П’ятниця, 16 Січня, 2026

Українська без суржика: як правильно перекласти слово “мєлочний”

Важливі новини

Імпровізація Зеленського у вирішенні війни: від критики до катастрофи

Повернення територій військовим шляхом “здається все менш імовірним”, як пише Washington Post. Статус-кво українського конфлікту на Донбасі визначається як жахливий, з гиненням українців щодня на полі бою. Офіційні особи України та Заходу вважають, що президент Зеленський "застряг" у цьому конфлікті, а солідарність внутрішньо в Україні послабшала. Українські законодавці визнають, що швидких рішень не буде, а вихід на кордони 1991 року є нереальним. На думку багатьох, у політичному керівництві України потрібно скоригувати свою риторику. Спроби виправити ситуацію на фронті поки що безуспішні, а заходи щодо посилення мобілізації розкололи суспільство. Західні дипломати вбачають два можливі сценарії: з підтримкою для оборони або без, але в обох випадках передбачаються великі жертви і територіальні втрати для України. Потрібно готуватися до того, що 2025 рік може стати ще одним роком війни, а не мирних переговорів, вважають експерти. Думки українців щодо тривалості конфлікту розділені, але багато хто вважає, що статус-кво може тривати ще десятиліттями.

• Військове повернення територій українськими силами стає все менш імовірним, залишаючи статус-кво конфлікту надзвичайно жахливим.

• Президент Зеленський знаходиться під критикою за невизначеність у вирішенні ситуації, що призвело до послаблення солідарності всередині країни.

• Суспільство розділене щодо шляхів вирішення конфлікту, а спроби мобілізації викликають протиріччя.

• Населення України і міжнародні партнери мають готуватися до можливості тривалого конфлікту до 2025 року, з врахуванням можливості продовження статус-кво на десятиліття вперед.

Шахрайська схема з криптовалютами: мешканка Київщини втратила 25 тисяч гривень після обіцянок швидкого прибутку

На Київщині жінка стала черговою жертвою кібершахраїв, які діяли через популярний месенджер Telegram. Зловмисники переконали її інвестувати у нібито прибуткову криптовалютну програму, обіцяючи значне зростання доходів за короткий час. Потерпіла перерахувала 25 тисяч гривень на банківську картку, відкриту в «ПриватБанку», однак жодного прибутку не отримала. Про це йдеться у рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, оприлюдненому 22 жовтня 2025 року.

Слідство встановило, що у червні 2024 року жінка познайомилася в соціальній мережі з невідомими особами, які представилися консультантами з інвестицій. Вони запропонували їй можливість заробити «без ризику», вклавши кошти у криптовалюту. Маніпулюючи емоціями та демонструючи фальшиві скріншоти прибутків інших «інвесторів», шахраї переконали її зробити переказ на зазначену ними банківську картку.

2 червня 2024 року жінка перерахувала 25 тисяч гривень на рахунок невідомого чоловіка — клієнта «ПриватБанку». За умовами обманної схеми їй повідомили, що кошти нібито будуть зараховані на баланс та доступні для виведення, а жодних додаткових оплат не потрібно.

Після здійснення переказу зв’язок із «представниками інвестиційного проєкту» зник, а вкладені кошти так і не повернулися. Згодом жінка звернулася до суду, вимагаючи відшкодування збитків.

Суд, проаналізувавши матеріали справи та документи від «ПриватБанку», встановив, що між сторонами не існувало жодних договірних відносин, які б виправдовували перерахування грошей.

У рішенні суду зазначено:«Проаналізувавши норми чинного законодавства України та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки не встановлено жодних договірних правовідносин між сторонами».

Таким чином, суд постановив стягнути з чоловіка, на чий рахунок були перераховані гроші, 25 тисяч гривень на користь потерпілої.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть через відомі месенджери громадяни можуть стати жертвами шахрайських схем, особливо коли йдеться про «швидкі заробітки» на криптовалютах.

Перспективи мобілізації в Україні: реальність чи утопія?

Українська масова мобілізація: міф чи реальність економічного виклику

Аналіз відомого економіста доктора Андрія Длігача, що цитується УНІАНом, висвітлює важливий аспект сучасної ситуації в Україні. За його словами, нинішня країна не має необхідних фінансових ресурсів для масштабної мобілізації, яка б становила 500 тисяч українців. Зазначається, що навіть масовий призов в масштабах понад 15% наявного резерву може призвести до економічної катастрофи. Експерт підкреслює, що подальше збільшення обсягів мобілізації може призвести до масового закриття підприємств і загострення економічної ситуації в країні.

Зазначається, що зараз максимально доступна кількість для мобілізації становить лише 230 тисяч осіб. Таким чином, потрібно шукати альтернативні підходи, такі як рекрутинг та оптимізація використання наявних людських ресурсів.

Цей аналіз свідчить, що масова мобілізація в Україні є вкрай складною фінансовою задачею. Єдиним можливим варіантом допомоги у цій ситуації може бути втручання з боку міжнародних партнерів, проте навіть вони повинні будуть враховувати не лише постачання зброї та техніки, а й надання фінансової підтримки, що може бути ускладненим через обмеження у фінансовій допомозі та невизначеність стосовно її майбутнього продовження. Умови сучасної української економіки не дозволяють самостійно впоратися з цим викликом.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Масова мобілізація в Україні стикається з серйозними фінансовими обмеженнями, що ускладнюють можливість призову значної кількості осіб.

• Навіть невелике збільшення обсягів мобілізації може мати негативні економічні наслідки, такі як масове закриття підприємств та загострення економічної ситуації.

• Сучасні обмеження економічних ресурсів не дозволяють Україні самостійно впоратися з викликом масової мобілізації.

• Необхідна допомога з боку міжнародних партнерів може стати вирішальною у забезпеченні необхідних ресурсів для ефективної оборони та збереження стабільності в країні.

Загроза з Кремля: Росія готує масштабну атаку на інфраструктуру України

Надійне джерело повідомляє про серйозну загрозу безпеці України. За інформацією, що надійшла до Зеленського від американських партнерів, росіяни готуються до проведення небаченої атаки за допомогою ракет і безпілотників на території нашої країни. Протягом наступних діб по Україні може бути випущено сотні безпілотників-камікадзе, поєднаних з ракетними ударами, спрямованими на інфраструктурні об'єкти.

Це передбачається бути масштабною атакою, що перевищує попередні за розмірами та наслідками. Джерело стверджує, що росіяни вдосконалюють технологію масованої координації атак. Попереджається, що кожна наступна атака буде ще більшою та небезпечною. Після трагічної події в Лисичанську, коли ЗСУ атакували пекарню, зазначається, що будь-який об'єкт інфраструктури в Україні може бути ціллю, розглядаючись як підтримка української армії.

Ситуація стає надзвичайно напруженою, і кожен елемент критичної інфраструктури ризикує стати об'єктом атаки. Позиваємо всіх бути обережними, оскільки війна наштовхується на нові небезпеки, і безпека громадян – найважливіше завдання.

За надійним джерелом надійшла тривожна інформація про підготовку російською стороною масштабної атаки на Україну. Американські партнери попередили президента Зеленського про можливу небачену атаку ракетами та безпілотниками, яка може спрямовуватися на інфраструктурні об'єкти протягом доби або навіть довше.

Атака передбачає використання сотень безпілотників-камікадзе, поєднаних з ракетними ударами, що створює масштабну загрозу для України. Важливо відзначити, що кожна наступна атака має потенціал бути ще більшою та небезпечною. Зазначається, що російські війська вдосконалюють технологію масованої взаємодії для підвищення ефективності атак.

Після нещасного інциденту в Лисичанську, коли ЗСУ вдарили по мирній пекарні, стає зрозумілим, що будь-який об'єкт інфраструктури може стати об'єктом нападу, оцінюючись як підтримка україн

Осінній спокій листопада: прохолода, хмари та легкий дощ над Україною

У середу, 12 листопада, над більшістю території України пануватиме осіння хмарність із періодичними проясненнями. Атмосфера залишатиметься вологою та прохолодною, адже дрібні дощі все ще затримаються у багатьох областях, хоча їхня інтенсивність помітно зменшиться порівняно з попередніми днями. Температура повітря знизиться на 1–2 градуси, і найвідчутніше це охолодження відчують мешканці західних та північних регіонів. У Карпатах можливі короткочасні тумани, що зранку огорнуть схили м’якою серпанковою ковдрою.

Цього дня віряни вшановують пам’ять священномученика Йосафата, а за народними прикметами туманний ранок віщує наближення тепліших днів. Попри похмуру погоду, вітер поступово вщухатиме, а небо часом відкриватиме короткі промені сонця, нагадуючи про лагідну сторону пізньої осені. Листопад продовжує свій спокійний перебіг, готуючи природу до зимового відпочинку й даруючи українцям тиху, задумливу красу перехідного сезону.

Найпрохолодніша погода очікується в західних та північних областях — удень +7…+9°. На півдні та сході буде дещо тепліше — +10…+12°.

У Києві вночі прогнозують +6°, удень +8° та невеликий дощ. На Заході країни також переважатиме волога осіння погода: у Львові +4°…+10°, Луцьку +4°…+9°, Івано-Франківську +4°…+9°, Ужгороді +3°…+9°.

У центральних областях температура коливатиметься в межах +9…+10° вдень: у Вінниці, Полтаві, Черкасах, Житомирі та Кропивницькому — хмарно з проясненнями та короткочасними дощами.

На півдні та сході тепліше: в Одесі та Херсоні +6°…+12°, Миколаєві та Запоріжжі +5°…+12°, у Дніпрі +7°…+11°, Харкові +7°…+12°. На Донеччині — у Краматорську +10°…+11°, у Сєвєродонецьку +9°…+12°.

У Криму 12 листопада прогнозують +5°…+12°, хмарно, місцями невеликий дощ.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії багато українців свідомо перейшли на українську мову. Цей крок часто стає не лише мовним, а й ціннісним вибором — частиною культурного спротиву агресорові. Проте перехід не завжди відбувається бездоганно. Один із поширених прикладів мовної помилки — слово «мєлочний».

Це слово — типова калька з російської, і воно не має нічого спільного з літературною українською. Правильний відповідник — “дріб’язковий”.

Згідно з Академічним тлумачним словником української мови (СУМ), дріб’язковий — це «який базується на чомусь дрібному, неістотному, незначному або виявляється у дрібницях». Цей прикметник чудово підходить для опису дій, вчинків або ситуацій, що не мають суттєвого значення, але викликають роздратування своєю нікчемністю.

Приклад з української літератури:

«Федір пішов на цей дріб’язковий обман лише для того, щоб разом з нею, без Віктора, їхати додому» (Микола Руденко).

Фахівці з мовознавства та соціологи відзначають, що мовний перехід — це процес, який потребує не лише практики, а й самоусвідомлення. Суржик, русизми та неправильні мовні кальки — звичні «пастки» для тих, хто звик спілкуватися російською.

Однак попри складнощі, кількість людей, які свідомо обирають українську, зростає. І навіть неідеальна мова краща за байдужість до неї.

Останні новини