Українські оператори мобільного зв’язку отримають право застосовувати санкції до клієнтів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Куп’янськ, який став під контроль України у вересні 2022 року, є важливим транспортним вузлом і логістичним центром. Це пояснює інтенсивність російських атак у цьому регіоні.

На південь від міста російські війська досягли річки Оскіл, що дозволило їм розірвати українські логістичні лінії на східному березі. Одночасно, вороже угруповання в цьому районі поступово розширюється, створюючи додатковий тиск на українські сили.

Цивільні мешканці Куп’янська ще раніше були евакуйовані – станом на 15 жовтня 2024 року українська влада вивезла більшість із них. Проте за оцінками військово-цивільної адміністрації, у місті та прилеглих районах залишається близько 4 000 осіб, що значно менше від довоєнної чисельності у 27 000.

Британська розвідка підтверджує спроби Росії закріпитися у регіоні, водночас нагадуючи про важливість Куп’янська для забезпечення української оборони. Аналогічні прогнози раніше висловлювала естонська розвідка, яка очікує подальшої активізації російських дій у цьому районі.

Уночі 26 травня, Україну вразила надзвичайно масштабна атака з боку Росії. Російські бомбардувальники Ту-95МС випустили смертоносні крилаті ракети, націлені на нашу територію. Під прицілом знаходилися не лише Львівщина, але й мирне містечко Старокостянтинів у Хмельниччині, яке постраждало від цих жорстоких нападів. Однак загроза не обмежувалася лише цим: вночі також сталися напади з використанням ракет "Шахід" та "Кинджал". Цей безпрецедентний акт агресії має на меті не лише спустошити нашу землю, а й посіяти паніку та хаос серед мирного населення.

Під час ранкових годин Росія використала Міг-31К для запуску аеробалістичної ракети “Кинджал”.

У зв’язку з наближенням ракет до кордонів, Польща відправила у повітря свої винищувачі F-16.

Основними об’єктами ударів Росії на тилові регіони України є енергетичні системи. Москва спрямовує зусилля на знищення енергетичних мереж, зокрема теплових і гідроелектростанцій. Україна стикається з великими проблемами з електропостачанням, що спричиняє введення графіків знеструмлення на кілька тижнів у всій країні.

Упродовж ночі “Шахеди” атакували та розвідували системи протиповітряної оборони в центральних та західних регіонах України. За повідомленням Повітряних сил, дрони здійснили удари по Старокостянтинову у Хмельниччині, де розташована стратегічна авіабаза. Там працювала система протиповітряної оборони, і чутні були вибухи.

Близько 3:30 ранку перші крилаті ракети потрапили на територію України в Чернігівській області і пролетіли через Київщину та Житомирщину в бік заходу. Повітряні сили попередили про можливий удар біля Житомира та про проліт ракет у напрямку Старокостянтинова.

У цьому місті розташована база української авіації, звідки, за словами Повітряних сил, відбуваються атаки за допомогою західних авіаційних ракет по російських військових об’єктах на окупованих територіях.

Частина ракет досягла Львівщини і прямувала у бік Львова, повідомив голова області Максим Козицький. Мер Львова Андрій Садовий уточнив, що на Львівщині зафіксовано дві ракети, проте вони в подальшому зникли з радарів.

Також Повітряні сили повідомили про переміщення ракет у напрямку Івано-Франківська. В цьому регіоні російські війська раніше атакували Бурштинську теплову електростанцію, яка вже зазнала руйнувань.

Пізніше в Повітряних силах повідомили, що ракети змінили курс і вдарили по Старокостянтинову. За інформацією військових, над цим містом було випущено аеробалістичну ракету “Кинджал”. Однак, як стверджують військові, “Кинджал” пролетів поблизу Староконстантинова і направився у бік Івано-Франківська.

Близько 4:30 ранку голова Вінниччини Сергій Борзов повідомив про обстріл житлового будинку в регіоні, є поранені, проводиться евакуація.

Оголошено кінець повітряної тривоги о 5:20 ранку. Останній подібний удар Росії по Україні був 8 травня. Також, як і раніше цієї весни, російські сили атакують енергетичні мережі.

Зокрема, Росія систематично обстрілює прифронтові міста, включаючи Харків та Херсон, намагаючись систематично руйнувати їх.

Поміж масованих ударів на Україну, російські сили активно націлені на руйнування прифронтових міст.

Харків особливо постраждає останніми тижнями, стаючи об’єктом ракетних, дронових та авіаційних атак.

Під час останнього удару по Харкову, російські сили знищили друкарню видавництва Vivat, при цьому загинули сім працівників.

У 25 травня російські сили спрямовано атакували будівельний супермаркет “Епіцентр”, де загинули щонайменше 11 людей, а десятки отримали поранення.

Прикордонний патруль на Закарпатті спостерігав за двома незнайомцями, які незаконно перетинали кордон. Навіть після того, як прикордонник здійснив два попереджувальні постріли у повітря, порушники не зупинилися. Коли прибула підтримка, виявилося, що зловмисники вже успішно перетнули державний кордон України і навіть встигли викрасти зброю у співробітника ДПСУ. Цей інцидент підкреслює загрозу нелегальному перетину кордону та необхідність посилення контролю на прикордонних ділянках.

Інцидент стався на ділянці ОВС “Ділове” — ОІПС “Богдан”. Згідно з повідомленням журналіста Віталія Глаголи в телеграм-каналі, два чоловіки, які намагалися незаконно перетнути кордон між Україною та Румунією, після виявлення себе через сигнальну міну, атакували одного з прикордонників.

“Після того, як прикордонник помітив двох чоловіків біля кордону, він виконав два попереджувальних постріли в повітря. Однак, замість того, щоб зупинитися, порушники напали на прикордонника і відібрали у нього пістолет “Форт 12 Р”. Під час втечі порушники здійснили п’ять пострілів у бік прикордонника, але, на щастя, не влучили”, — відзначив Глагола.

За даними репортера, зловмисникам вдалося уникнути зачіпки прикордонників і втекти через державний кордон разом зі зброєю ще до прибуття підмоги.

В даний момент проводиться розслідування цього інциденту. Поліція Закарпатської області поки що утримується від коментарів щодо цієї події, проте тема порушення державного кордону була відзначена у зведеннях правоохоронців за останню добу.

Зокрема, правоохоронці провели обшуки у організаторів схеми незаконного переправлення військовозобов’язаних через державний кордон. За оперативними даними, канали переправлення функціонували в Тячівському та Берегівському районах, використовуючи як сухопутні, так і водні маршрути з використанням човнів.

Під час проведення обшуку у підозрюваних правоохоронці виявили та вилучили чотири гумові човни та весла до них, бінокль, сім елітних автомобілів, 12 мобільних телефонів і суму валюти.

Тим часом, кількість осіб, які намагаються уникнути призову до військової служби, залишається стабільною, і часті спроби уникнути мобілізації, наприклад, перепливання річки Тиси, закінчуються трагічно: багато військовозобов’язаних гинуть.

У зв'язку з масованими атаками Російської Федерації на об'єкти енергетики у деяких регіонах України спостерігається різке зростання попиту на бензин. Свідчить про це директор консалтингової компанії А-95, Сергій Куюн: "Додатковий попит на бензин в певних регіонах, зокрема в Харкові та Одесі, вже зафіксований. Власники заправних станцій підтверджують, що внаслідок цих атак спостерігається збільшення обсягів продажу. Однак, якщо енергетичні відключення стануть глобальними та охоплять всі регіони, очікується ще значніше збільшення попиту". За словами Куюна, підвищений попит на паливо не призведе до зростання його вартості, оскільки на ціну впливає нестача, якої наразі в Україні немає.

Зростання попиту на бензин у деяких регіонах України внаслідок масових атак РФ на об'єкти енергетики є очевидним фактом. Власники заправних станцій підтверджують збільшення обсягів продажу внаслідок цих подій. Однак, зауважується, що підвищений попит не призводить до зростання цін на паливо через відсутність дефіциту на ринку. Такі ситуації, як масові атаки на енергетичні об'єкти, вимагають уваги та дієвих заходів з боку влади для забезпечення безпеки та стабільності енергетичного сектору країни.