П’ятниця, 17 Липня, 2026

Українські науковці – бомжі, чи як МОН зневажає своїх академіків

Важливі новини

Нові подробиці щодо вбивства Ірини Фаріон

За інформацією слідчих, 25 липня було затримано особу, яку підозрюють у причетності до цього злочину. Вже наступного дня, 26 липня, затриманому офіційно оголосили про підозру, що свідчить про інтенсивність роботи правоохоронців та серйозність наявних доказів.

Під час брифінгу 26 липня перший заступник голови Служби безпеки України Сергій Андрущенко заявив, що розглядається версія щодо причетності спецслужб РФ. Також правоохоронці перевіряють причетність затриманого до неонацистського руху у РФ. Днями з’явилося відео, де російські “націонал-соціалісти” з руху NS/WP взяли на себе відповідальність за вбивство Фаріон.

“Стосовно причетності вказаної особи здійснюється комплекс заходів. Вивчаємо його зв’язки на території України, так й за кордоном. Одна з версій – причетність спецслужб країни агресора до організації злочину”, – розповів Андрущенко

За його словами, розглядаються й інші злочини на території України до яких міг бути причетний затриманий.

Що наразі відомо про вбивство Ірини Фаріон:

Крім цього, затриманому 18 років і він з Дніпра. 26 липня йому оголосили підозру в умисному вбивстві. За словами глави МВС Ігоря Клименка, є достатньо доказів стверджувати, що саме затриманий стріляв у мовознавицю.

Журналісти “Схем” (Радіо Свобода) з’ясували, цей хлопець навчався у Дніпровській гімназії № 62, займався футболом у Міській дитячо-юнацькій спортивній школі та грав у команді “МДЮСШ U-19”. Також брав участь у турнірі на підтримку ЗСУ “Осінь 2022”.

ЗМІ також зв’язались з батьком підозрюваного. У коментарі чоловік повідомив, що він служить, а сина давно не бачив, але про його затримання дізнався від дружини. За його словами, хлопець не говорив нічого, що б свідчило про неприязнь до Фаріон. Телефон матері вимкнений.

У телефоні хлопця знайшли прощальний лист на випадок, якщо щось пішло б “не за планом”. В ньому він просить у батьків вибачення. У своїй записці він пише, що приховував це від сім’ї “заради їхньої безпеки” і тому, що не довіряв їм.

Україна формує нову модель повернення та реінтеграції громадян: позиція, презентована на Міжнародному діалозі з питань міграції 2025

Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила стратегічне бачення України щодо повернення та подальшої реінтеграції громадян під час Міжнародного діалогу з питань міграції 2025, організованого Міжнародною організацією з міграції. Виступаючи в межах панелі «Rethinking Return and Reintegration Programming in Europe and Central Asia», вона окреслила основні принципи державної політики, спрямованої на створення справедливої, прозорої та передбачуваної системи підтримки українців, які ухвалюватимуть рішення про повернення додому.

Гавронська наголосила, що завершення режиму тимчасового захисту в країнах ЄС повинно проходити поступово та виважено, щоб уникнути різкого тиску на громадян і забезпечити їм можливість приймати рішення усвідомлено. Вона підкреслила важливість збереження права кожного українця самостійно визначати своє майбутнє, отримуючи при цьому всю необхідну інформацію щодо умов повернення, доступних соціальних послуг та державних програм підтримки.

Другим ключовим напрямком є посилення спроможності громад. Україна разом із європейськими партнерами напрацьовує підхід, що спрямовує ресурси на розвиток місцевих послуг, соціальну згуртованість та інтеграцію громадян.

Особливу увагу приділено підтримці вразливих груп — людей з інвалідністю, літніх осіб та сімей з дітьми. За словами Гавронської, важливо не лише допомогти українцям ухвалити поінформоване рішення про повернення, а й забезпечити умови для відновлення життя з гідністю та відчуттям належності.

Заступниця Міністра також наголосила на трьох принципах, які мають визначати процес повернення: єдність, гідність та партнерство. Єдність означає підтримку зв’язку українців із Батьківщиною та Європою, гідність — визнання активної участі громадян у житті країн, що їх прийняли, а партнерство — тісну координацію України та ЄС.

Наразі Україна розгортає Мережу єдності в Іспанії та Німеччині, щоб спростити повернення громадян із ЄС. За оцінками Мінсоцполітики, близько 4,7 млн українців перебувають у країнах ЄС у статусі тимчасового захисту, який діятиме до 4 березня 2027 року.

ДБР передало до суду справу про смерть затриманого в Харківському СІЗО: на лаві підсудних — ексначальник ізолятора і шість його підлеглих

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо колишнього керівника Харківського слідчого ізолятора та шістьох співробітників установи. Слідчі вважають, що їхні дії призвели до загибелі затриманого; обвинувальний акт уже скеровано до суду, підтвердили в Бюро. За матеріалами провадження, у квітні 2025 року працівники СІЗО всупереч закону помістили новоприбулого затриманого до камери з уже засудженим. Невдовзі той […]

З радістю допоможу

Що саме потрібно написати? (статтю, опис товару, рекламний текст, пост для соцмереж, лист, слоган тощо)

На яку тему?

Згідно з відкритими даними, офіційних джерел значних доходів, бізнесу чи інвестицій за посадовцем не зафіксовано. Водночас у 2024 році в його житті з’являється столична квартира площею близько 100 квадратних метрів. Нерухомість оформлена на родича, імовірно брата. Формально така схема не є порушенням закону, однак у межах антикорупційного контролю подібні випадки традиційно розглядаються як потенційний ризик прихованого користування майном.

Ще один факт стосується кінця січня 2026 року. Тоді Артем Артьомов придбав автомобіль Hyundai Sonata 2018 року випуску. У декларації не зазначено вартість транспортного засобу, а джерелом коштів для придбання вказано власні заощадження. Інших пояснень або деталізації походження коштів у документі немає.

У сукупності ці обставини викликають питання щодо відповідності способу життя та задекларованих доходів. Формально йдеться не про доведені порушення, а про можливі невідповідності, які, відповідно до принципів фінансової прозорості, мають бути предметом перевірки уповноважених органів.

Система електронного декларування запроваджувалася саме для того, щоб забезпечити контроль за доходами і майном державних службовців та запобігати конфліктам інтересів. У випадках, коли активи з’являються без чітко задокументованого фінансового підґрунтя, суспільство очікує об’єктивної оцінки з боку антикорупційних інституцій.

Наразі інформації про офіційні перевірки щодо цього випадку немає.

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

«Чим займається український вчитель або студент за кордоном – не питання української держави. Вона не питає, чи він студент, чи він бомжує», – сказав Винницький.

Віцепрем’єрка Ірина Верещук, присутня на нараді, спробувала зупинити свого колегу, зауваживши: «Пане, Михайле, ну що це ви таке говорите?». Однак це не змогло завадити хвилі критики, яка накотилася після публікації відео.

Доктор гуманітарних наук Павло Левчук, який також був на нараді, висловив своє обурення у Facebook, вказуючи на неприйнятність таких висловлювань. Його підтримала українська письменниця та правозахисниця Анастасія Мельниченко, яка назвала заяви Винницького принизливими для українських науковців, що працюють за кордоном.

Мельниченко зазначила, що в той час, як Росія активно просуває свої наративи у західних університетах, українські науковці отримують підтримку від західних інституцій. Вони публікують наукові статті, пишуть монографії та впроваджують стандарти західної академії в Україні. Однак, за словами активістки, Міністерство освіти не вважає їх важливими для держави.

«Але для МОН ми “бомжі”, і “не науковці”. І МОН в особі Винницького всіляко демонструє, що ми державі Україна не потрібні», – додає Мельниченко.

Наступного року Мельниченко працюватиме в університеті Турку на спеціально створеній позиції для українських аспірантів. Вона матиме можливість проводити дослідження, користуватися університетською інфраструктурою та співпрацювати з провідними дослідниками. За її словами, українські науковці мають чудові можливості за кордоном, але держава не цінує їхнього внеску.

Винницький не коментував цей інцидент, і від очільника МОН Оксена Лісового також не було жодних заяв з цього приводу.

Останні новини