Українська волонтерка Марія Берлінська злякалася свого фото з Залужним

Пержанське родовище берилію в Житомирській області стало епіцентром одного з найбільших корупційних скандалів останніх років, розкриваючи небачену мережу зловживань, яка зачіпає різні рівні української влади та бізнесу. Справа не обмежується лише незаконним видобутком стратегічної сировини. Вона також включає низку масштабних правопорушень, таких як податкові махінації, маніпуляції з мобілізацією та тіньові офшорні операції, які роками залишалися поза увагою правоохоронних органів.

Основною фігурою в цій схемі є Геннадій Буткевич, співвласник корпорації «АТБ-Маркет» та ключовий бенефіціар ТОВ «Пержанська рудна компанія». Через офшорну компанію BGV Group Limited, зареєстровану на Кіпрі, Буткевич фактично контролює 83,3% статутного капіталу компанії, що дає йому повний доступ до надр та можливість організовувати незаконний видобуток берилію.

У листопаді 2019 року компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами (№6383 від 01.11.2019), виданий Державною службою геології та надр України. Згідно з матеріалами, дозвіл надано з грубими порушеннями — формальний аукціон проводився за участі лише однієї компанії, а оцінка впливу на довкілля була проведена фіктивно.

Наслідки діяльності підприємства вже мають руйнівний характер. Видобуток берилію призводить до знищення флори та фауни заповідної території, забруднення ґрунтів і вод, накопичення токсичних відходів, серед яких — важкі метали та радіоактивні сполуки. Компанія не виконує зобов’язання з рекультивації земель, а видобуток триває навіть за межами дозволених ділянок.

На основі поданих матеріалів уже відкрито п’ять кримінальних проваджень у ЄРДР (№42025060000000010, №22025220000000172, №22025040000000315, №22025101110000604, №12025220000000612). Крім того, суди — Вищий антикорупційний, Шевченківський і Печерський райсуди Києва — винесли три ухвали, які зобов’язують правоохоронців внести відповідні дані до ЄРДР.

Усі зібрані матеріали повторно направлені до понад десяти ключових державних інституцій — від НАЗК і Держгеонадр до профільних комітетів Верховної Ради. Громадські активісти вимагають виконання судових ухвал і повного розслідування справи, наголошуючи на можливих зв’язках між бізнес-групою Буткевича та окремими депутатами «Слуги народу».

Останнім часом противник активно трансформує підхід до використання безпілотних апаратів. Якщо раніше головною ціллю таких атак були безпосередньо позиції на лінії зіткнення, то тепер дедалі частіше під удар потрапляє тилова інфраструктура. Йдеться передусім про транспортні артерії, які забезпечують оперативне підвезення техніки, боєприпасів та гуманітарних вантажів.

За словами бійців ЗСУ, росіяни перетворюють окремі ділянки доріг на “коридори смерті”, де будь-яка машина опиняється під обстрілом. У відповідь українські військові намагаються пристосуватися: встановлюють протидронні сітки, пересуваються у темну пору доби та використовують невеликі авто замість вантажівок.

Втім, російська тактика стає дедалі складнішою. З’явилися важкі дрони-“матки”, які запускають менші вибухові БПЛА і водночас виконують функцію ретрансляційної антени, що розширює радіус дії. Таким чином Москва отримала можливість завдавати ударів по дорогах та під’їздах до міст значно далі від лінії фронту.

Підполковник Дмитро Запорожець з 11-го армійського корпусу ЗСУ наголошує: якщо раніше атаки були поодинокими, то тепер вони носять системний характер. Йдеться не лише про дороги постачання, а й про склади, евакуаційні маршрути та під’їзди до населених пунктів.

Наслідки відчутні безпосередньо на передовій. Підрозділи іноді змушені чекати на боєприпаси добу чи більше, через що втрачають можливість діяти на повну силу. Евакуація поранених також ускладнюється — як через атаки дронів, так і через зруйновані дороги. Медики визнають, що в таких умовах надання допомоги під час руху стає майже неможливим.

Антидронні сітки, які українські сили масово встановлюють над дорогами, лише частково вирішують проблему. Росіяни пристосовуються: намагаються бити по опорах, щоб обвалити конструкції, або залишають дрони в засідках на виїздах і в’їздах.

У свою чергу, Financial Times зазначає, що майбутнє війни може визначити застосування роїв дронів із штучним інтелектом. Такі технології здатні радикально змінити баланс сил на полі бою.

Беатриса Греченюк: Від Закарпаття до Виноградівського благополуччя

У 2015 році, під час депутатства Миколи Греченюка у сільській раді від Партії регіонів, його рідні та близькі отримали принаймні чотири земельні ділянки у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради та реалізації їхнього права на безкоштовне отримання землі, гарантованого Конституцією. Судові процеси з цього приводу тривали до 2021 року, але зазначені особи успішно відстояли своє право на власність. Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком у Підвиноградові, а його дочка Беатриса має три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", який успішно бере участь у державних тендерах. Дочка Греченюка, Беатриса, живе розкішним життям, демонструючи його у соціальних мережах, та володіє рестораном у Мукачевому.

У червні 2022 року, коли війна Росії проти України перебувала на своєму піку, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням видати перепустку на виїзд за кордон на термін тривалістю 3 місяці для свого сина, Андрія Петьовки. Підставою для такого запиту була заява про волонтерську діяльність Андрія від імені Благодійного фонду "Наша паляниця". В список осіб, для кого Василь Петьовка просив дозвіл, також увійшов його сват Микола Греченюк. З цього приводу Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адмінпротокол, але після відомостей про те, що і син, і сват повернулися в Україну після волонтерської місії, претензії до нього було скасовано. У липні 2022 року, коли діяли зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. В цей час варто відзначити, що подорож Беатриси до Італії у вересні 2023 року, яка описана у її Instagram, була надзвичайно розкішною, пройшла не в готелі, а в справжньому палаці. Соціальні мережі демонструють багатство і розкош, якими насолоджується дочка колишнього сільського депутата та дружина сина нардепа. Ця розкіш може викликати питання щодо її джерела, особливо з урахуванням того, що Закарпатська область відома своїми поставками незадекларованих товарів через контрабанду.

У результаті дослідження вищезгаданої ситуації можна зробити кілька висновків. По-перше, виявлено низку зв'язків між впливовими особами на Закарпатті, що може свідчити про наявність системної корупції та недостатнього контролю за діяльністю державних посадовців. По-друге, надмірний розкіш та багатство деяких осіб, які мають зв'язки з політичними елітами, породжує питання щодо джерел їхнього доходу та можливого використання корупційних схем. По-третє, необхідно зміцнити механізми контролю та відкритості владних структур для запобігання випадкам зловживання владою та корупції, що підірвав би довіру громадян до державних інститутів. В цілому, розкриття таких ситуацій є важливим кроком у зміцненні демократії та правової держави в Україні.