В Україні стрімко зростає фінансова криза у сфері водопостачання. За словами віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби, станом на 1 квітня 2025 року кредиторська заборгованість підприємств водопровідно-каналізаційного господарства досягла 24,2 млрд грн, а борги населення — 9,2 млрд грн. Це ставить під загрозу стабільну роботу системи і наближає країну до суттєвого підвищення тарифів.
Кулеба зазначив, що загальна заборгованість у галузі вже перевищує 14,8 млрд грн, а більша частина припадає саме на споживачів. Уряд визнає проблему стратегічною та критичною в умовах війни, коли інфраструктура потребує не тільки утримання, а й захисту.
На тлі цих цифр дедалі реалістичнішою виглядає тривожна заява Спілки споживачів комунальних послуг про можливе здорожчання одного кубометра води до 200 гривень. Попри це, мораторію на підвищення тарифів не існує, і місцева влада вже масово переглядає ціни. За словами Кулеби, близько 400 органів місцевого самоврядування вже ухвалили рішення про підняття тарифів.
В уряді наразі розглядають варіанти реформування системи. Один із кроків — передача підприємств водопостачання у повне підпорядкування місцевим громадам. Це має підвищити контроль, оперативність прийняття рішень і полегшити адаптацію до технічних викликів.
Водночас посадовці обіцяють, що найближчим часом представлять системні рішення, які дозволять стабілізувати ситуацію без критичного удару по кишенях споживачів. Проте в умовах зростання заборгованості та відсутності централізованого тарифного регулювання прогнозоване підвищення вартості води вже стало реальністю для тисяч українців.

Офіс Президента України стурбований через так званий «кейс Гренландії», який може суттєво вплинути на геополітичну ситуацію та послабити підтримку України з боку західних партнерів. За інформацією джерел у Банковій, побоювання пов’язані з активністю колишнього президента США Дональда Трампа та намірами президента Франції Еммануеля Макрона вести переговори з Володимиром Путіним. У ОП вважають, що такі кроки […]
В Україні триває гострий кадровий голод, який найбільше відчувається в сегменті кваліфікованих робітників та професіоналів із вищою освітою. За даними Державної служби зайнятості, саме ці категорії фахівців стали найбільш дефіцитними на ринку праці. Проблема полягає в тому, що їх підготовка вимагає значних ресурсів — як фінансових, так і часових, — тоді як ринок вимагає швидкого […]