Будівництво ветеранського простору у Кривому Розі, яке урочисто презентували як соціальний проєкт для військових та їхніх родин, перетворюється на черговий скандал із завищеними цінами. Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради уклало контракт із місцевим ТОВ «Сапсан-КР» на суму 132,18 млн грн. Фінансування здійснюється з державного та місцевого бюджетів: 63,05 млн грн субвенції та 69,13 […]
Українські банки посилили перевірку грошових операцій, що призвело до зростання випадків блокування карток клієнтів. Згідно із законодавством про протидію відмиванню коштів, фінансові установи зобов’язані перевіряти перекази, які мають ознаки ризикових. У результаті дедалі більше українців стикаються з ситуаціями, коли доступ до грошей блокується без попередження. Причинами для блокування можуть стати: регулярні перекази між фізичними особами […]
Поки Марганець щодня потерпає від російських обстрілів, а його мешканці живуть без води, світла і з постійною тривогою, мер міста Геннадій Боровик організував для себе і свого оточення теплу схему – в буквальному сенсі. Про це стало відомо з розслідування видання NGL.media. Комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг», створене для забезпечення теплом шкіл, садочків і лікарень, за […]Після початку повномасштабного вторгнення Росії багато українців свідомо перейшли на українську мову. Цей крок часто стає не лише мовним, а й ціннісним вибором — частиною культурного спротиву агресорові. Проте перехід не завжди відбувається бездоганно. Один із поширених прикладів мовної помилки — слово «мєлочний».
Це слово — типова калька з російської, і воно не має нічого спільного з літературною українською. Правильний відповідник — “дріб’язковий”.
Згідно з Академічним тлумачним словником української мови (СУМ), дріб’язковий — це «який базується на чомусь дрібному, неістотному, незначному або виявляється у дрібницях». Цей прикметник чудово підходить для опису дій, вчинків або ситуацій, що не мають суттєвого значення, але викликають роздратування своєю нікчемністю.
Приклад з української літератури:
«Федір пішов на цей дріб’язковий обман лише для того, щоб разом з нею, без Віктора, їхати додому» (Микола Руденко).
Фахівці з мовознавства та соціологи відзначають, що мовний перехід — це процес, який потребує не лише практики, а й самоусвідомлення. Суржик, русизми та неправильні мовні кальки — звичні «пастки» для тих, хто звик спілкуватися російською.
Однак попри складнощі, кількість людей, які свідомо обирають українську, зростає. І навіть неідеальна мова краща за байдужість до неї.
