Неділя, 20 Квітня, 2025

Українці менше стали донатити на ЗСУ

Важливі новини

Суд покарав рибалку за лов у заповіднику: шкода довкіллю — майже 600 тисяч гривень

Чернігівський районний суд визнав винним чоловіка, який завдав довкіллю збитків на понад 591 тисячу гривень через незаконний вилов риби в період нересту та на території природно-заповідного фонду. Відповідне рішення ухвалено 3 квітня. Як встановило слідство, порушення сталося 21–22 березня поблизу села Прохорів, що входить до Михайло-Коцюбинської громади. Чоловік займався риболовлею забороненими поріжними сітками в межах […]

Українця засудили за поширення даних про мобілізацію в месенджері Viber

У Снятинському районному суді Івано-Франківської області був ухвалений вирок у справі місцевого мешканця, якого визнали винним у перешкоджанні діяльності Збройних сил України щодо мобілізаційних заходів. За матеріалами справи, обвинувачений створив у месенджері Viber закриту групу, в якій поширював інформацію про місця проведення мобілізаційних заходів та маршрути руху представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). […]

The post Українця засудили за поширення даних про мобілізацію в месенджері Viber first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Головний рабин Києва та міжнародні зв’язки: як формується діалог з американськими колами

Контакти українських еліт з адміністрацією Трампа з питань політики та фінансів здебільше йдуть через головного рабина Києва Йонатана Марковича. Головний рабин Києва Йонатан Маркович є представником руху Хабад, відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США, Європи та Ізраїлю. Послідовниками Хабад є також донька президента США Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер. За […]

Дворічний Військовий Термін: Держборг України Різко Підскочив на Двічі Більше

Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.

На Закарпатті запрацював логістичний хаб

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На Закарпатті запрацювало підприємство “Термінал Чорнотисів”, яке функціонує як новий мультимодальний термінал – так званий “сухий порт”. Про це повідомив начальник Закарпатської ОВА Віктор Микита.

Зазначається, що цей мультимодальний термінал є великим логістичним хабом на території Берегівського району.

Основна функція підприємства – здійснення перевантаження різноманітних вантажів, зокрема, не лише сільськогосподарської продукції, олії, а в перспективі також нафтопродуктів – з метою подальшого транспортування отримувачам у всіх куточках світу,

Термінал має вдале географічне розташування – поруч із кордоном з Угорщиною та Румунією.

Підприємство активно нарощує виробничі процеси, має намір у 2025 році в кілька разів збільшити обсяги перевантаження товарів.За словами глави ОВА, виробнича площа підприємства – 14,1 га. Загальна сума здійснених на сьогодні інвестицій становить близько 282 млн грн.

2023 рік став піковим для фінансової та гуманітарної підтримки Збройних сил України (ЗСУ), але на початку 2025-го ситуація кардинально змінилася. За інформацією з джерел у Офісі Президента, українці перестали активно донатити на підтримку армії, а волонтерські ініціативи поступово закривають свої програми допомоги військовим.

Причина цього явища очевидна – тренд на підтримку ЗСУ, який був сильним на початку повномасштабного вторгнення, досяг свого апогею у 2023 році, і з того часу спостерігається значне зниження активності з боку громадян та бізнесу. Проблеми з фінансуванням та зростаючий рівень втоми від війни призвели до того, що багато українців втратили інтерес до донатів, а волонтерські організації стикаються з труднощами у залученні нових ресурсів.

На фоні падіння обсягів допомоги, українська влада почала використовувати адміністративний тиск на бізнес. Зокрема, на Банковій розпочали спускати списки підрозділів ЗСУ, яким необхідна допомога, спонукати підприємців до фінансування або досягати домовленостей у “ручному режимі”. Проте бізнесменам така практика не припала до душі. Вони почали затягувати процес, що лише погіршило ситуацію.

Зрозуміло, що бізнес та волонтери не можуть безкінечно підтримувати армію, якщо у держави не з’явиться нових стратегій для стимулювання цього процесу або альтернативних шляхів фінансування. Відсутність ефективних механізмів фінансування та певна втому від постійної війни все частіше спонукають підприємців до перегляду своєї участі в таких ініціативах.

Те, як бізнес і громадяни сприймають питання підтримки ЗСУ, матиме довгострокові наслідки для здатності держави протистояти агресії. Якщо тренд на зниження донатів та згортування волонтерських програм продовжиться, це може стати серйозним викликом для ресурсів, необхідних для війни.

Сьогодні найбільша відповідальність лежить на уряді, який мусить знайти нові способи стимулювання допомоги, підтримуючи в той же час довіру до фінансових каналів та створюючи механізми для більш ефективної координації з бізнесом.

The post Українці менше стали донатити на ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини