Вівторок, 3 Березня, 2026

Українські дрони з ШІ вразили рф: ефективність ударів зросла у 4 рази

Важливі новини

Житло стане дорожчим: кого торкнеться новий податок на нерухомість

Від початку 2025 року в Україні змінилися умови нарахування податку на нерухомість. Сума податку зросла, а також збереглися суворі вимоги до строків сплати. Йдеться про платежі, які громадяни здійснюють за 2024 рік — податкове повідомлення має надійти на початку року, а оплатити його потрібно впродовж 60 днів. Хто має платити податок на нерухомість? Згідно з […]

Жадан і Соловій несподівано поспілкувалися після розриву

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ситуація почалася з того, що Жадан опублікував твіт із заголовком статті про свою службу: «Зниклий Сергій Жадан повернувся додому після трудового рабства». На цю публікацію відреагувала Христина Соловій, прокоментувавши: «Пахне новими віршами».

Несподівано Жадан відповів їй доволі поетично: «Світ давно не змінюється, ніжна моя». Це стало першою публічною взаємодією між ними після завершення стосунків, що привернуло увагу багатьох користувачів соцмережі.

Раніше, у 2023 році, шанувальники почали обговорювати роман Христини Соловій та Сергія Жадана після того, як письменник подав на розлучення зі своєю дружиною Іриною Куніциною. Їхній шлюб тривав 15 років, і в ньому народилася донька. Розрив з дружиною викликав багато чуток, і вже в травні 2023 року заговорили про нові стосунки Жадана з Соловій. Проте в серпні того ж року співачка повідомила про завершення свого роману з письменником та початок нових стосунків із 42-річним чоловіком.

Мобільність українців у часи викликів: як змінилися прикордонні потоки за останні роки

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.

Новий Android-вірус обходить антивіруси та ховається в системі

Дослідники з кібербезпеки зафіксували нову хвилю еволюції шкідливих програм для Android. Віруси тепер маскуються ще ефективніше: вони модифікують структуру APK-файлів, застосовують незвичні алгоритми стиснення та використовують геозонування. У результаті більшість антивірусів не встигають виявити загрозу, і вона потрапляє на пристрій непоміченою. Одним з методів заплутування фахівців є зміна бітових прапорців у ZIP-архівах — це викликає […]

Кадрові роковини на Банковій: Оновлення у РНБО та Офісі Президента – Хто Зазнав Втрат?

Джерело в Офісі Президента розповіло, що кадрові перестановки є лише передумовою перед впровадженням нових норм та принципів. За інформацією, що надійшла відтуди, Андрій Єрмак активно готується до реформування Кабінету Міністрів, ймовірно, з метою захисту національних інтересів від зовнішнього впливу, особливо після 20 травня. Останнім часом в Офісі Президента та в Раді національної безпеки і оборони України відбулись значні зміни в кадровому складі. Цей процес розпочався зі зміни секретаря РНБО і завершився відстороненням першого помічника Президента.

У вівторок, 26 березня, Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Олексія Данілова з посади секретаря РНБО, призначивши на його місце Олександра Литвиненка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки, а на посаду Литвиненка було призначено Олега Іващенка. Президент пояснив, що ці зміни націлені на модернізацію відомства, зокрема, для покращення співпраці з розвідкою. Після відсторонення Данілова, він залишився частиною команди влади.

Вчора, 29 березня, Зеленський оголосив, що екс-секретар РНБО отримає посаду посла в Молдові, але відповідний указ поки що не був оприлюднений. Також у п’ятницю, 29 березня, були опубліковані укази про звільнення двох радників глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Їхні посади отримали Олена Ковальська та Ірина Мудра. Проте це було лише початком.

Сьогодні Зеленський звільнив Сергія Шефіра з посади першого помічника. Також сьогодні свої посади втратили позаштатні радники президента, уповноважена президента з питань прав захисників та уповноважена з питань волонтерської діяльності. Сергій Никифоров, речник президента, пояснив, що ці кадрові зміни пов'язані з оптимізацією штатної структури. Варто згадати, що Володимир Зеленський раніше неодноразово висловлював своє намірення провести реорганізацію у складі урядової команди з метою зекономити кошти на оборону. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також зазначив, що кількість міністерств може бути скорочена на третину.

У зазначеній статті відображено значні кадрові зміни, які відбулися в Офісі Президента та Раді національної безпеки і оборони України. Зокрема, відбулися зміни на посаді секретаря РНБО, що спровокувало ланцюжок перестановок у цьому відомстві. Володимир Зеленський також звільнив частину свого радницького складу та першого помічника президента.

Ці зміни, зокрема, пояснюються стратегічними цілями модернізації відомств, зміцненням співпраці з розвідувальними службами та оптимізацією штатної структури. Важливо відзначити, що такі перетворення в кадровому складі стали передумовою для подальших системних реформ та ефективного використання ресурсів країни, зокрема, у сфері оборони.

16 вересня Володимир Путін прибув до Нижньогородської області, де особисто контролював заключний етап спільних російсько-білоруських навчань «Запад-2025». За офіційними даними, участь у маневрах взяли 100 тисяч військових, серед них – не лише армія рф та Білорусі, але й представники з Індії, Ірану, Бангладешу, а також африканських країн — Буркіна-Фасо, Малі та ДР Конго.

Примітно, що це лише другий випадок з початку повномасштабної війни, коли Путін публічно з’явився у військовій формі. За оцінкою аналітиків ISW, Кремль таким чином намагається створити образ «верховного головнокомандувача», який особисто керує армією.

Росія відпрацьовувала удари авіації, десанти та застосування дронів і роботизованих платформ у Калінінградській області, Баренцевому морі та на півострові Середній. Білоруські війська, за словами заступника міністра оборони Павла Муравейка, тренувалися із застосуванням нестратегічної ядерної зброї та запуском балістичної системи «Орешник». Також вони використовували дрони, мотоцикли та роботизовані платформи — досвід, безпосередньо перейнятий із війни проти України.

У цей самий день Генштаб ЗСУ повідомив про вдалу атаку дронів по Саратовському нафтопереробному заводу, який забезпечує паливом російську армію. Виникла масштабна пожежа, завод оцінює збитки. Потужність підприємства сягає 4,8 млн тонн на рік.

Проблеми у російській нафтовій сфері накопичуються. Reuters пише, що «Транснєфть» попередила виробників про скорочення обсягів транспортування після ударів по терміналах і НПЗ. Лише на Киришинському заводі знищено обладнання, яке забезпечувало 40% його потужностей.

Тим часом українські компанії Vyriy та The Fourth Law запустили масове виробництво FPV-дронів з модулем штучного інтелекту TFL-1. За даними United24 Media, нові дрони збільшили ефективність ударів у 2–4 рази. Вартість одного апарата — лише $448, що робить його майже рівнозначним за ціною звичайним FPV, але в рази ефективнішим.

16 вересня у Приморському краї пролунали вибухи на базі 155-ї бригади морської піхоти рф. Джерела ISW стверджують, що це диверсія українського ГУР. Офіційна влада пояснила інцидент «проблемами з газовою інфраструктурою», проте місцеві жителі бачили військові гелікоптери та перекриті дороги.

У Сумській області російські війська не змогли просунутися. Навпаки, українські сили оточують підрозділи ворога біля Олексіївки. Російські блогери підтвердили, що для оборони Курської області Кремль кинув північнокорейських військових. Проте їхня підготовка виявилася слабкою, що викликає проблеми у взаємодії з росіянами.

Таким чином, поки Путін у Нижньогородській області демонстрував «силу союзників», українські дрони та диверсії били по російських ресурсах, послаблюючи здатність Кремля вести війну.

Останні новини