Субота, 18 Квітня, 2026

Масштабне розширення обласної лікарні в Харкові: проєкт “Ковчег” із підземним укриттям

Важливі новини

Україна серйозно розглядає план відновлення свого ядерного арсеналу

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Журналіст видання BILD Юліан Рьопке описав реакцію на цю заяву як “удар” і “шок” для присутніх західних представників. Більше того, Рьопке зазначає, що українська влада серйозно розглядає можливість відновлення свого ядерного арсеналу, який країна втратила після підписання Будапештського меморандуму у 1994 році. Високопоставлений український чиновник підтвердив, що у разі чергового російського наступу на Київ Україна може почати процес відновлення ядерного потенціалу.

“У нас є матеріали, у нас є знання. Якщо буде наказ, нам знадобиться всього кілька тижнів, щоб отримати першу бомбу”, — попередив чиновник.

Офіційний представник України наголосив, що Захід повинен менше зважати на “червоні лінії” Росії і більше звертати увагу на інтереси України, яка вже неодноразово ставала жертвою агресії.

Під час виступу в Брюсселі Зеленський представив свій план перемоги України, який складається з п’яти основних пунктів та трьох секретних додатків. Ці додатки, як зазначають джерела, стосуються політичної, економічної та військової підтримки з боку Заходу.

Попри це, політолог Володимир Фесенко вважає, що наразі Захід не готовий підтримати всі пункти українського плану. Він називає цей план “програмою максимум” і припускає, що Україна може не отримати позитивних відповідей на деякі ключові аспекти.

На тлі заяв Зеленського про можливе відновлення ядерної зброї і плану перемоги, політичний експерт Олександр Харебін застерігає, що в разі невдачі цього плану президент Зеленський може зіткнутися з катастрофічними політичними наслідками для своєї кар’єри. Відсутність підтримки з боку Заходу або нездатність реалізувати план можуть серйозно підірвати його позиції як лідера.

Франція пропонує замінити США у наданні розвідувальної інформації для України

Франція готова замінити Сполучені Штати Америки в питанні надання розвідувальної інформації Україні, заявив міністр оборони Франції Себастьян Лекорню. В інтерв’ю france24 Лекорню підтвердив, що Франція готова пропонувати Україні розвідувальні дані, які раніше надавали Сполучені Штати Америки. Це відбувається на тлі останніх подій, коли 5 березня ЗМІ повідомили про тимчасове припинення обміну розвідувальними даними між США […]

The post Франція пропонує замінити США у наданні розвідувальної інформації для України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Елітна нерухомість за кордоном і підозри у масштабних розкраданнях: справа Гмиріна

Родичі колишнього радника голови Фонду державного майна Андрія Гмиріна протягом 2021–2023 років інвестували щонайменше 14 мільйонів доларів у елітну нерухомість у Дубаї. Ці покупки викликали суспільний резонанс, адже збіглися за часом із розслідуванням НАБУ щодо масштабних розкрадань на державних підприємствах — Одеському припортовому заводі та Об’єднаній гірничо-хімічній компанії, де Гмирін зазначався як один із ключових учасників схем.

Журналістські розслідування підкреслюють, що найбільш значні придбання відбувалися вже після того, як детективи Національного антикорупційного бюро оголосили про ліквідацію злочинної організації, очолюваної Гмиріним разом із тодішнім керівником Фонду держмайна Дмитром. Така синхронізація викликала питання щодо джерел фінансування та можливого використання незаконно отриманих коштів для придбання активів за кордоном.

Одним із найпомітніших епізодів став день, коли Володимир Колот — чоловік сестри Андрія Гмиріна — оформив одразу дев’ять квартир у Дубаї. Загальна сума цих угод перевищила 7,3 млн доларів. У матеріалах справи Колот також фігурує як співвласник компанії, яка отримувала надприбутки завдяки корупційним схемам на ОПЗ.

Сам Гмирін у березні 2023 року придбав апартаменти у житловому комплексі Grande вартістю 1,3 млн доларів, однак невдовзі перепродав їх.

Найдорожча покупка була здійснена ще у лютому 2022 року: дружина радника ФДМУ Анастасія Гмиріна інвестувала 5,5 млн доларів у розкішні апартаменти площею майже 500 квадратних метрів у комплексі Il Primo — буквально за кілька хвилин ходу від Burj Khalifa. Формально нерухомість записана на тещу чиновника, Тетяну Орлову.

Сьогодні родина Гмиріна володіє в ОАЕ майном мінімум на 5,5 млн доларів. Деякі апартаменти передані в довгострокову оренду — до 2025–2026 років. Це може свідчити про намір родини надовго залишитися в ОАЕ або розглядати ці активи як стабільне джерело доходу.

НАБУ та САП продовжують розслідування підозр щодо Гмиріна та Сенниченка. Їм інкримінують створення злочинної організації та розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі.

Попри гучні викриття, жодного ключового фігуранта справи досі не притягнуто до відповідальності. А дубайські інвестиції лише посилили суспільний тиск на правоохоронців і стали черговим доказом масштабності схеми, від якої, за версією слідства, постраждали державні підприємства.

Обшуки у нардепа Ігоря Молотка і його оточення – НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення

Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою розпочало розслідування щодо народного депутата Ігоря Молотка. Слідство перевіряє ймовірне незаконне збагачення, недостовірне декларування, а також приховування фактичного користування елітним автомобілем. У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки у будинку самого Молотка, а також у квартирах його співмешканки Яни Шевченко та її вітчима. Окрема увага приділена […]

Створення пошукових груп в Україні: відновлення зниклих безвісти під час воєнних дій

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.

Наприкінці 2025 року однією з найрезонансніших державних закупівель стала реалізація проєкту з розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові, який передбачає будівництво великого підземного укриття. Загальна кошторисна вартість робіт становить 2,45 млрд гривень, що робить цей тендер одним із найдорожчих у сфері медичної інфраструктури за останні роки.

Майбутній об’єкт отримав назву «Ковчег» і, згідно з проєктною документацією, має бути завершений лише у 2029 році. Такий тривалий термін викликає суспільний резонанс, адже лікарня розташована орієнтовно за 30 кілометрів від лінії фронту та неодноразово опинялася під загрозою через обстріли дронами, артилерією та ракетними ударами. Медичний заклад продовжує працювати в умовах підвищеного ризику, надаючи допомогу пацієнтам і пораненим.

Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.

Останні новини