Українські спецслужби зупинили виробництво сировини для ядерної зброї у Липецьку

Володимир Зеленський у своїй останній заяві підкреслив надзвичайну важливість готовності України до можливого літнього наступу Росії. Згідно з його прогнозом, до 1 червня Росія може мобілізувати значну кількість військових – аж 300 000, з метою розпочати наступ на фронті. Проте, Зеленський підкреслив, що Україна готова до цього виклику та очікує на відповідну зброю.

У своїй заяві президент також наголосив на планах Росії захопити Часів-Яр до 9 травня, що є серйозним викликом для національної безпеки. Варто відзначити, що РФ відкидає будь-які спекуляції щодо оголошення мобілізації протягом найближчих місяців, а також намагається спростувати плани щодо захоплення Часів-Яр.

Згідно з останніми звітами, НАТО також висловлює сумніви щодо інтенцій Кремля оголосити мобілізацію. Щодо планів захоплення Часів-Яр до 9 травня в РФ також не було офіційних заяв.

Аналізуючи поточну ситуацію та темпи руху російських військ, можна припустити, що виконання таких планів малоймовірне, якщо тільки ЗСУ не здійснять виведення з міста самостійно, що, звичайно ж, є малоймовірним, оскільки Часів-Яр є ключовим пунктом української оборони на півночі Донецької області.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Готовність України до можливого літнього наступу Росії є високою, зокрема, у контексті мобілізації та забезпечення військової техніки та зброї.

• Заяви Володимира Зеленського щодо прогнозованого наступу Росії та можливого захоплення стратегічних об'єктів підкреслюють серйозність ситуації та необхідність підвищеної готовності.

• Відсутність офіційних заяв з боку РФ щодо мобілізації та захоплення конкретних територій свідчить про можливий рівень дипломатичних та інформаційних маніпуляцій.

• Згаданий у статті Часів-Яр є важливим пунктом української оборони, тому

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з інформацією, у алгоритмах формування повісток були виявлені певні проблеми. Зокрема, повістки формуються також на військовозобов’язаних, які мають оформлене бронювання чи відстрочку, а також на тих, хто вже призваний на військову службу.

На даний момент не зовсім зрозуміло, як саме працює механізм відбору повісток. Раніше повідомлялося, що процес може нагадувати “лотерею” — так званий “рандомайзер”, який випадковим чином обирає військовозобов’язаних, що відповідають вимогам мобілізації.

1 жовтня 2024 року стало відомо, що українці почали отримувати повістки через “Укрпошту”. Херсонська обласна військова адміністрація зазначила, що у разі отримання повістки військовозобов’язаний має 14 днів для того, щоб з’явитися до Територіального центру комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП).