Українці відмітили погіршення ситуації з демократією та економікою в Україні за 5 років президентства Зеленського

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Як розповів агентству Reuters Олександр Дмитрієв, засновник української некомерційної цифрової некомерційної системи OCHI, з 2022 року його платформа централізувала і проаналізувала два мільйони годин відеозаписів, що надійшли від 15 тисяч операторів дронів на лінії фронту.

«Ці дані – їжа для ШІ. Якщо ви хочете навчити штучний інтелект, дайте йому два мільйони годин відео, і він стане чимось надприродним», – зазначив Дмитрієв.

За його словами, цей масив даних можна використовувати для тренування моделей ШІ в тактичному аналізі, розпізнаванні цілей і оцінці ефективності озброєнь. «Фактично, це досвід, який можна перетворити в математичну форму. Програми ШІ можуть вивчити траєкторії і кути, під якими зброя працює найбільш ефективно», – додав він.

Наразі сховище поповнюється на 5-6 терабайт даних щодня. Цей масив даних уже викликав інтерес з боку іноземних союзників України.

На Заході підтверджують цінність такого обсягу інформації. «Люди можуть інтуїтивно розпізнавати об’єкти, але машини мають бути навчені визначати, що є дорогою, природною перешкодою чи засідкою», – зазначив Семюел Бендетт, експерт Центру нової американської безпеки.

Крім того, Україна розробляє й інші інноваційні системи. Наприклад, технологія «Avengers» Міноборони України ідентифікує до 12 тисяч одиниць російської техніки на тиждень за допомогою ШІ. Також ведуться роботи над створенням «роїв» дронів, де десятки пристроїв керуватимуться централізованою системою (глава Мінцифри Федоров обіцяв їх застосування вже наступного року).

При цьому США цікавлять ці розробки не в контексті війни з Росією, а в рамках підготовки до можливих зіткнень у Тихоокеанському регіоні, пише Reuters із посиланням на фахівців.

Раніше ЗМІ писали, що Росія також планує впровадити в «Шахеди» штучний інтелект, щоб обходити українську ППО.

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.