Субота, 5 Вересня, 2026

Українці в кібернавчаннях НАТО: мінімальна перевага Альянсу

Важливі новини

Російські військові активізувалися на Лиманському напрямку

На Лиманському напрямку в Україні ситуація різко загострилася внаслідок зростання активності російських військових з початку доби. За даними Генерального штабу Збройних сил України, окупаційні війська збільшили кількість штурмових операцій, що призвело до загострення бойових дій на лініях фронту.

Про це повідомив Генштаб ЗСУ у п’ятницю, 21 червня.

У Генштабі розповіли про ситуацію на інших напрямках.

На Сіверському напрямку кількість боїв зросла до десяти.

На Торецькому напрямку кількість боїв зросла до п’яти, з яких три – тривають у напрямках Північного та Торецька.

«Покровський напрямок залишається найгарячішою ділянкою фронту. Тут кількість атак ворога зросла до 28. Ідуть бої в районах Воздвиженки, Новоолександрівки, Сокола та Новопокровського. Ворог застосовує авіацію», – додали у Генштабі.

ЗСУ вийшли з Курської області та укріплюють оборону на кордоні

Українські підрозділи частково вийшли з території Курської області Росії та зайняли оборонні позиції на панівних висотах біля державного кордону. Такий крок дозволяє українським військам контролювати ситуацію та не допустити просування російських окупантів у бік Сумщини. Як повідомив в ефірі телеканалу “Еспресо” директор Defense Express Сергій Згурець, відведення військ відбувалося у два етапи – спершу до […]

The post ЗСУ вийшли з Курської області та укріплюють оборону на кордоні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Отруйна загроза з тропіків: у Чорному морі з’явилася риба-куля

У прибережних водах Чорного моря знову фіксують небезпечного прибульця — тетрадона сріблястого. Цей вид риби не належить до природної фауни регіону й може становити серйозну загрозу як для морських екосистем, так і для людини. Про це повідомили у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу. Тетрадон сріблястий (Lagocephalus sceleratus), більш відомий як риба-куля, — отруйний хижак родом […]

Європейський Союз на екстреному саміті: необхідність збереження фокусу на Україні в умовах загострення відносин з США

Після складного тижня, сповненого напруженістю у відносинах зі Сполученими Штатами, Європейський Союз заявив про потребу знову зосередити політичну увагу на Україні. Це питання стало одним із ключових на екстреному саміті, який відбувся в Брюсселі на тлі різкого загострення трансатлантичних відносин і публічних погроз з боку президента США щодо економічного та територіального тиску на Європу. Європейські лідери визнали, що довіра між Брюсселем і Вашингтоном серйозно похитнулася, і ситуація потребує невідкладного реагування.

Водночас, незважаючи на очевидні тривоги щодо відносин із США, керівники ЄС підкреслили, що не можуть дозволити собі глибокий конфлікт з Америкою через критичну залежність від американських ринків і військову підтримку. Зокрема, Європейський Союз зацікавлений у збереженні стабільних економічних зв'язків із США, адже американські інвестиції та ринки є важливими для економічного розвитку Європи.

У Брюсселі звучали сигнали про необхідність повернення до прагматичного діалогу. Керівники кількох урядів заявили, що Європа втратила час у внутрішніх суперечках і тепер змушена відновлювати серйозні переговори зі США, незалежно від політичних емоцій і особистих конфліктів.

Одним із перших практичних кроків стало відновлення процесу ратифікації торговельної угоди між ЄС і США, яку раніше було фактично заморожено. У Брюсселі вважають, що тимчасова деескалація після контактів між Вашингтоном і керівництвом НАТО створила вікно можливостей для повернення до переговорів.

Водночас саме українське питання залишається найчутливішим. До останнього загострення між ЄС і США сторони працювали над рамковими домовленостями щодо майбутнього мирного врегулювання, включно з американськими гарантіями безпеки для України у разі нової агресії з боку Росії. Після дипломатичної кризи цей процес фактично зупинився.

У європейських столицях дедалі гучніше лунають побоювання, що Україна може знову відійти на другий план — особливо на тлі прямих контактів представників США з Москвою. У Брюсселі наголошують, що українське питання не може ставати заручником політичних конфліктів між союзниками.

Паралельно в ЄС заявляють про підготовку масштабного післявоєнного пакета підтримки України, який передбачає довгострокову економічну відбудову та інтеграцію. У Брюсселі також нагадують, що обсяг фінансової допомоги Україні вже сягнув сотень мільярдів євро, включно з кредитами та макрофінансовою підтримкою.

Ці заяви прозвучали на тлі критики з боку Києва, де неодноразово наголошували, що Європа надто довго обмежується дискусіями, не переходячи до рішучих дій. Європейські лідери визнають, що затримки та внутрішні суперечки підірвали довіру до здатності ЄС діяти швидко.

Водночас Брюссель дав зрозуміти, що готовий до жорсткої відповіді у разі нової ескалації з боку США. Уже підготовлено пакети контрзаходів у сфері торгівлі, а також розглядається застосування механізмів захисту від економічного примусу.

Попри тимчасове зниження напруги, в ЄС визнають: стратегічна невизначеність у відносинах зі США зберігається. Саме тому Союз планує прискорити рух до стратегічної автономії — насамперед у сфері оборони, промислової політики та глобальної конкурентоспроможності.

У Брюсселі підкреслюють, що нинішню кризу вдалося пережити без відкритого розриву, однак у майбутньому Європа має бути значно сильнішою і менш залежною від зовнішніх рішень.

Україна випробовує новий комплекс ППО «повітря–повітря» від компанії MaXon, – Михайло Федоров

Віцепрем’єр-міністр з інновацій та технологій Михайло Федоров повідомив про створення в Україні нового комплексу протиповітряної оборони типу «повітря–повітря». Його розробляє українська компанія MaXon, яка входить до оборонного кластера Brave1. За словами Федорова, система здатна ефективно перехоплювати ворожі дрони та прикривати значні території завдяки власній системі наведення та швидкісним перехоплювачам. Уже зараз комплекс проходить бойові випробування […]

Під час нещодавніх масштабних навчань, що моделювали гібридні загрози, команда НАТО зуміла з невеликим відривом обійти українських учасників, які в рамках сценарію виступали в ролі агресора. Цю інформацію оприлюднив Financial Times, посилаючись на дані організаторів і самих учасників заходу.

Ці навчання стали частиною серії тестів, спрямованих на підвищення готовності держав-членів Альянсу до сучасних форм дезінформації та гібридних атак, які все частіше зустрічаються в реальних конфліктах. Особливістю симуляції стало те, що українська команда не виконувала традиційної оборонної ролі, а моделювала дії країни, що проводить кібератаки та інформаційний тиск.

Симуляція проходила в польському Бидгощі, у Центрі кібербезпеки НАТО, де співпрацювали представники Альянсу та українські фахівці. Сценарій зосередився на вигаданій державі Перанца, яка зазнала серії пов'язаних атак, що призвели до геополітичної кризи.

За умовами сценарію, Перанца опинилася у стані енергетичного блекауту через потужну кібератаку на її критичну інфраструктуру. Відсутність електроенергії викликала серйозні проблеми в транспорті, зв'язку та діяльності державних установ. На фоні цього розвивалися й інші надзвичайні ситуації, зокрема масштабна повінь та атака на фінансову систему, що дозволило тестувати здатність управління кількома кризами одночасно.

Українська команда, що представляла умовну державу Карті, акцентувала увагу на інформаційних операціях і активному впливі у цифровому просторі. Учасники успішно використовували технології штучного інтелекту для створення контенту, який формував суспільні настрої в країні-супротивнику, підкреслюючи недовіру до влади та порушуючи теми неефективності державного управління.

Протягом симуляції в соціальних мережах з'являлися повідомлення, що апелювали до емоцій населення, підкреслюючи слабкість уряду та пропонуючи альтернативні джерела підтримки. Одним із таких повідомлень було: "Перанца не може допомогти, а Карті — може", що відображає суть інформаційного протистояння в кризовій ситуації.

Команда Перанци, в свою чергу, зосередилася на темах національної єдності, стабільності та контролю над ситуацією, намагаючись запобігти паніці та протидіяти чуткам і дезінформації, зберігаючи довіру до державних інститутів під час множинних криз.

Після трьох днів моделювання міжнародне журі, до складу якого увійшли експерти з кібербезпеки та інформаційних операцій, оцінили дії обох команд як надзвичайно близькі за ефективністю. Хоча НАТО здобуло перемогу, відрив у балах був мінімальним, а в окремих сценаріях команди показали майже однаковий результат.

Експерти звернули увагу на те, що українська команда продемонструвала високу адаптивність, швидкість реакції та креативний підхід до використання сучасних цифрових інструментів. Водночас вони зазначили, що у деяких моментах українські учасники занадто швидко змінювали інформаційні акценти, що ускладнювало формування єдиної довгострокової стратегії комунікації.

У відповідь українська команда підкреслила, що в умовах гібридної війни інформаційне середовище змінюється настільки швидко, що здатність оперативно коригувати повідомлення стає ключовою. Вони також наголосили на динамічності сучасних інформаційних операцій, що не можуть ґрунтуватися на статичних правилах.

Ця симуляція у Бидгощі стала черговим етапом посилення співпраці між Україною та НАТО у сфері кібербезпеки і боротьби з гібридними загрозами. Вона чітко продемонструвала, що інформаційні війни є важливим фронтом сучасних конфліктів, де відбувається боротьба не лише за території, а й за свідомість суспільства та контроль над інформаційним простором.

Нагадаємо, раніше міжнародні ЗМІ повідомляли про інші навчання з участю українських військових, під час яких вони продемонстрували високу ефективність у використанні безпілотних технологій у змодельованих бойових сценаріях проти сил НАТО.

Останні новини