Українські штами бактерій загрожують Європі

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Україна досягла домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій, що є важливим етапом у реструктуризації боргу. Це дозволить зекономити $11,4 млрд на обслуговуванні боргу за 3 роки та $22,75 млрд до 2033 року, вивільнивши ресурси на оборону та соціальні потреби. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у понеділок.

Відновлюємо боргову стійкість. Сьогодні ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу, що дозволить зекономити 11,4 млрд дол США на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та 22,75 млрд – до 2033 року

З його слів, “таким чином ми зможемо вивільнити ресурси на нагальні потреби: нашу оборону, соціальний захист та відновлення”.

Український депутат Верховної Ради, Дмитро Разумков, підкреслив, що новий законопроект про мобілізацію наразі залишається напівдоробленим, містить чимало невирішених аспектів. За його словами, остаточний варіант документа очікується найближчими днями, а комітет намірує довести його до логічного завершення до 10 квітня та представити для розгляду у парламенті. "Комітет відданий процесу вдосконалення законопроекту, додаванням та коригуванням його положень. Ще не всі пропозиції враховані, але наразі відсутні системні зміни або затягування у процесі", — заявив Разумков. Згідно його огляду, у законі залишаються неконституційні пункти, зокрема, щодо блокування рахунків, яке депутати пропонували як захід проти ухиленців від військової служби. "Навіть за січень 2024 року з рахунків громадян було виведено 27,4 мільярда гривень. Це призводить до більшої шкоди для України, ніж на початку російської агресії", — підкреслив Разумков. Він також відзначив, що поправка, що передбачала блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, призвела до того, що багато з них оновили свої паспорти на 10 років, уникаючи можливості блокування послуг. За словами Разумкова, це може призвести до втрати контакту з цією категорією громадян, які намагатимуться максимально уникнути взаємодії з українськими органами влади. Наразі комітет активно готує порівняльну таблицю для другого читання законопроекту. Голова Верховної Ради, Руслан Стефанчук, висловив сподівання, що на наступному засіданні закон буде внесено до залу для голосування.

Українські депутати продовжують працювати над законопроектом щодо мобілізації, але залишаються невирішені питання щодо його змісту. Зокрема, деякі положення викликають суперечки щодо їх конституційності, такі як блокування рахунків громадян. Депутати також обговорюють можливість блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, але це може викликати негативні наслідки, такі як втрата контакту з українськими органами влади. Незважаючи на це, комітет планує завершити роботу над законопроектом та представити його для голосування у Верховній Раді найближчим часом.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Указ президента України № 64/2022 свідчить, що під час дії воєнного стану військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не можуть покинути територію України, оскільки триває мобілізація. УНІАН з’ясував, хто став винятком і як зараз можна перетнути кордон тим, хто не хоче, щоб їх торкнулася мобілізація.

Колишній депутат київської обласної ради, адвокат Роман Сімутін ексклюзивно в коментарі УНІАН розповів про тонкощі процедури.

Щоб безпечно і законно перетнути кордон України, важливо знати не тільки про те, зі скількох років можна виїхати за кордон, а й про те, якими шляхами це можна зробити. Вік тут не такий важливий – під час мобілізаційних заходів чоловіки до 18 років і після 60 років спокійно можуть переміщатися світом. За словами експерта, для виїзду за кордон, насамперед, у людини має бути довідка від ТЦК про надану відстрочку від мобілізації.

Для всіх інших вікових категорій необхідні підстави, визначені ч. 1 ст. 23 закону про мобілізацію, зокрема, такі:

Чи може студент виїхати за кордон? Так, якщо він навчається за денною формою, є учасником програми академічної мобільності та не вважається призовником. Усім студентам, які бажають виїхати з України, необхідно мати ступінь бакалавра або магістра за будь-якою спеціальністю будь-якого фармацевтичного, медичного або ветеринарного ВНЗ країни.

Однак Сімутін акцентує увагу на тому, що студентам від 18 до 22 років дуже складно покинути країну.

Чинні законопроєкти і постанови КМУ сходяться в тому, що будь-який співробітник із бронею від підприємства може виїхати за межі країни. Причин може бути дві – службове відрядження або відпустка з поверненням назад. Заброньований співробітник не може перебувати за кордоном довше терміну, прописаного у відрядному листі.

Актуальний військово-обліковий документ зі штрих кодом у письмовій формі або електронному вигляді, наказ про відпустку або документи на відрядження, документи, що підтверджують право на бронь – ось що потрібно, щоб виїхати за кордон із таким статусом.

Мало хто з військовозобов’язаних точно знає, чи можна з відстрочкою виїхати за кордон, якщо її отримано на законних підставах. За законодавчими нормами України зрозуміло, що відстрочка від мобілізації не є причиною для виїзду з країни. Цей документ може лише перенести термін призову на пізніший. Навіть якщо відстрочка є, до неї мають додаватися й інші документи, які прикордонна служба вважатиме вагомим аргументом для того, щоб пропустити людину.

Сімутін навів два приклади чоловіків, яким в існуючих реаліях найпростіше покинути країну. За його словами, це люди з інвалідністю і ті, хто не придатний до несення служби з виключенням з військового обліку.

Якщо людина втратила громадянство України або досягла граничного віку перебування в запасі, а також не придатна до несення служби, її може бути виключено з військового обліку – чи можна виїхати за кордон у такому разі? Так, але йому обов’язково потрібно мати при собі військово-обліковий документ, що підтверджує це.

Тим, кому більше 60, не потрібен військово-обліковий документ, така особа може перетнути кордон за паспортом. Особи без громадянства України теж можуть виїхати з території країни, якщо пред’являть паспорт іншої держави.

Останнім часом в Україні активно обговорюють питання мобілізації, особливо в контексті зниження віку мобілізованих осіб. Згідно з інформацією, що надійшла від видання The New York Times, масовий призов молодих чоловіків у віці 20 років може негативно вплинути на демографічну ситуацію в країні та призвести до зниження народжуваності. Українські експерти також підтверджують наявність демографічної кризи, вказуючи на різні фактори, що впливають на неї.

Одним із ключових чинників є зростання мобілізації та відправлення молодих чоловіків на військову службу. Дослідження показують, що це може суттєво змінити структуру населення та народжуваність. Попередні економічні кризи 90-х років також підтверджують такий вплив наростаючої мобілізації на демографічні показники.

Проте, крім мобілізації, існують інші фактори, що впливають на демографічну ситуацію в Україні, такі як відсутність ефективної державної політики щодо підтримки сім'ї, економічна нестабільність та низький рівень соціального захисту. Ці проблеми, разом із мобілізацією, створюють серйозні виклики для демографічного розвитку країни.

Зниження віку мобілізованих осіб, як зазначають експерти, може мати довгострокові наслідки для економіки та безпеки України. Призов більшої кількості чоловіків у віці 20 років може призвести до скорочення кількості народжених у цьому поколінні українців, що в подальшому загрожує складовим елементам суспільства.

Загалом, демографічна криза в Україні вимагає комплексного підходу та ефективних заходів з боку держави для підтримки сімей, збереження народжуваності та забезпечення стабільності економіки.

За останні роки українське суспільство стикається зі зниженням народжуваності, що відзначається вже з 2013 року. Згідно з дослідженнями, кожного року народжується на 6-7% менше дітей, що є серйозною проблемою для країни. Експерти, зокрема, економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ, розглядають це явище як передумову демографічної кризи в Україні. Вони вказують на різні фактори, що впливають на цю ситуацію, зокрема наростаючу мобілізацію та економічну нестабільність.

Експерти підкреслюють, що Україна стикається не просто з кризою, а з катастрофою демографічного характеру. Відсутність ефективної державної підтримки сімей, низький рівень соціального захисту, а також колосальна міграція з країни є основними чинниками, що сприяють цій ситуації. Мобілізаційний вік, хоч і має вплив на народжуваність через можливе відправлення молодих чоловіків на військову службу, проте є лише опосередкованим фактором у цілому комплексі проблем.

Згідно з думкою експертів, необхідно вживати невідкладних заходів для розв’язання демографічної кризи. Це включає в себе підтримку сімей, створення сприятливих умов для виховання дітей, а також ефективну політику щодо розвитку економіки та соціального сектора. Тільки комплексний підхід може допомогти змінити негативні тенденції в демографічній сфері та забезпечити стабільний розвиток країни.

Коли пара вирішує народжувати дітей, вони стикаються з фінансовими труднощами, адже збільшуються витрати на утримання сім'ї. Проте в Україні відсутня ефективна державна політика щодо стимулювання та підтримки таких сімей, яка б допомагала зменшити фінансове навантаження на батьків. Жінки, які хочуть мати дітей, стають перед вибором: продовжувати працювати для забезпечення сім'ї або ж пожертвувати своїм кар'єрним зростанням, збільшуючи фінансові витрати на догляд за дітьми. Така ситуація затримує рішення багатьох сімей щодо народження дітей.

Основною причиною відмови від батьківства є економічні труднощі, відсутність підтримки від держави та непередбачуваність майбутнього. Зазначений експерт вважає, що державні заходи, запропоновані для підтримки сімей, не є достатньо ефективними для стимулювання народжуваності. Таким чином, мобілізація не має прямого впливу на рівень народжуваності, але суттєво впливає на соціально-економічну ситуацію країни загалом.

Тим часом, за даними ООН, з початку повномасштабного російського вторгнення з України, понад 6 мільйонів громадян виїхали за кордон. Більшість біженців направилися до країн Європейського Союзу, зокрема до Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Понад 3,3 мільйони осіб перетнули кордон з Польщею, і за оцінками польського уряду, близько половини з них можуть залишитись на тривалий термін у країні.

• На фоні демографічної кризи в Україні, спричиненої низькою народжуваністю та масовою еміграцією, виникає необхідність впровадження ефективних заходів державної підтримки сімей, що бажають мати дітей.

• Відсутність стимулюючої державної політики та недостатня соціальна підтримка сімей стають головними причинами відмови від батьківства та зменшення народжуваності в Україні.

• Наявність економічних труднощів, непередбачуваність майбутнього та відсутність можливостей для кар'єрного зростання також впливають на рішення сімей щодо народження дітей.

• Мобілізація, хоч і не є безпосередньою причиною зменшення народжуваності, але може поглибити економічні труднощі сімей та посилити еміграційні процеси з країни.

• Важливою задачею для влади є розробка та впровадження комплексних програм та заходів для підтримки сімей, зокрема з метою стимулювання народжуваності та забезпечення умов для комфортного виховання дітей.

• Зростаюча кількість громадян, які емігрують з України через війну та економічні труднощі, поглиблює демографічну кризу та створює серйозні виклики для подальшого розвитку країни.