Українська літієва галузь стикається з проблемами через конкуренцію і вартість видобутку

Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo), присвячена збереженню української спадщини, відзначається успішним створенням тривимірної моделі Музею генерал-хорунжого Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича на Білогорщі, що у Львівській області. На жаль, цей культурний об'єкт був повністю розруйнований під час атаки, яка сталася 1 січня під час російської агресії. Експерти команди не лише відзначили, що вони були на місці події вже в день нападу, але й здійснили детальне документування.

Юрко Гонек, Андрій Ямелинець і Василь Щутяк з «Інституту геоінформаційних систем» розробили 3D-модель (хмару точок з геоприв’язкою) зруйнованого музею та його території, використовуючи фотограмметричний метод. Ukrainian Heritage Monitoring Lab зауважила, що раніше, у 2021 році, команда Skeiron вже створила 3D-модель цього музею в цілості, де відображено план будівлі, розріз, окремі кімнати та експонати.

Команда моніторингу вважає, що обидві ці моделі можуть бути важливим ресурсом для подальшого відновлення музею. 1 січня в Львові музей Романа Шухевича на Білогорщі був практично повністю зруйнований унаслідок уламків ворожого "Шахіда". Пожежу, що виникла внаслідок попередньої атаки, вдалося успішно ліквідувати завдяки ефективній роботі рятувальників.

У висновках можна висловити основні ідеї та значущі відомості з розглянутого матеріалу:

• Важливість ролі Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo): Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab виявилася надзвичайно важливою в збереженні української культурної спадщини. Їхній успішний моніторинг та створення 3D-моделі Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича свідчать про високий рівень професіоналізму та відданості збереженню історії.

• Руйнування музею та важливість документування: Розруйнування Музею Романа Шухевича є трагічною подією, і важливо визначити причини цього руйнування. Документування, проведене командою вже в день атаки, є ключовим для подальшого відновлення та встановлення відповідальності за зруйнування.

• Використання технологій у роботі: Використання фотограмметричного методу та 3D-моделей є інноваційним підходом до документування культурних об'єктів. Ці технології не лише допомагають фіксувати стан об'єктів, але і можуть слугувати основою для подальшого відновлення та реставрації.

• Співпраця та можливості відновлення: Співпраця з іншими командами, такими як Skeiron, вказує на широкі можливості для використання накопиченої інформації та досліджень. 3D-моделі, створені різними групами, можуть стати цінним ресурсом для відновлення Музею Романа Шухевича та його історичної цінності.

Донька обвинуваченого у державній зраді проросійського політика Віктор Медведчук та колишньої телеведучої Оксана Марченко — Дар’я Медведчук — офіційно стала громадянкою Російська Федерація. За наявною інформацією, 24 жовтня 2025 року 21-річна Дар’я отримала паспорт у підрозділі МВС Росії в Москва. Відомості про зміну громадянства з’явилися на тлі тривалого суспільного резонансу довкола діяльності її батька та його політичної позиції.

Згідно з оприлюдненими даними, процедура оформлення документів відбулася у встановленому порядку. У паспорті Дар’я зазначена під своїм прізвищем, без змін особистих даних. Факт отримання російського громадянства викликав активне обговорення в українському інформаційному просторі, адже родина Медведчука протягом багатьох років перебувала в центрі політичних та медійних подій.

Дар’я Медведчук є похресницею президента РФ Володимира Путіна та Світлани Медведєвої — дружини заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва.

За даними видання «Верстка», 13 лютого 2026 року Дар’я Марченко стала генеральною директоркою російських компаній «Алмирида Инвестментс» та «Рад-Эв». Остання компанія володіє віллою Віктора Медведчука в окупованому Криму.

Видання «Медуза» раніше повідомляло, що з 2021 року донька Медведчука проживає у Москві. Того ж року вона вступила на бакалаврат Вищої школи економіки за спеціальністю «Управління бізнесом».

У лютому 2022 року Оксана Марченко перетнула українсько-білоруський кордон у супроводі чоловіка. Раніше повідомлялося, що Медведчук мав контакти зі спецслужбами, а проти нього в Україні тривають кримінальні провадження.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

Міністерство охорони здоров’я України за останні роки дедалі частіше опиняється в центрі критики через зміну власної ролі в системі охорони здоров’я. Відомство, яке традиційно мало б виконувати функції жорсткого державного регулятора та гаранта безпеки пацієнтів, усе більше асоціюється з платформою, що створює комфортні умови для великих фармацевтичних компаній. На тлі заяв про реформи та модернізацію з’являється відчуття, що ключові рішення ухвалюються не публічно й не завжди в інтересах суспільства.

Замість комплексних змін у системі контролю якості ліків, ціноутворення та доступності медичних послуг суспільство спостерігає низку рішень, які виглядають фрагментарними та вигідними передусім великим гравцям ринку. Скандали, що супроводжують діяльність МОЗ, поступово складаються в логічний ланцюг, формуючи уявлення про певну управлінську модель. У цій моделі держава ніби відходить на другий план, поступаючись місцем корпоративним інтересам.

Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.