Українцям загрожують віялові відключення світла влітку

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Експерти зазначають, що мережі АЗС намагаються збільшити обсяги продажів до кінця року. Це пов’язано з очікуваним підвищенням акцизів на бензин з 1 січня 2025 року, коли ставка зросте з 242,6 євро/тонна до 271,7 євро/тонна. Збільшення акцизу неминуче спричинить подорожчання пального, і оператори ринку прагнуть максимально використати нинішні умови.

“Мережі закуповують дешевший ресурс, щоб забезпечити себе до подорожчання. Водночас вони активно залучають клієнтів через знижки та програми лояльності, зокрема паливні картки і талони”, – прокоментував ситуацію Дмитро Льоушкін, засновник групи компаній “Прайм”.

До кінця тижня багато операторів анонсують спеціальні пропозиції у рамках “чорної п’ятниці”, що дозволить споживачам заправлятися з економією.

Станом на 25 листопада середні ціни в Україні на бензин А-95 становлять:

Після 1 січня 2025 року підвищення акцизу може призвести до подорожчання бензину приблизно на 3-5 грн/л, залежно від коливань на світових ринках нафти. Тим часом, відносно низька ціна на нафту надає змогу мережам пропонувати вигідні умови для споживачів.

У Харківській області викрили масштабну корупційну схему, яка діяла понад рік під прикриттям стратегічних підприємств і гучних проєктів. За інформацією джерел, до афери були залучені кілька ключових державних структур: «Харківобленерго», «Дороги Харківщини», «Південна залізниця» та «Чугуївський авіаремонтний завод». Попри те, що держава намагається оптимально розподіляти кошти на відновлення інфраструктури після руйнувань, значна частина бюджетних грошей осідала в руках обмеженого кола осіб через формальні тендери.

Схема працювала за класичним принципом: оголошувалися тендери, однак умови підбиралися таким чином, щоб вигравали лише «свої» компанії. Контракти укладалися на значні суми, а послуги або роботи часто виконувалися частково, з помітними порушеннями, або взагалі не реалізовувалися. Джерела зазначають, що перевірки контролюючих органів формально проводилися, але на практиці жодних реальних наслідків для фігурантів не було.

Показовий кейс — договір «Енергобуду» на аварійно-відновлювальні роботи в Харкові. Сума — понад 17 мільйонів гривень. За документами — серйозний обсяг будівництва та ремонту. На практиці — місцеві мешканці не бачили ні техніки, ні бригад, ні реальних робіт.

Натомість акти виконаних робіт існують і виглядають бездоганно з точки зору паперів. Їх підписують особисто керівники державних підприємств, фактично легалізуючи роботи, яких не було.

Далі, за інформацією джерел, запускається класична “пральня”: гроші заходять на рахунки фірм-переможців, потім проходять через низку рахунків-одноденок, “обробляються” через фіктивний ПДВ, знімаються готівкою і розчиняються в “чорній касі”. Самі ж компанії, які формально виграють тендери, часто не мають ні власної техніки, ні штату працівників, ні навіть нормального офісу. Зате мають головне — зв’язки і покровителів у регіональній владі.

Найбільш показове у цій історії — реакція правоохоронців. За словами співрозмовників, слідчі структури про цю схему знають уже щонайменше півтора року. Однак за цей час не було жодних реальних процесуальних дій: ані гучних обшуків, ані підозр, ані кадрових рішень щодо керівників держпідприємств, які ставлять підписи під актами.

Усі фігуранти продовжують залишатися на своїх посадах і далі розпоряджатися бюджетними потоками. Тим часом через фінансові “віялові маршрути” й надалі можуть зникати десятки мільйонів гривень — тих самих, яких формально бракує на відбудову міст, доріг та енергетики.

На тлі постійних заяв про дефіцит бюджету, необхідність міжнародних кредитів і донатів від громадян, історія із харківськими тендерами виглядає особливо цинічно. Поки одні збирають гроші на генератори, будматеріали та відновлення домівок, інші перетворюють державні підряди на механізм збагачення обмеженого кола людей.

По колу ходять одні й ті самі компанії — «Енергобуди», «Регіон-Буди», «Голдени», — а кінцеві вигодонабувачі, за словами джерел, роками залишаються тими ж: впливові фігури, які контролюють ключові сфери в регіоні.

Тож коли наступного разу пролунає фраза, що держава “не має коштів на відновлення”, варто згадати про іншу сторону медалі: гроші є, але значна їх частина продовжує “освоюватися” через тендери “для своїх”. І якщо найближчим часом у кабінетах «Харківобленерго» та інших згаданих структур таки почнуться обшуки, цьому навряд чи хтось щиро здивується.

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

Місто Покровськ, яке до війни мало населення близько 61 тисячі осіб, є ключовим транспортним вузлом. Воно розташоване на головній дорозі, що служить маршрутом постачання інших утримуваних Україною форпостів, таких як Часів Яр і Костянтинівка в Донецькій області. Російські війська просунулися ще ближче до стратегічної траси на північний схід від міста.

В суботу Кремль заявив про контроль над селом Лозуватське, розташованим приблизно за 6 км від траси. Російське Міністерство оборони також повідомило про захоплення сіл Прогрес, Євгенівка та Вовче, що на схід від Покровська. Україна наразі не коментувала ці заяви.

Сергій Добряк, голова Покровської військової адміністрації, в інтерв’ю Radio Free Europe зазначив, що місто наразі знаходиться за 20 км від лінії фронту. Він також повідомив, що багато жителів не поспішають евакуюватися, хоча в місті залишилося близько 60 тисяч осіб, включаючи 4000 дітей. Крім того, до Покровська евакуюються мешканці Торецька.

Ситуація на Покровському напрямку залишається вкрай складною. Старший офіцер реактивної артилерійської батареї 47 ОМБР Роман Бугаєв розповів, що ворог має перевагу в живій силі у співвідношенні 10:1 і постійно атакує позиції Сил оборони України. За його словами, це “величезна навала”.

Тим часом, в ОТУ “Харків” повідомляють про підготовку російських штурмових груп до наступу в районах Глибокого. Окупанти також посилюють пости бойової охорони на своїй території в районі Сотницького Козачка.

Війна в Україні триває, і ситуація залишається напруженою на всіх напрямках фронту.

На передодні потенційної битви за Покровськ, головний сержант роти у складі Збройних сил України, який відомий під ім'ям "Хокей", відзначив надзвичайну серйозність ситуації. За його словами, місто стоїть перед загрозою захоплення російськими окупаційними силами, що може призвести до довготривалої та важкої боротьби, перевершуючи навіть славу битви за Бахмут. Покровськ, як важливий логістичний вузол, став об'єктивною метою для ворожого вторгнення, яке може спричинити оточення інших стратегічних населених пунктів. Не дивлячись на недостаток часу для підготовки, українські військові визначили свою готовність до захисту міста. Після втрати Авдіївки російськими силами, фронт рухнув, створюючи нові зони конфлікту — Покровський і Курахівський напрямки. Недоліки у системі оборони, включаючи непридатні до використання оборонні споруди, ускладнили ситуацію, створивши ризик прориву фронту. "Хокей" закликав до евакуації цивільного населення з прифронтових міст, оскільки їхня безпека може бути під загрозою в умовах загострення конфлікту. Він підкреслив, що запобігти потенційній трагедії — завдання, що стоїть перед усіма.

У висновку слід відзначити, що ситуація вокруг міста Покровськ на Донеччині набуває критичного ступеня напруженості. Наявність загрози захоплення міста російськими військами вимагає негайних заходів з боку української армії та влади. Зазначена загроза підкреслює важливість посилення оборони та підготовки до можливої битви за місто. Паралельно з цим, евакуація мирного населення з прифронтових міст є необхідною заходом для збереження людських життів і мінімізації людських втрат у разі загострення конфлікту. Українські військові та цивільне населення стоять перед великим випробуванням, проте лише спільними зусиллями вони можуть протистояти агресії та зберегти безпеку та цілісність своєї країни.