Українські фермери можуть отримати дотації: хто і як може подати заявку

Командир Військово-повітряних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Микола Олещук, оголосив про успішне збиття унікального російського літака радіолокаційного виявлення А-50У над Азовським морем. Подія сталася під час Дня захисника Вітчизни, що є символічним для українських військових. У своєму телеграм-каналі він висловив вдячність учасникам операції з обох боків, зазначивши роль військовослужбовців та розвідки у здійсненні успішного заходу. Підтвердження про збиття А-50У надано і Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, яке також опублікувало інформацію щодо цього події та маршруту літака. Російські ЗМІ повідомили про падіння двох літальних апаратів у Краснодарському краї, однак жодних подальших коментарів щодо цього інциденту з боку російських військових чиновників поки не надано. Літак А-50У є важливим засобом радіолокаційного виявлення та управління для Росії, і його збиття становить важливий успіх для українських військових. Цей інцидент стає другим збитим українськими силами подібним літаком, вказуючи на ефективність заходів протидії агресії від Росії та її збройних сил.

Літак А-50 – це надзвичайно важливий актив. Їх кількість значно менша, ніж у винищувачів. В Росії було всього дев'ять літаків ДРЛО А-50 і чотири модернізовані версії – А-50У. Ці літаки виступають у ролі "очей та вух" авіаційного складу, а також його "нервового центру". Літак далекого радіолокаційного виявлення, відомий як А-50, виконує важливі завдання з контролю повітряного простору, виявлення цілей і керування повітряною боротьбою. Він здатний відслідковувати як повітряні, так і наземні цілі, такі як радари. Цей літак є ключовим елементом будь-якої сучасної авіаційної операції. Радіолокаційний обладунок розширює можливості контролю повітряного простору там, де відсутні потужні наземні станції та центри керування.

У висновку слід зазначити, що збиття унікального російського літака А-50У є значною перемогою для українських Військово-повітряних сил. Цей літак є ключовим елементом в російській авіаційній системі та відіграє важливу роль у контролі повітряного простору. Збиття А-50У підтверджує успішність розвідувальних та оборонних дій України та свідчить про високу ефективність українських ВПС. Такий успіх свідчить про зростання оборонної потужності України та готовність захищати свої кордони від будь-яких загроз.

Подивимось, що вийде: Українські правоохоронні органи виявили живий інтерес до справи, пов'язаної з полковником Вадимом Височиним, керівником Центрального спортивного клубу Збройних Сил України. Ця справа викликає сумніви через вражаючий рівень розкішного майна, яке належить Височину, що стоїть у розрозненні з його військовим статусом і обов'язками перед військовими. У світлі цього, з'являються запитання щодо джерела походження цього майна та можливого порушення законодавства щодо декларування та фінансової діяльності.

Полковник Височин має цивільну дружину і дорослого сина, а в них – два маєтки під Києвом і кілька дорогих автомобілів.

Цивільна дружина керівника Центрального спортивного клубу ЗСУ Леся Леськів задекларувала квартиру у Львові площею 93 квадратні метри, яку 2002 року купила нібито за 1500 гривень. Саме ця ціна вказана в офіційному документі жінки. Крім того, в її декларації є будинок на 262 квадратні метри та земельна ділянка в селі Петрушки під Києвом. За декларацією, маєток придбали 2012 року за 930 тисяч гривень – на той момент це трохи більше 100 000 доларів.

Зараз їздить жінка на Mercedes-Benz GLE 250 2017 року випуску. Автомобіль придбаний начебто за 500 000 гривень – на той час це трохи менше 18 тисяч доларів. Однак навіть зараз найдешевший автомобіль цієї моделі у 2017 році коштує від 30 тисяч доларів.

Ще один будинок поруч, у тих же Петрушках, – на 340 квадратів. Згідно з реєстром прав на нерухоме майно, він належить дорослому синові Вадима Височина – Павлу.

Цей маєток разом із земельною ділянкою купили 2021 року. Судячи із соцмереж Павла, він у цьому будинку не живе, а мешкає в іншому родинному маєтку, записаному на його маму.

Будинок, записаний на самого Павла, наразі ремонтується, тож, найімовірніше, Павло мешкає з батьками в маєтку, який перебуває у власності його матері.

Саме біля цього будинку ми зафіксували автомобіль Tesla Model S 2016 року випуску. Автомобіль записаний на Павла.

Крім цієї машини, за даними з системи YouControl, у сина полковника є BMW I3 2017 і Volkswagen Polo 2019.

У самого керівника ЦСК ЗСУ Вадима Височина є ще два авто – Tesla Model Y 2021 року і Audi A3 2015-го. Останніми машинами іноді користується і син полковника.

Це тільки ті автомобілі, які наразі належать родині. До цього у Височини були ще два Mercedes-Benz, BMW, Volkswagen Multivan і Tesla MODEL 3.

За декларацією від 2019 року, Височин-старший отримував майже 40 000 гривень на місяць і мав 320 000 гривень заощаджень. Отже, загалом річного доходу Вадима Височина за 2019 рік не вистачило б навіть на одну його «теслярку». Навіть якщо не витрачати гроші на їжу, комуналку та бензин.

Леся Леськів у 2016 році отримувала 23 000 гривень на місяць, а у 2019 році – 34,5 тисячі. Інших декларацій жінка не подавала. Заощаджень у неї не було.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Високий попит на залізничні подорожі до Європи, а також обмежена кількість квитків, спровокували появу “чорного” ринку, де шахраї мали можливість наживатися на перепродажу квитків. Правоохоронці виявили п’ятьох осіб, причетних до цього злочинного бізнесу, і провели низку обшуків у Києві та Київській області, вилучивши комп’ютерну техніку, гаджети, банківські картки та велику кількість квитків.

Згідно з даними слідства, зловмисники діяли через телеграм-канали та інші онлайн-платформи. Вони перепродавали квитки на міжнародні напрямки, що викликало значне обурення серед громадян, які не могли знайти квитки за звичайною ціною.

За інформацією Кіберполіції, кримінальні провадження відкриті за статтями 190 (шахрайство) та 361 (несанкціоноване втручання в автоматизовані системи) КК України. Оскільки ці злочини були скоєні під час воєнного стану, винним загрожує до 15 років ув’язнення.