Українці мають одні з найнижчих рахунків за комунальні послуги в Європі

Український актор і комедійний артист Юрій Ткач привернув увагу публіки розповіддю про зміни, які сталися зі здоров’ям та зовнішнім виглядом його дружини Вікторії. Повернувшись із відпочинку, вона зіткнулася з неприємними наслідками кишкової інфекції, що вимагало тимчасових обмежень у харчуванні та переходу на більш щадний раціон. Це був вимушений крок, спрямований насамперед на відновлення самопочуття.

Через дотримання лікувальної дієти Вікторія схудла приблизно на вісім кілограмів. Поліпшення стану організму та легкість, яку вона відчула після одужання, стали стимулом для того, щоб поступово перейти на збалансоване харчування. Підхід, який вона зараз підтримує, ґрунтується на увазі до якості продуктів, регулярності прийомів їжі та турботі про власне здоров’я, а не на строгих обмеженнях.

Юрій Ткач також взявся за своє харчування: він відмовився від алкогольних напоїв, солодкого та борошняного, дотримується правильного харчування. Завдяки цьому актор втратив близько 10 кілограмів.

«Було недавно мінус 9, потім 10. Найголовніше — це правильне харчування. Мені до спорту дуже далеко, але найголовніше: я пив пиво, я його не п’ю, я пив важкі алкогольні напої, я їх не п’ю, не їм солодкого, мучного», — поділився Юрій Ткач у проєкті «Ближче до зірок».

Шоумен відзначає, що і він, і його дружина задоволені результатами та планують і надалі дотримуватися здорового способу життя.

У Миколаєві постачальник харчових продуктів для шкіл ТОВ «Просеко 8» опинився під підозрою через організацію тендеру з ознаками змови та виявлення у продукції кишкової палички. Розслідування ведуть правоохоронні органи спільно з Державною аудиторською службою, перевіряючи дотримання законодавства та стандартів безпеки харчових продуктів.

За даними документів Prozorro, ТОВ «Просеко 8», ФОП Камашева Тетяна Федорівна та ТОВ «Насолода РК» під час підготовки тендеру надали комерційні пропозиції замовнику – комунальному виробничому підприємству, що відповідає за організацію харчування у навчальних закладах Миколаївської міської ради. Ці пропозиції були враховані при розрахунку очікуваної вартості закупівлі, що викликало підозри щодо можливого узгодження дій учасників тендеру з метою впливу на підсумковий результат.

Виявилось, що всі три компанії мають тісні зв’язки з головою Інгульської районної адміністрації та депутаткою міської ради Ганною Ременніковою. Єдиним учасником торгів стало ТОВ «Просеко 8», яке отримало підряд із символічною знижкою 0,05% від очікуваної вартості.

Журналісти встановили такі зв’язки:

власниця ТОВ «Просеко 8» Ірина Стоєва раніше працювала у закладах харчування родини Ременнікової;

ФОП Камашева Тетяна Федорівна пов’язана спільним телефоном із рядом ФОП та компаній із оточення Ременнікової;

ТОВ «Насолода РК» належить Ользі Крашенінніковій, номер телефону якої теж пов’язаний із підприємствами Ременнікової.

На початку грудня Державна аудиторська служба розпочала моніторинг тендеру, однак документи по ньому у системі Prozorro досі не опубліковані.

Наприкінці грудня правоохоронці вручили підозри організаторам кейтерингу для шкіл Миколаєва. Під час обшуків у зразках продукції було виявлено кишкову паличку. Підозри отримали:

керівниця ТОВ «Просеко 8» Ірина Стоєва;

виконувач обов’язків директора комунального виробничого підприємства Петро Вашеняк.

Слідчі дії тривають, правоохоронці перевіряють усі зв’язки та можливу змову учасників тендеру.

Київське «Динамо» переживає складний старт сезону 2025/26, що змушує все більше обговорювати ситуацію в команді. Після трьох безпереможних матчів поспіль і поразок на міжнародній арені — спочатку у Лізі чемпіонів, а згодом і в Лізі Європи, клуб опинився в центрі критики з боку своїх уболівальників і експертів. Все більше у фокусі обговорень стає майбутнє головного тренера Олександра Шовковського. Його відставка з посту наставника «Динамо» виглядає все ймовірнішою, а в команді і серед фанатів дедалі частіше лунають припущення щодо можливих змін у тренерському штабі.

За інформацією журналіста Ігоря Бурбаса, у подкасті BurBuzz на YouTube було озвучено, що головним претендентом на пост нового головного тренера київського клубу є хорватський спеціаліст Ігор Йовічевіч. Автор подкасту наголосив, що кандидатура Йовічевіча виглядає дуже перспективною для «Динамо» на фоні поточного стану справ в команді. Йовічевіч уже має досвід роботи з молодіжними командами, а також проявив себе в українському футболі, тренуючи «Шахтар» U-19. Його стилістика гри і підхід до роботи з молодими футболістами можуть стати тим самим фактором, який дозволить «Динамо» повернутися на вищі позиції.

Поки що у клубі немає офіційних заяв про зміну тренера: керівництво та спортивний відділ працюють у посиленому режимі, а вболівальники й експерти уважно стежать за внутрішніми переміщеннями і кадровими сигналами. Ситуацію додатково ускладнює щільний календар: «Динамо» вже готується до 1/8 фіналу Кубка України, де суперником стало «Шахтар», а в єврокубках команда стикнеться з непростими опонентами — серед них «Фіорентина» та «Крістал Пелас» у Лізі конференцій УЄФА.

Як розвиток подій відобразиться на рішенні керівництва та коли можливе остаточне рішення щодо тренерської посади — поки що залишається під питанням. Клубу потрібно відновити результативність і стабільність гри, аби уникнути подальшого загострення дискусії навколо тренерського штабу та зберегти позиції в національному чемпіонаті й єврокубках.

Європейські лідери продовжують заявляти про непохитну солідарність з Україною, однак за цією публічною риторикою дедалі чіткіше проступає брак спільної та довгострокової стратегії завершення війни. Аналітики наголошують: без активного залучення Сполучених Штатів, зокрема у сфері економічного та політичного тиску на Росію, європейські держави залишаються обмеженими у можливостях вплинути на розвиток подій. На тлі непередбачуваної позиції президента США Дональда Трампа це породжує занепокоєння щодо майбутніх рішень, які визначатимуть траєкторію міжнародної підтримки України.

За інформацією The New York Times, європейські урядовці дедалі наполегливіше говорять про необхідність створення надійної системи безпекових гарантій для України, яка стане ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів. Саме гарантії розглядаються ними як аргумент, здатний забезпечити Києву впевненість у майбутньому та дозволити розглядати складні дипломатичні формули, які раніше вважалися неприйнятними.

Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.