Українці роками втрачали мільйони через фейкові кол-центри: поліція викрила міжнародну мережу

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За даними газети, мобілізаційна кампанія стикається з труднощами у виконанні планів. «Ціль у 200 тисяч може бути все більш необхідною, але її також стає все важче досягти», – йдеться в матеріалі. Один з представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) в Одесі зазначив, що регіон суттєво відстає від поставлених цілей: «Ми не мобілізуємо навіть 20 відсотків від того, що потрібно. Одеська область одна з найгірших у списку».

Для підтримки мобілізації, українські військові частини отримали нові інструменти, які дозволяють мобілізувати резервістів та військовозобов’язаних, що добровільно бажають служити. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним Кабінетом міністрів до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Зокрема, командири військових частин тепер мають право надавати направлення для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), що дозволяє визначити придатність мобілізованих до служби.

У жовтні цього року Міноборони також планує запустити новий сервіс у застосунку «Резерв+», який значно спростить процес рекрутингу. Завдяки цьому оновленню з’являться актуальні вакансії у військових частинах, що дозволить майбутнім новобранцям швидше знайти місце своєї служби.

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

Європейський Союз активно працює над розробкою механізму, який дозволить виділити Україні близько 140 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів. За інформацією агентства Bloomberg, з посиланням на джерела в європейських інституціях, цей процес може бути завершений до квітня наступного року. Уже наступного тижня Єврокомісія планує провести переговори між лідерами країн-членів ЄС, з метою досягнення політичної згоди щодо цього питання.

Попри те, що підтримка цієї ініціативи в ЄС є значною, існують певні юридичні перепони. Бельгія, яка є головним управлінцем заморожених російських активів через депозитарну систему Euroclear, висловлює стурбованість щодо можливих юридичних наслідків такого кроку. Зокрема, бельгійська сторона занепокоєна тим, як це рішення може вплинути на міжнародні правові норми та потенційні судові процеси. У відповідь на ці побоювання, ЄС або група окремих країн готові запропонувати Euroclear необхідні юридичні гарантії, аби зняти ці ризики та забезпечити безперешкодне використання заморожених коштів на підтримку України.

У разі успішного погодження, юридична пропозиція щодо механізму передачі коштів Україні може бути підготовлена вже у другому кварталі 2025 року, який розпочинається у квітні.

Європейські лідери дедалі більше схиляються до думки, що використання заморожених російських активів є єдиним реалістичним способом забезпечити стабільне фінансування України. Інші джерела підтримки виснажуються, а Сполучені Штати відмовляються фінансувати військову допомогу. Тим часом низка країн ЄС зіштовхується з внутрішніми політичними та бюджетними труднощами, що ускладнює пряме виділення коштів.

Рахункова палата України оприлюднила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом», який став першим подібним оглядом за останнє десятиліття. Висновки аудиту показали значну трансформацію боргової політики країни в умовах повномасштабної війни з Росією, що суттєво змінила економічну ситуацію в Україні.

За даними Рахункової палати, з початком російської агресії витрати держави на оборону та забезпечення безпеки різко зросли, що стало основним фактором зміни боргових зобов’язань. Однак, на тлі військових дій, окупація частини територій і руйнування інфраструктури призвели до значного спаду в економіці. Зокрема, падіння виробництва, скорочення експорту та інвестицій негативно позначилися на валовому внутрішньому продукті (ВВП), що у свою чергу створило умови для стрімкого зростання дефіциту державного бюджету.

Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.

Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.

Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.

За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.

Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.

Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:

не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;

не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).

Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.

Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.

Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.

Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.

Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.

Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.