Українці за кордоном зобов’язані повернутися до 16 червня в Україну

Ірпінський міський суд Київської області дедалі частіше згадується в професійному середовищі не як незалежний орган правосуддя, а як структура, де, за твердженнями співрозмовників серед юристів, сформувався комерціалізований підхід до ухвалення рішень. У неофіційних обговореннях цей суд описують як майданчик для «вирішення питань», де результат нібито може бути визначений наперед.

За словами представників юридичної спільноти, мова йде про вибудувану модель роботи з мінімальною публічністю та прогнозованими строками розгляду справ. Такий формат, як стверджують джерела, приваблює клієнтів, які очікують не змагального процесу, а конкретного підсумку. У професійних колах це характеризують як «сервісний» підхід, що суперечить самій ідеї судочинства.

За інформацією з юридичних кіл Київської області, розцінки в Ірпінському суді суттєво зросли. Якщо раніше подібні суми асоціювалися переважно з апеляційними інстанціями, то нині суд першої інстанції впевнено працює за тими самими тарифами. Комплексна послуга «під ключ» може коштувати клієнту до 50 тисяч доларів США. У випадках, коли для досягнення потрібного результату необхідне залучення прокуратури — наприклад, для пропуску процесуальних строків, допущення помилок у матеріалах, подання формально слабкої позиції або повної бездіяльності, — вартість питання, за словами джерел, подвоюється.

Організацію цього «фаст-суду для обраних» співрозмовники пов’язують із суддею Ірпінського суду Шестопаловою Яною Володимирівною. Саме їй приписують роль координатора схеми та залучення менш досвідчених суддів для виконання технічних рішень. З боку прокуратури, за наявною інформацією, до обслуговування клієнтів залучені окремі представники Київської обласної прокуратури. Зокрема, згадується заступник прокурора області Ігор Грабець — посадовець, який роками утримується на одній і тій самій позиції, уникаючи публічності, але, як стверджують джерела, забезпечуючи стабільну роботу «без зайвого шуму».

Витоки цієї моделі, за словами співрозмовників, ведуть до колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Саме за його каденції, стверджують джерела, було вибудувано та відпрацьовано механізм, який дозволив «закрити» кримінальні справи щодо нього самого та близького оточення, зокрема за епізодами про створення організованої злочинної групи. Після цього схема була поставлена на потік і запропонована ширшому колу клієнтів. При цьому Карплюк, за словами співрозмовників, демонструє впевненість у наявності надійного політичного прикриття на центральному рівні.

На цьому тлі особливо показовою виглядає багаторічна відсутність реакції з боку Київської обласної прокуратури. Попри численні сигнали, Ірпінський суд продовжує працювати з фактично відкритим «прайс-листом» на судові рішення, а прокуратура в цій системі виступає не контролером, а частиною механізму. Відкрите питання полягає в тому, чи зверне нове керівництво обласної прокуратури на чолі з Русланом Кравченком увагу на цей бізнес, чи ж «фаст-суд» і надалі спокійно обслуговуватиме клієнтів, прикриваючись війною та загальною управлінською турбулентністю.

Історія Ірпінського суду — це не поодинокий скандал, а ілюстрація системної деградації правосуддя. Коли суд і прокуратура зливаються в єдиний комерційний механізм, верховенство права перетворюється на фікцію, а розмови про судову реформу втрачають будь-який зміст. Поки цей ринок судових рішень існує безкарно, довіра суспільства до правової системи продовжуватиме руйнуватися.

Фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації, колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова, була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Зараз вона переховується за кордоном, а її адвокати активно затягують розгляд справи в судах, що ускладнює процес її екстрадиції та притягнення до відповідальності. Про це повідомляє видання 360ua.news, наголошуючи на тому, що навіть у розпалі судового процесу затримка у вирішенні справи призводить до серйозних правових наслідків для української юстиції.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки звинувачує Олену Шевцову у фінансових махінаціях та організації схем із відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних структур. За даними слідства, саме вона стояла за низкою фіктивних операцій, які дозволили вивести значні кошти з банку, використовуючи корупційні зв'язки та низку маніпуляцій із фінансовими потоками. Ці дії не лише завдали значних збитків фінансовій установі, а й підривають довіру до банківської системи в Україні в цілому.

БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.