Українські оператори мобільного зв’язку отримають право застосовувати санкції до клієнтів

У Львівській області правоохоронні органи викрили організовану схему незаконного ввезення транспортних засобів на територію України під виглядом гуманітарної допомоги для потреб Збройних сил. За інформацією Бюро економічної безпеки, група осіб системно використовувала статус благодійництва для уникнення сплати митних платежів, після чого автомобілі не передавали військовим, а виставляли на комерційний продаж.

Слідство встановило, що до схеми були залучені керівники та представники кількох благодійних фондів і громадських організацій. Під час перетину державного кордону вони оформлювали транспортні засоби як гуманітарний вантаж, подаючи до митних органів документи з неправдивими відомостями про кінцеве призначення автівок. Формально автомобілі призначалися для фронту, однак фактично їхній подальший маршрут вів до приватних покупців.

Детективи БЕБ провели контрольну закупівлю одного з автомобілів, що підтвердила незаконну схему. Оплату отримала особа, яка не мала жодного стосунку до благодійної діяльності.

У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки за місцем проживання фігурантів, на території автосервісу та у транспортних засобах. Було вилучено майно на понад 4,3 млн грн, серед якого майже 3 млн грн готівкою, 4 автомобілі та імітаційні купюри на суму 9 500 доларів.

Слідство триває, встановлюються всі учасники схеми та їхні причетності до незаконної діяльності.

Фонд державного майна України оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський припортовий завод (ОПЗ), призначивши аукціон на 25 листопада. Стартова ціна державного пакета акцій у розмірі 99,5667% становить близько 4,5 мільярда гривень. Попередні етапи приватизації неодноразово зривав юридичний та політичний супровід, а основне хімічне виробництво на підприємстві фактично призупинене з 2021 року. В останні роки завод виконував переважно логістичну функцію, слугуючи портовим хабом для перевалки зерна та частково забезпечуючи потреби в кисні та азоті.

Уряд пояснює ініціативу залучення приватного інвестора необхідністю відновлення виробничого потенціалу ОПЗ та модернізації його інфраструктури. Держава підкреслює, що ефективне управління заводом здатне забезпечити не лише стабільні податкові надходження, а й суттєвий внесок у розвиток хімічної промисловості та аграрного сектору, враховуючи роль підприємства у перевалці зерна.

У відкритих джерелах з’явилась інформація про зацікавленість у активі агрохолдингу Kernel, пов’язаного з бізнесменом Андрієм Веревським. За даними видання LB.UA та інших джерел, Kernel нібито вже вніс гарантійний внесок для участі в торгах. У соцмережах та дописах у публічних групах лунають твердження, що участь компанії буде формальною й що Kernel фактично залишиться єдиним учасником аукціону, що унеможливить реальну конкуренцію. Такі повідомлення також містять закиди про можливе «контрольоване» повернення активу попереднім власникам та про те, що обов’язкова екологічна експертиза нібито не проводилася. Утім ці заяви походять із непідтверджених у публічному просторі джерел і на даний момент не мають підтвердження в офіційних документах.

У мережі також обговорюють питання статусу активу «Вента ЛТД» — компанії, яка, за окремими повідомленнями, раніше була виведена з-під контролю російських бенефіціарів через управління арештованими активами (АРМА), а нещодавно нібито повернулася під управління попередніх власників. Ці деталі вимагають перевірки в державних реєстрах і у самого АРМА, оскільки йдеться про зміну прав на активи, що може істотно вплинути на конкурентну ситуацію навколо ОПЗ.

Про інтерес Kernel до ОПЗ у публічних коментарях від імені компанії поки що офіційних заяв не надходило; представники Фонду держмайна також можуть підтвердити або спростувати факти щодо внесення гарантійних внесків і проведення експертиз. У разі надходження запитів до відповідних відомств варто очікувати офіційні роз’яснення щодо виконання передприватизаційних процедур, результатів аудиту та екологічних досліджень.

Економічна й безпекова складова питання очевидна: у разі успішного продажу і належних інвестицій новий власник отримує можливість відновити виробництво добрив, що важливо для агросектора, та наповнити бюджет. У разі ж «контрольованої» приватизації без реальної конкуренції існує ризик суспільного резонансу й юридичних спорів, які знову можуть ускладнити відновлення підприємства.