Субота, 19 Квітня, 2025

Українська гривня продовжує падати

Важливі новини

Через російські удари по атомних підстанціях енергосистема України під загрозою катастрофічної відмови

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Пошкоджені електропідстанції мають «вирішальне значення для роботи українських атомних електростанцій», і існує ймовірність того, що «реактори можуть залишитися без живлення і стати небезпечними».

Офіційні українські джерела визнали технічний аналіз кризи, проведений Greenpeace.

Основні лінії електропередач від чотирьох підстанцій до трьох атомних електростанцій було перерізано, а на Хмельницькій АЕС було чути «гучний вибух». Дві лінії електропередач у Рівному стали недоступними, а потужність знизилася на шести з дев’яти діючих ядерних реакторів на трьох майданчиках.

У разі втрати електропостачання на українських реакторах є дизель-генератори та акумуляторні батареї, здатні забезпечити необхідне електропостачання із запасом палива на сім-десять днів. Але якщо не вдасться забезпечити подачу палива або відновити електропостачання, наслідки можуть призвести до ядерної катастрофи.

Раніше МАГАТЕ повідомляло, що після атаки Україна відключила 7 із 9 діючих ядерних реакторів.

При цьому прильоти по підстанціях офіційно не підтверджувалися.

Підприємства, які імпортують 80% електроенергії, не підпадатимуть під графіки відключень

Згідно з оголошенням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, важливим кроком у стратегії енергетичної незалежності є припинення застосування графіків відключень до підприємств, що ввозять 80% своєї електроенергії. Ця ініціатива спрямована на забезпечення надійного функціонування виробничих потужностей та підтримку стабільності економічного розвитку. За словами прем’єр-міністра, такий курс сприятиме зміцненню позицій українських підприємств на міжнародному ринку та підвищенню їх конкурентоспроможності.

“Це дозволить таким підприємствам працювати безперебійно та стабільно, а також зменшити дефіцит потужності в енергосистемі, що означає більше світла в оселях українців,” — зазначив він.

Шмигаль додав, що наразі Україна може імпортувати до 1,7 ГВт електроенергії, і уряд веде перемовини щодо збільшення цього обсягу до понад 2 ГВт, адже для цього існують всі технічні можливості.

Використання імпортованої електроенергії промисловістю дозволить уникнути відключень та посилить стійкість енергосистеми.

У жовтні 2023 року уряд прийняв постанову № 1127, яка гарантує промисловим споживачам стабільне постачання електроенергії за умови, що вони імпортують її частину. Зокрема, обсяг імпорту, необхідний для уникнення відключень, становив 50% від фактичного споживання в кожному розрахунковому періоді у жовтні-квітні та 30% у травні-вересні.

Прозорість платежів: українці зможуть бачити інформацію про отримувачів переказів

З 1 жовтня 2025 року в Україні запрацюють нові правила проведення платіжних переказів. Національний банк України (НБУ) зобов’яже банки та фінансові установи розкривати повну інформацію про отримувачів платежів ще до їх здійснення. Це рішення спрямоване на підвищення прозорості фінансових операцій, зменшення шахрайства та посилення захисту споживачів. Завдяки новим вимогам кожен, хто здійснює платіж чи переказ […]

The post Прозорість платежів: українці зможуть бачити інформацію про отримувачів переказів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Міноборони розглядає можливість електронної розсилки направлень на ВЛК через додаток Резерв+

Наразі Міноборони України активно впроваджує нові технології для поліпшення процесів військової служби. Одним із важливих напрямків розвитку є впровадження можливості електронного оформлення направлень на військово-медичну комісію через додаток Резерв+. Це нова ініціатива, яка спростить і прискорить процеси призову та медичної оцінки військовослужбовців.

Важливою перевагою цієї ініціативи є зменшення бюрократичних процедур і оптимізація робочих процесів в армії. Завдяки електронному оформленню направлень військовики зможуть швидше отримувати відповідні медичні рекомендації та призначення, що є критично важливим у воєнний час.

Такий крок свідчить про високий рівень використання сучасних технологій в управлінні обороною країни та демонструє здатність української армії до інноваційного розвитку. Очікується, що впровадження електронних систем буде сприяти підвищенню ефективності та оперативності військово-медичного обслуговування, що в свою чергу позитивно позначиться на бойовій готовності та здоров'ї військовослужбовців.

Про це заявила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко.

За її словами, найближчим часом у Резерв+ з’явиться можливість для людини самій згенерувати собі направлення на проходження ВЛК, якщо в неї виникне таке бажання.

Функції, щоб ТЦК за своєю ініціативою надіслала направлення на ВЛК через Резерв+ поки що немає. Але, за словами Чорногоренка, зараз триває аналіз такої можливості.

“Ми зараз аналізуємо, проводимо консультації з Міністерством охорони здоров’я, нашими партнерами, з Генеральним штабом. Найближчим часом вийдемо з анонсом конкретних дат”, – сказала Чорногоренко.

Зазначимо, що розсилка направлення на ВЛК в електронному вигляді дуже важливий момент. Бо тільки після проходження ВЛК людина може бути мобілізована (якщо вона раніше не проходила комісію). Тому якщо у ТЦК з’явиться можливість розсилати направлення на ВЛК через Резерв+ це може різко активізувати мобілізацію. Тому що буде досить проста і швидка схема: людина оновлює дані через “Резерв+”, у ТЦК звіряються, чи проходила вона вже ВЛК. І якщо ні, то тут же висилають їй направлення, проводять ВЛК, після чого виписують мобілізаційну (бойову) повістку.

З іншого боку, це буде додатковим аргументом не оновлювати свої дані для тих, хто служити не хоче.

За словами Чорногоренка, через Резерв+ оновили свої дані вже 1,7 млн українців. При цьому закордонні українці, як і раніше, це робити не поспішають. Наразі за кордоном оновило дані всього 26 тисяч осіб.

Розслідування загибелі військовозобов’язаного у Житомирській області, нещасний випадок чи умисне вбивство?

Житомирська обласна прокуратура, яка має спеціалізацію у справах оборони Центрального регіону, активно здійснює розслідування трагічної ситуації, пов'язаної із загибеллю військовозобов'язаного після його візиту до місцевого територіального центру комплектування. Це надзвичайно важлива справа, що вимагає ретельного аналізу всіх обставин і подій, що передували цьому нещасному випадку. Інцидент було повідомлено Офісу генерального прокурора 6 червня, і він став об'єктом негайного реагування з боку відповідних правоохоронних органів. Житомирська обласна прокуратура зосереджує увагу на встановленні всіх обставин події, з'ясуванні причин та винних у цьому випадку. Здійснюючи свою діяльність, прокуратура покликана забезпечити справедливість, зберегти довіру громадськості до військових інституцій та гарантувати безпеку всім громадянам.

Попередньо справу кваліфікували за статтею про умисне вбивство.

“За даними слідства, громадянина доставили до РТЦК та СП Житомирської області для проходження ВЛК. За попередньою інформацією, там у нього стався епілептичний напад. Чоловіка каретою швидкої медичної допомоги доставили до реанімації. 2 червня у лікувальному закладі лікарі констатували його смерть”, – зазначено у повідомленні.

Правоохоронці наразі встановлюють всі обставини події, а справу розслідує Звягельський районний відділ Національної поліції в Житомирській області. Попередньо, 32-річний місцевий житель Сергій Ковальчук помер після візиту до Звягельського РТЦК та СП для проходження військово-лікарської комісії.

Інформація від військових свідчить, що перед прибуттям до ТЦК Ковальчук “декілька днів зловживав алкоголем і був з ознаками легких травмувань”. Слідчо-оперативна група, яка працювала на місці події, нібито кваліфікувала подію як “самокаліцтво”, заявили в оприлюдненому 4 червня повідомленні Житомирського обласного ТЦК та СП.

Але батько загиблого, Микола Ковальчук, стверджує, що його син був убитий. Він посилається на медичні висновки, згідно з якими Сергій мав перелом кістки склепіння та черепа. За словами чоловіка, загиблий потрапив до лікарні 29 травня і провів три з половиною доби в реанімації. Микола Ковальчук також додав, що поліція розпочала розслідування на звернення родини.

Завідувач відділення реанімації та інтенсивної терапії Звягельської лікарні, Анатолій Бортник, розповів, що стан Ковальчука був дуже тяжким одразу після госпіталізації.

Поліція веде розслідування за статтею 128 Кримінального кодексу України “Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”. Про це повідомила заступниця начальника відділу комунікацій Головного управління поліції в Житомирській області Іванна Сілецька.

Заразовий відпочинок української гривні у порівнянні з доларом знову приніс невелике зниження — на цей раз в 10 копійок. Ця динаміка відзначається як важливий індикатор економічного становища у країні, наголошуючи на наявності серйозних викликів і завдань перед фінансовою системою. Такі зміни можуть стати стимулом для пошуку нових шляхів підтримки валютного курсу та зміцнення економічної стабільності в цілому.

Якщо вчора міжбанківська торгівля на майданчику Bloomberg закінчилася на 40,31 грн/$, то сьогодні ринок відкривався вже на 40,40 грн/$. Близько полудня активізувалися валютні покупки, і котирування досягли 40,425 грн/$.

Однак справжній прорив стався ближче до обіду – на ринок вийшов оптовий скупник долара і почав, що називається, «гребти валюту лопатою». З цього моменту обсяг торгів підскочив майже в 4 рази (з $130 млн), і досяг до 15:28 відразу $488,6 млн.

Зазвичай у такі моменти вмикається нацбанківський принцип гнучкого курсу, який скарбники називають «секретною формулою» НБУ, і курс долара починає зростати пропорційно зростанню попиту на нього і валютним продажам із золотовалютних резервів регулятора. Однак цього разу все було з точністю до навпаки. За майже чотириразового зростання обсягу торгів курс відійшов із 40,425 грн/$ до 40,41 грн/$ – і на цьому рівні було продано більшу частину обсягу, і саме на 40,41 грн/$ закрилася торгівля на Bloomberg.

Як повідомили наші джерела, Нацбанк не просто так не пішов на нове підвищення валютного курсу на міжбанку в обід (слідом за зростанням попиту), і навіть трохи його відсунув назад. А все тому, що долар скуповував один із держбанків на військові потреби. Що саме буде оплачено цим доларом – невідомо, і є державною таємницею. Але ясно, що на військові потреби сьогодні пішло понад $300 млн.

Нинішній обсяг торгів абсолютний рекорд для 2024 року. Для розуміння: минулого тижня середньоденний обсяг валютних торгів на цьому майданчику становив $175,7 млн, а на піку попиту в березні-2024 (останній тиждень) сягав $202,1 млн, водночас сьогодні тут наторгували одразу $488,6 млн. Востаннє ринок був більшим аж 3 жовтня 2023 року – $550,2 млн, на другий день після скасування Нацбанком зафіксованого на початку війни міжбанківського та офіційного курсів, і переходу до регульованого гнучкого курсу, як його назвав регулятор.

Обсяг продажів долара Нацбанком, за оцінками фінансистів, сьогодні трохи перевищив $400 млн і за цим показником також було встановлено рекорд 2024 року. Останніми тижнями середньодобові валютні продажі регулятора рідко перевищували $100 млн.

За підсумками дня НБУ опустив офіційний курс гривні з 40,3012 грн/$ до 40,3958 грн/$.

На чорному ринку курс продажу долара сьогодні зріс з 40,65 грн/$ до 40,91 грн/$, а купівлі – з 40,3 грн/$ до 40,4 грн/$.

У касах банків максимальний готівковий курс підскочив на продажу одразу на 44 копійки, пробив 41-й рівень, і досяг 41,19 грн/$ – його ставив Бізбанк. Оксі банк продавав по 41,15 грн/$, а Комінбанк – по 41 грн/$. Середня ціна продажу готівкового долара банками була в рамках 40,60-41,15 грн/$, купівлі – 39,70-40,50 грн/$.

Дві найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили купівлю/продаж на 40,25-40,85 грн/$ і 40,30-40,80 грн/$, відповідно.

Максимальний картковий курс продажу долара досяг 41,35 грн/$, а середній був у діапазоні 40,45-40,85 грн/$. Середній курс купівлі на картах був у рамках 39,70-40,30 грн/$.

Останні новини