чіткішого визначення своїх зобов’язань та цілей в Україні.

У Верховній Раді виникла необхідність в перегляді енергетичної інфраструктури України, оскільки зростає кількість нападів на неї. Голова Комітету з енергетики, Андрій Герус, у програмі Українського радіо 29 березня заявив про роботу над новою складовою енергетичної системи. За його словами, планується створення мережі невеликих електростанцій, щоб ускладнити їх потенційний напад через збільшену кількість. Герус наголосив, що місцезнаходження енергетичних об'єктів відоме, тому їх не можна приховати. З цієї причини активно працюється над зміною архітектури енергомережі, додавши більше децентралізованих генераторів ближче до споживачів. Головна мета — створення великої кількості малих генераторів по всій країні. Це вже реалізується через встановлення сонячних та газових електростанцій, особливо у міських районах. Ця нова структура має забезпечити гнучкість та надійність енергопостачання для всіх споживачів.

У висновку можна зазначити, що перегляд енергетичної інфраструктури України стає актуальною потребою у зв'язку зі зростанням загроз безпеці. Згідно з пропозиціями, висловленими в Верховній Раді, робляться кроки у напрямку створення нової, більш надійної та ефективної системи. Цей процес передбачає розробку мережі невеликих електростанцій, що спрямовані на ускладнення можливих атак. Крім того, встановлення сонячних та газових електростанцій допоможе розподілити генерацію енергії більш рівномірно та забезпечить стабільне електропостачання для населення. Ці кроки важливі для зміцнення енергетичної безпеки та підвищення стійкості енергосистеми України перед можливими загрозами.

Козацькі гетьмани XVII–XVIII століть залишили по собі спадщину, що виходить далеко за межі військових перемог і героїчних походів. Політичне життя тогочасної України було складною й небезпечною грою, де боротьба за владу часто набувала форм, які більше нагадують драматичний трилер, ніж спокійний перебіг історичних подій. Як зазначає історик Кирило Галушко, зрада в середовищі козацької старшини нерідко сприймалася не як моральне падіння, а як інструмент політичного виживання.

Гетьманська влада від самого початку існувала в умовах постійної нестабільності. Обрання нового очільника Війська Запорозького рідко означало завершення боротьби — швидше, воно ставало стартом нової фази протистояння. Старшина могла змінювати політичні орієнтири залежно від балансу сил, підтримуючи то одного, то іншого претендента. У результаті палацові перевороти, усунення гетьманів і спроби силового перерозподілу влади були майже нормою політичного життя.

Так, після Гадяцької угоди 1658 року Іван Виговський зіткнувся зі змовою старшини, яка звинувачувала його у служінні полякам. У 1664 році він був позбавлений булави, заарештований і страчений пострілом у Махнові за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, пішов на прямі васальні відносини з Москвою, але загинув під час зустрічі з Петром Дорошенком, гетьманом Правобережжя, у 1668 році. Його вбивство мало елемент внутрішньої змови та ймовірної участі московських агентів.

У 1687 році відбувся перший український «двірцевий переворот» — гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської змови на користь Івана Мазепи. Після цього Самойловича заслали до Сибіру, а Мазепа укріпив свій політичний авторитет, демонструючи слухняність Москві.

XVIII століття принесло нові політичні інтриги: таємні отруєння, вбивства в старшинських родах, операції московських агентів, суперництво між полковниками та загадкові смерті церковних діячів, які виступали проти централізації. Російська влада застосовувала масштабні інформаційно-психологічні кампанії проти гетьмана Мазепи, використовуючи фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини.

Історія Гетьманщини демонструє, що сила була не завжди ключовим фактором, а інтриги, змови та зовнішній тиск відігравали вирішальну роль. Ці уроки залишаються актуальними і сьогодні, коли Україна знову стикається з тиском зовнішніх сил.

Короткі довідки про гетьманів:

Іван Виговський (1657–1659) – автор Гадяцької угоди, страчений у 1664 році.

Іван Брюховецький (1663–1668) – гетьман Лівобережної України, убитий за політичними мотивами.

Петро Дорошенко (1665–1676) – гетьман Правобережної України, прагнув об’єднати Україну.

Іван Самойлович (1672–1687) – гетьман Лівобережної України, усунутий у змові старшини.

Іван Мазепа (1687–1708) – відомий гетьман, став жертвою дискредитаційної кампанії з боку Москви.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Проте представники “Конкорду” спростували ці звинувачення, наголошуючи, що:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав рішення НБУ протиправним та скасував його. Апеляційна інстанція підтвердила цей вердикт. Крім того, сестри Сосєдки представили результати незалежних експертиз, які доводять відсутність порушень у діяльності банку.

“Рішення про ліквідацію банку стало прецедентом у тому, як українські регулятори ставляться до успішних та прибуткових банків,” — зазначила Олена Сосєдка у своєму зверненні.

Проте українське законодавство передбачає, що після запуску процесу ліквідації зупинити його практично неможливо. Навіть попри судові рішення, банк не зможе відновити свою діяльність.

Банк “Конкорд” став першою прибутковою фінансовою установою, яка потрапила під ліквідацію в умовах дії нового регулювання. Раніше ліквідації підлягали лише установи, що стикалися з банкрутством або значними фінансовими проблемами.

Станом на момент ліквідації “Конкорд” мав достатньо високоліквідних активів, щоб забезпечити всі виплати клієнтам за 2-3 тижні. Проте через законодавчі норми процес ліквідації може затягнутися до трьох років.

З 24 лютого 2022 року ліквідацію розпочато щодо восьми банків, включаючи “Конкорд”. Це свідчить про те, що навіть в умовах воєнного стану НБУ активно виводить із ринку установи, які, на його думку, порушують регуляторні норми.