Субота, 7 Червня, 2025

Україні занадто рано прощатися з вугіллям

Важливі новини

Командувач Сил безпілотних систем може очолити новий армійський корпус — ЗМІ

У Збройних силах України готуються до нових кадрових ротацій у межах реалізації реформи військового управління. Як повідомляє «Главком» із посиланням на «Мілітарний», командувач Сил безпілотних систем полковник Вадим Сухаревський може найближчим часом очолити новостворений армійський корпус. Відомо, що питання про зміну посади Сухаревського розглядається в Генштабі вже кілька місяців. Полковник очолив Сили безпілотних систем одразу […]

На Львівщині військові крали пальне зі складу

Державне бюро розслідувань закінчило досудове розслідування у справі про масштабне викрадення паливно-мастильних матеріалів з військової частини у Львівській області. За даними слідства, злочинна група діяла з квітня по грудень 2024 року й щомісяця вивозила щонайменше 20 тонн пального. Організатором схеми виявився тимчасово призначений начальник складу пального. До справи він залучив ще п’ятьох осіб: начальника сховища, […]

Україна: маневруючи в напрямку сучасного військово-промислового прогресу

Український військово-промисловий комплекс (ВПК) неперервно трудиться над розробкою та модернізацією новітніх зразків озброєння та військової техніки для Сил оборони України. Надзвичайно важливим кроком на цьому шляху стали оголошені в квітні цього року значні досягнення, що свідчать про стабільний прогрес у сфері українського військового промислу. Україна нещадно впроваджує нові розробки, демонструючи їхню ефективність та високий рівень технологій.

Важливим етапом є представлення нових зразків озброєння перед вищими керівниками країни. Президенту Володимиру Зеленському був показаний новий дрон із машинним зором та дальністю понад 100 кілометрів, що є вражаючим свідченням розвитку українських технологій у цій сфері. Головнокомандувачу Збройних Сил України Олександру Сирському демонстрували оновлені бойові машини піхоти та нові броньовані транспортні засоби.

Особливо вражаючими стали покази новітніх зразків бронетехніки, проведені 18 квітня. Серед них виділяються модернізовані бойові машини піхоти БМП-1ТС із бойовим модулем "Спис-Синтез" та шестиколісний броньовик. Ці новинки дозволять українським військовим мати ефективну та сучасну техніку для захисту країни.

Окрім цього, важливим кроком у розвитку оборонної галузі стало організоване ліцензійне виробництво південноафриканських броньовиків Mbombe 6×6, які відповідають найвищим стандартам захисту та ефективності. Ці броньовані бойові машини мають високий рівень захисту від підриву на мінах та забезпечують комфорт та безпеку для військовослужбовців.

Неабияким досягненням української оборонної галузі є також модернізація радянської бойової машини піхоти БМП-1ТС, яка отримала новітній бойовий модуль "Спис-Синтез" та зміни в системі управління озброєнням та оптиці. Ці покращення значно підвищили бойові можливості та ефективність цієї техніки.

Завдяки постійному інноваційному розвитку та впровадженню передових технологій, український військово-промисловий комплекс продовжує зміцнювати обороноздатність країни, забезпечуючи необхідні ресурси та засоби для ефективного захисту національної безпеки та суверенітету.

САУ "Богдана" відзначається як значна досягнення в українській оборонній сфері. Ця 155-мм артилерійська установка стала предметом уваги завдяки своїм вражаючим характеристикам та ефективності у бойових умовах. Її почали активно вдосконалювати вже під час повномасштабних військових дій, що свідчить про важливість та актуальність цього проекту для української армії.

Протягом років було створено кілька версій САУ "Богдана", кожна з яких мала свої унікальні особливості та покращення. Остання ітерація цієї установки відрізняється наявністю досилача, що дозволяє значно прискорити процес перезарядки артилерійської системи. Вітчизняні військові високо оцінюють продукцію українського виробництва, надаючи перевагу власним розробкам.

Президент України Володимир Зеленський заявив про плани виготовлення 10 нових САУ "Богдана" лише за квітень цього року. Така ініціатива є частиною стратегії нарощування виробництва артилерійських систем для потреб Збройних Сил України. Успішна реалізація цього плану може значно підвищити обороноздатність країни та забезпечити необхідний рівень артилерійського забезпечення.

Нарощування виробництва САУ "Богдана" є частиною ширшої стратегії з посилення обороноздатності України. Уже в грудні 2023 року країна випускала 6 таких установок щомісяця. За умови збереження таких темпів виробництва, Збройні Сили України можуть отримати до кінця 2024 року ще 80 українських артилерійських установок.

Наприкінці квітня, в День працівника оборонно-промислового комплексу, Володимиру Зеленському було представлено нову модель баражувального дрона, який вже отримав прізвисько "український Ланцет". Цей дрон відрізняється високою дальністю польоту, яка перевищує 100 кілометрів, та можливістю ураження повітряних цілей. Його потужна бойова частина забезпечує ефективне виконання завдань навіть у найскладніших умовах бойових дій.

Українська оборонна промисловість продовжує активно розвиватися, надаючи Збройним Силам України сучасні та ефективні зразки військової техніки. Створення української артилерійської установки "Богдана" та баражувального дрона "Ланцет" є прикладами успішних науково-технічних розробок, які підтверджують високий потенціал українського військово-промислового комплексу. Плани на подальше нарощування виробництва та модернізацію військової техніки свідчать про національну визнаність не лише в сфері оборонної промисловості, а й у галузі технологічних розробок в цілому. Україна показує свою готовність та здатність забезпечити собі власний оборонний потенціал та впевнено стояти на варті своєї національної безпеки.

Ахметов: в пошуках політичних геніїв

Стало відомо, що Рінат Леонідович, відомий як "ахякийінвестор", фактично перервав фінансування мертвонародженого політичного проекту Дмитра Разумкова під назвою "Команда Разумкова" або "Розумна політика". Леонідович розумно обміркував рейтинги Дмитра, які виявилися нижчими за плінтусом, і вирішив, що фінансування не має сенсу. Тепер у Разумкова виникли дві серйозні проблеми: де знайти гроші на політичну реінкарнацію та як вирішити питання з "командою" у парламенті, яку неможливо зберегти, але й розігнати. Бюджет залишився лише на контекстну рекламу у ТікТок. Тим часом, Рінат Леонідович уже активно шукає нових співпартнерів, а варіант з Володимиром Кличком вже перебуває на розгляді як наступний можливий мезальянс.

У вищезгаданій статті висвітлено ситуацію, пов'язану з припиненням фінансування політичного проекту Дмитра Разумкова Рінатом Ахметовим. Автор зазначає, що це рішення було обумовлене низькими рейтингами Разумкова та відсутністю підтримки від Ахметова. Також у тексті висвітлено проблеми, які виникли у Разумкова через цю ситуацію: пошук фінансування для подальшої політичної діяльності та вирішення питання з "командою" у парламенті. Зазначено, що в бюджеті залишилися лише обмежені кошти на рекламу у ТікТок. Також висловлено припущення про можливий мезальянс між Рінатом Ахметовим та Володимиром Кличком.

Виклик та стратегічні перспективи: генерал ЗСУ розкриває виклики перед Україною у зв’язку з російською перевагою та дефіцитом особового складу

Український генерал Юрій Содоль у своєму емоційному виступі перед парламентом відзвітував про гостроту проблеми недостатнього чисельного складу в Збройних Силах України. Він акцентував увагу на тому, що ця проблема є надзвичайно важливою для національної безпеки. Згідно з викладеним Содолем, оперативно-стратегічне угруповання "Хортиця", яким він керує, має значний дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їхні можливості на передовій. Він розкрив, що підрозділи, які зазвичай мали від 8 до 10 бійців, зараз складаються лише з 2-4 осіб. Це призводить до серйозного падіння ефективності оборони, особливо з урахуванням нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Командир зауважив, що на основному відділенні покладається найбільше навантаження. Він підкреслив, що з недостатньою кількістю бійців у військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Содоль виразив своє розчарування тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено стандартами. Він закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та забезпечення ефективної оборони країни.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України генерал Юрій Содоль викреслив критичні аспекти недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що ця проблема є серйозною загрозою для національної безпеки та ефективності оборони. Із серйозним недоліком бійців у військових підрозділах стає важко забезпечити оборону на всьому фронті, особливо з урахуванням появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе. Це вимагає негайних заходів, включаючи прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю бійців та збільшити ефективність оборони країни.

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

Останні новини