Українців, які не оновили облікові дані в ТЦК, не можна буде автоматично подавати в розшук — заява представника Полтавського ТЦК

Українська "принцеса": як депутат із Закарпаття став "королем" тендерів

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали щонайменше чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Цим вони скористалися, реалізуючи своє право на безкоштовне отримання землі, яке гарантується кожному українцю Конституцією. За рішенням сільської ради земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси з приводу виділення цих земельних ділянок тривали до 2021 року, але зазначені особи відстояли своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. Його дочка, Беатриса, має загалом три ділянки та власний маєток. Крім того, крім того, що Микола Греченюк є власником ФОПу, він є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило із тендерами. За даними "Прозоро", ця фірма приймала участь щонайменше в 124 конкурсах і загалом виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не є надто великими порівняно з іншими учасниками тендерних закупівель, це не заважає Беатрисі Греченюк жити розкішним життям зараз. Вона активно демонструє свою розкіш на своїй сторінці в Instagram, не відстаючи від своїх подруг, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є також відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Навіть з відомою ненавистю між родинами Петьовки і Балоги, обидві родини продовжують активно управляти своїм рідним краєм. У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк також має у ньому свої власні приміщення, як "справжня принцеса". На своїй сторінці в Instagram донька Греченюка також заявляє, що вона дизайнер інтер'єрів. Вона навіть демонструє свій дім підписникам, де каже, що сама зробила дизайн. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" в Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як філе міньйон з фуа-гра та дорогі вина.

У 2015 році чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, відомий своїм автобізнесом та нещодавньою невдалою спробою політичного руху від партії "Рідне Закарпаття", знову опинився у центрі уваги. У червні 2022 року, у період загострення війни Росії проти України, батько Беатриси, нардеп Василь Петьовка, намагався отримати перепустку на виїзд за кордон для свого сина протягом трьох місяців. Прохання було підкріплене заявою, що Андрій є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця". До списку осіб, для яких нардеп просив дозвіл, входив і Микола Греченюк, ймовірно, сват Василя Петьовки. Національне агентство з питань запобігання корупції розробило адмінпротокол у зв'язку з цим, але після того, як було запевнено, що син та сват повернулися в Україну після волонтерської діяльності, претензій до них більше не висувалося.

У липні 2022 року, коли діяли вищезгадані перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку, що може призвести до припущень, що запит на виїзд за кордон не був пов'язаний з волонтерством, а скоріше із покупкою подарунків на родинне свято. Але, за даними з Instagram, в вересні 2023 року Беатриса разом з дочкою, можливо, і з чоловіком, відпочивала в Італії. Їхній відпочинок не був просто у готелі, а в справжньому палаці. Вихідці з Закарпаття завжди мали слабкість до розкошів, позолоти та інших подібних розшуканих речей. Але те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж дочки колишнього сільського депутата та дружини сина нардепа, може вразити навіть найбільш відомих світських левиць світу. Це викликає питання, чи не є ці розкішні екстравагантності наслідком контрабанди, яка через Закарпатську область завозиться тоннами, адже саме Закарпаття лідирує серед областей України за поставками недекларованих товарів.

Згідно з викладеним у статті, можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, розкрито низку складних зв'язків між впливовими особами на Закарпатті та їхнім впливом на рішення місцевих органів влади. Наприклад, виявлено, що нардеп Василь Петьовка мав змогу отримати дозвіл на виїзд за кордон для свого сина завдяки впливу на керівництво Закарпатської обласної військової адміністрації.

По-друге, стаття викликає питання щодо походження розкішних речей та подорожей, які демонструє дочка колишнього сільського депутата та дружина сина нардепа в соціальних мережах. Це може вказувати на можливу причетність до контрабанди, особливо враховуючи статус Закарпатської області як лідера з поставок незадекларованих товарів.

Крім того, стаття свідчить про те, що впливові особи на Закарпатті часто використовують свій статус та зв'язки для досягнення своїх особистих цілей, включаючи отримання вигідних державних контрактів та інших переваг.

У цілому, стаття розкриває складну мережу впливу та корупції на місцевому рівні на Закарпатті, що потребує уваги та подальшого розслідування з боку відповідних органів влади.

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко повідомив про те, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, пояснюючи це тим, що японці вважають борщ російською стравою. Цю інформацію він оприлюднив у своєму фейсбук-пості. У своєму коментарі посол України в Японії, Сергій Корсунський, відреагував на цю ситуацію, зазначивши, що відкрито вже кілька ресторанів української кухні в Японії, де подають борщ, і проводяться фестивалі борщу, що свідчить про популярність української кухні серед японців. Посол також вважає, що думка одного японця, який відмовив Євгену Клопотенку, є необґрунтованою, оскільки ця ситуація не відображає загального ставлення японців до української кухні.

Українська книга "Україна. Їжа та історія", яка продається в Японії, отримала значну кількість позитивних відгуків, вказала авторка. У книзі, яка доступна японською мовою, представлено шість різних видів борщу. Вона зазначила, що проблема може полягати у заголовках, які часто намагаються підсилити ефект. Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, що давно проживає в Україні, порадив не узагальнювати враження про борщ за однією ситуацією. Він зазначив, що думка одного японця, що відмовив Євгену Клопотенку, не може бути представницькою для всіх. Хірано зауважив, що багато японців тепер усвідомлюють, що борщ є українською стравою, і цю інформацію активно поширюють серед інших. Інциденти, подібні до того, про який розповідає Євген Клопотенко, можуть бути результатом несправедливих узагальнень і неправильного сприйняття української культури.

У світі кулінарних дискусій неабиякою популярністю користується український борщ, але ця популярність часто стає об'єктом спорів і непорозумінь. Згадують його і в політичних виступах, і в кулінарних рейтингах, що лише підсилює цікавість до цієї страви.

Справжню хвилю розмов підняла заява МЗС Росії про борщ як символ російської кухні, що викликало активні реакції з боку українських користувачів соцмереж. Виявляється, борщ – це не лише смачна страва, а й політичний символ, що зумовлює виникнення справжніх гарячих дискусій.

Україна вирішила офіційно відстояти свої права на цю страву, включивши подібну ініціативу до кампанії щодо включення культурної спадщини в список ЮНЕСКО. Зараз український борщ став предметом не лише гастрономічних вражень, а й політичних дебатів, що ще раз підтверджує його значення в українській культурі та національній ідентичності.

У рамках акції на захист українського борщу активно діяв Євген Клопотенко, який з великим захопленням збирав рецепти цієї культової страви з усіх куточків України. Його зацікавленість у борщі не обмежувалася лише його приготуванням, він також досліджував історичний та культурний контекст цієї страви, щоб зрозуміти, як вона вплетена в українську спадщину та національну ідентичність. Його зусилля спрямовані на популяризацію та збереження української кулінарної традиції, щоб кожен міг насолодитися смаком та історією цієї унікальної страви.

Український борщ став предметом уваги не лише у кулінарному світі, а й на політичній арені через спроби приписати його до російської кухні. Це свідчить про важливість культурної спадщини для національної ідентичності. Активна реакція громадськості та захисників української кухні, таких як Євген Клопотенко, свідчить про глибоке значення цих кулінарних традицій для українського народу. Такі акції та заходи спрямовані на збереження та популяризацію української культури в усьому світі, що є важливим аспектом у зміцненні національної свідомості та самоідентифікації українського суспільства.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.