Українці сплатили рекордну суму за елітні автомобілі

Структури бізнесу, що належать Віктору Поліщуку та мають зв'язки з керівництвом Російської Федерації, залишилися боржниками перед державними банками України у 2022 році, не відшкодовуючи їм борги на суму близько 14 мільярдів гривень, які повинні були бути повернуті до 2044 року. При цьому протягом року до них не застосовувалися жодні штрафні санкції, і не розпочато примусового стягнення боргів або застави за кредитом. У той же період компанії, пов'язані з Поліщуком, продовжували здійснювати розкішні покупки автомобілів на мільйони гривень. Зокрема, виявлено, що один з автомобілів використовувався самим бізнесменом для подорожей за кордон, навіть під час воєнного стану. Бізнес Поліщука розцвів під час президентства Віктора Януковича, отримавши значні активи у фінансовій та роздрібній торгівлі, а також нерухомості. На сьогоднішній день він залишається боржником перед "Ощадбанком" та "Укрексімбанком" на 14 мільярдів гривень, проте керівництво державних банків не вжило жодних заходів щодо виконання фінансових зобов'язань позичальника, навіть у світлі його зв'язків з Росією.

Під час запитання до керівництва "Гуліверу" про причини зупинки виплат, журналісти не отримали відповідей, навіть після тижня очікування на відповідь. У "Ощадбанку" пояснили свою неготовність наразі розпочинати примусове стягнення з Поліщука тим, що це може призвести до фактичного припинення співпраці з боржником, який висловив готовність співпрацювати. Також було відзначено, що в умовах широкомасштабної військової агресії Росії та пандемії COVID-19, негативний вплив на український бізнес важко уникнути. Щодо пільгових умов реструктуризації боргу, банк вказав, що вони були прийняті з урахуванням критичного фінансового стану боржника. В "Укрексімбанку" також наголошено, що умови реструктуризації залежать від багатьох факторів, включаючи фінансовий стан боржника та перспективи його бізнесу. На інші питання щодо боргів Поліщука перед державними банками та можливих наслідків для нього не було отримано відповідей, посилаючись на банківську таємницю. Віктор Поліщук також ухилявся від відповіді на запитання журналістів з цього питання.

Висновки з вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Керівництво компанії "Гулівер" утримується від надання відповідей щодо причин зупинки виплат боргів перед державними банками, що створює певну недовіру щодо їхніх дій та намірів.

• Державні банки, зокрема "Ощадбанк" та "Укрексімбанк", вказують на готовність співпрацювати з боржником у вирішенні фінансових проблем, але не розпочинають примусове стягнення боргів у зв'язку з можливими негативними наслідками для співпраці.

• В умовах військової агресії та пандемії COVID-19 українському бізнесу доводиться важко, що може вплинути на його фінансовий стан та спроможність виконання зобов'язань перед банками.

• Умови реструктуризації боргу встановлюються з урахуванням критичного фінансового стану боржника та перспектив його бізнесу.

• Відсутність відповідей з боку боржника та відповідних державних установ створює додаткову неспокійність та підозру щодо обставин розглянутої ситуації.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Рейтинг оцінює університети за 11 ключовими показниками ефективності:

Цей рейтинг особливо важливий для аналізу міждисциплінарних досліджень, які стають все більш актуальними у сучасному науковому світі.

На перших позиціях у рейтингу традиційно залишаються провідні університети світу:

До першої десятки також увійшли:

Попадання до престижного рейтингу — це не лише визнання якості освіти й досліджень, а й сигнал для потенційних інвесторів та партнерів про високий рівень розвитку науки в Україні. Особливо важливим є збереження і розвиток міжнародних партнерств, які допомагають інтегрувати українську освіту в глобальну систему.

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.