Отруйна загроза з тропіків: у Чорному морі з’явилася риба-куля

Правоохоронці успішно нейтралізували злочинну групу, що діяла на території Київської та Житомирської областей. Ця організація була створена двома колишніми «смотрящими» з одного з київських слідчих ізоляторів після їх звільнення з місць позбавлення волі. Разом з десятьма спільниками вони налагодили серйозну незаконну діяльність, спрямовану на незаконне постачання заборонених предметів у слідчий ізолятор, а також контролювали цілу низку кримінальних операцій на території двох областей.

За даними слідства, ще перебуваючи в ув’язненні, організатори злочинного угруповання успішно забезпечували канали постачання заборонених товарів, зокрема наркотичних засобів, до установи. Вони організували мережу, через яку ці предмети потрапляли до слідчого ізолятора, використовуючи різноманітні методи для приховування їх від контролю. Після звільнення з тюремних закладів, ці двоє колишніх «смотрящих» разом із десятьма співучасниками продовжили свою злочинну діяльність, розширивши її до масштабів, що включали різноманітні незаконні схеми на території двох областей.

Найрезонанснішим епізодом стало викрадення громадянина Китаю. За версією слідства, зловмисники запросили іноземця до України нібито для інвестування у бізнес, зустріли його у Львові, після чого силоміць вивезли до орендованого будинку на Житомирщині. Там потерпілого утримували протягом трьох днів, домагаючись доступу до його банківських рахунків. У результаті було перераховано 28 тисяч доларів США.

Крім цього, за інформацією поліції, учасники угруповання незаконно заволоділи автомобілем BMW X7 із застосуванням насильства, вчиняли розбійні напади та грабежі у Києві та області, вимагали гроші під виглядом неіснуючих боргів, втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність та використовували вогнепальну зброю, зокрема автомат АК-74.

Під час понад 20 обшуків правоохоронці вилучили автоматичну зброю, пістолети, ножі та більше 90 набоїв. Один із організаторів намагався залишити територію України, однак його затримали за кілька кілометрів від кордону з Молдовою.

Наразі більшість фігурантів перебувають під вартою без права внесення застави. Їм інкримінують створення злочинної організації, викрадення людей, розбої, вимагання та поширення злочинного впливу. Санкції статей передбачають до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У поліції зазначають, що ця спецоперація є частиною системної роботи з протидії організованій злочинності. Раніше правоохоронці повідомили про викриття міжрегіональної банди, яку підозрюють у вимаганні 800 тисяч доларів у подружжя з Івано-Франківщини, а також про ліквідацію масштабного каналу контрабанди заборонених речовин.

Силовики наголошують, що боротьба з кримінальними угрупованнями триває у різних регіонах країни.

Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенією Семеновою — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова публічно спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на власній сторінці у Facebook, підтвердивши тим самим позицію позивача. Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового для виконання характеру.

Суть справи полягала у поширенні недостовірної інформації, яка могла завдати шкоди діловій репутації та суспільному іміджу Василя Дідуся. Під час розгляду суди ретельно вивчили всі надані докази, включно зі скрінами публікацій та свідченнями, і дійшли висновку, що поширена інформація є неправдивою. Останнє рішення Верховного Суду підтвердило, що громадяни мають право на захист своєї честі та ділової репутації, а відповідальність за поширення недостовірних даних у соціальних мережах є обов’язковою.

Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

– 2019 рік – $11,92 млрд;

– 2020 рік – $11,98 млрд;

– 2021 рік – $14,0 млрд;

– 2022 рік – $12,5 млрд;

– 2023 рік – $11,3 млрд.

Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

«Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.