Українська жіноча волейбольна збірна зберегла місце в Лізі націй, здобувши перемогу в останньому матчі сезону

На основі основних положень затвердженого комітетом законопроєкту про мобілізацію, нардеп Гончаренко висвітлює ключові пункти, які ввійшли до другого читання. У цьому законопроєкті передбачено обмеження консульських послуг для чоловіків віком від 18 до 60 років без наявності військово-облікових документів. Також утримані обмеження на керування транспортними засобами для осіб, які отримали 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (за винятком військовослужбовців), і вони зобов'язані пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до служби. Ті, хто визнані обмежено придатними, також повинні пройти повторний медичний огляд протягом 12 місяців.

Повною мірою розглянуті нововведення для військових, включаючи право на демобілізацію для інвалідів, демобілізацію у зв'язку зі звільненням із полону, та компенсацію за кредитними угодами. Додатково, запропоновано виплачувати щомісячну винагороду для військовослужбовців у різних ситуаціях, включаючи участь у бойових діях.

Законопроєкт також передбачає перевірку військового квитка на кордоні при в'їзді та виїзді з країни для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Комітетом також визначено, що обов'язкове носіння військового квитка стане вимогою, яку потрібно буде виконувати за вимогою поліції, працівників ТЦК та прикордонників. Відсутність військового квитка може призвести до відмови в перетині кордону чи навіть затримання особи для уточнення даних в ТЦК.

Законопроєкт також враховує певні виключення з військової служби для осіб, які доглядають за інвалідами першого та другого ступенів споріднення, забезпечуючи їм звільнення від військових обов'язків.

У новому законопроєкті про мобілізацію, затвердженому комітетом, передбачено важливі зміни та вимоги, які стосуються всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Зокрема, членам сім'ї другого ступеня споріднення надається можливість звільнення від військової служби у випадках, коли вони доглядають за інвалідами першого або другого ступеня споріднення, при умові, що вони єдині члени сім'ї або мають фізичну неспроможність, яка підтверджена висновком Лікувально-консультаційної комісії.

Додатково, наголошено на обов'язковості носіння військового квитка для усіх чоловіків віком від 18 до 60 років, щоб отримати консульські послуги за кордоном. Це стане важливим елементом для отримання консульської допомоги та будь-яких інших послуг за кордоном.

Одним із принципових аспектів нова версія законопроєкту передбачає обмеження права на виїзд за кордон для молодих громадян, які виїхали з України до досягнення 18-річного віку. Такі особи будуть зобов'язані повернутися на батьківщину та пройти облік у Територіальних військових комісаріатах, щоб мати змогу отримувати українські документи та послуги за кордоном.

У законопроєкті також закріплено можливість для народних депутатів бронювати звільнення від армійських обов'язків для двох своїх помічників. Це стане важливою перевагою для деяких громадян, що мають політичні зв'язки.

Важливо відзначити, що реєстрація електронного кабінету військовозобов'язаного залишається добровільною, але всі військовозобов'язані, які ще не уточнили свої дані в Територіальних військових комісаріатах, зобов'язані зробити це протягом 60 днів після надходження відповідного указу Президента.

Також в законопроєкті передбачено можливість оновлення даних протягом 60 днів після набуття законом чинності. Це важливий крок для забезпечення актуальності інформації про військовозобов'язаних у системі.

Затверджений законопроєкт про мобілізацію має велике значення для українського суспільства та військових сил.Нові положення закону передбачають обов'язковість носіння військового квитка для чоловіків віком від 18 до 60 років як на території країни, так і за її межами.Введено обмеження консульських послуг за кордоном для осіб без військово-облікових документів.Законопроєкт також передбачає низку положень, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців, зокрема щодо демобілізації та компенсації за кредитами.Указом Президента України передбачено обов'язок військовозобов'язаних оновлювати свої дані у Територіальних військових комісаріатах протягом певного строку.Парламент планує швидке введення закону у дію, що вимагатиме активної участі військовозобов'язаних у процесі оновлення своїх даних.Ці висновки вказують на важливість та актуальність нового законопроєкту, спрямованого на зміцнення обороноздатності країни та забезпечення соціального захисту військовослужбовців.

Головний український регулятор тарифів, Валерій Тарасюк, на кшталт розгорнутого ланцюжка, з'єднується з енергетичними сферами, що мають ниточки до російських інтересів через бізнес із дружиною олігарха Євгена Гінера. Сам Тарасюк, через свої підприємства, пов'язані з ПАТ "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “СЕВАСТОПОЛЬЕНЕРГО", де всі власники перебувають під антиросійськими санкціями РНБО. Тарасюка відновлено на посаді голови НКРЕКП попри його попереднє звільнення у 2022 році через незаконні дії щодо цінових дисбалансів. Його участь у двох приватних компаніях, де його бізнес-партнери також мають зв'язки з росіянами та особами, об'єднаними антиросійськими санкціями, ставить під сумнів його незалежність та об'єктивність у регулюванні енергетичного сектора. Дослідження зв'язків його співробітниці Ольги Спектор дозволяє припустити, що їхня діяльність продовжує залишатися під впливом російських інтересів, що порушує принципи національної безпеки та економічної незалежності України.

Компанія "Метал Інвест", яка знаходиться під власністю Валерія Тарасюка, контролює діяльність ТОВ "Релакс-Енерго". Значна частина корпоративних прав цієї компанії все ще належить АТ "Енергетичній Компанії „Севастопольенерго“", що має сумнівний російський зв'язок та включена до санкційних списків РНБО. Усі особи, які володіють акціями цієї компанії, такі як Ярославська Марина Володимирівна, Альтбергс Артурс, Вігантс Валтс та Сізерман Олег Юрійович, також підпадають під санкції. Навіть попри два роки війни та напружених відносин між Україною та Росією, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк не тільки не розриває своїх бізнес-зв'язків з російськими активами, а й продовжує утримувати зв'язки з особами, які перебувають під санкціями. Така недоречність чиновника свідчить про його непрофесіоналізм та відсутність патріотичного ставлення до держави. Чиновник, який працює на двох фронтах, порушує принципи чесності та відповідальності перед своїм народом.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Голова НКРЕКП, Валерій Тарасюк, підтримує бізнес-стосунки з компаніями, які мають зв'язки з російськими інтересами, навіть після введення санкцій РНБО щодо їхніх власників.

• Не зважаючи на війну та напружені відносини між Україною та Росією, Тарасюк не виявив відповідальності та патріотизму, продовжуючи свою діяльність на двох фронтах.

• Така поведінка головного регулятора тарифів є недоречною та не відповідає вимогам етики та законодавства, а також загрожує національній безпеці та економічній незалежності України.

• Ця ситуація вимагає негайних дій з боку відповідних державних інституцій для забезпечення прозорості, етичності та відповідності закону у діяльності голови НКРЕКП та інших посадових осіб.