Рекомендацію пити щодня два літри води знають усі. Її можна почути у спортзалах, від дієтологів та на сторінках фітнес-блогів. Проте велике міжнародне дослідження, опубліковане в журналі Science, спростовує універсальність цієї поради. У проєкті взяли участь понад 5600 людей із 23 країн світу — від немовлят до людей похилого віку. На основі зібраних даних вчені дійшли […]
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в 2 мільйони гривень для судді у відставці, колишнього голови Окружного адміністративного суду міста Києва (2006–2010) Олега Бачуна. Його підозрюють у підбуренні бізнесмена до надання неправомірної вигоди чинному судді з метою отримання необхідного судового рішення. 15 тисяч доларів за “потрібне” рішення За версією слідства, Бачун запропонував […]
Після початку повномасштабного вторгнення Росії багато українців свідомо перейшли на українську мову. Цей крок часто стає не лише мовним, а й ціннісним вибором — частиною культурного спротиву агресорові. Проте перехід не завжди відбувається бездоганно. Один із поширених прикладів мовної помилки — слово «мєлочний».
Це слово — типова калька з російської, і воно не має нічого спільного з літературною українською. Правильний відповідник — “дріб’язковий”.
Згідно з Академічним тлумачним словником української мови (СУМ), дріб’язковий — це «який базується на чомусь дрібному, неістотному, незначному або виявляється у дрібницях». Цей прикметник чудово підходить для опису дій, вчинків або ситуацій, що не мають суттєвого значення, але викликають роздратування своєю нікчемністю.
Приклад з української літератури:
«Федір пішов на цей дріб’язковий обман лише для того, щоб разом з нею, без Віктора, їхати додому» (Микола Руденко).
Фахівці з мовознавства та соціологи відзначають, що мовний перехід — це процес, який потребує не лише практики, а й самоусвідомлення. Суржик, русизми та неправильні мовні кальки — звичні «пастки» для тих, хто звик спілкуватися російською.
Однак попри складнощі, кількість людей, які свідомо обирають українську, зростає. І навіть неідеальна мова краща за байдужість до неї.
