Українські спортсмени отримають збільшені премії за медалі Олімпіади-2024

Фактичний бенефіціар низки платіжних і фінансових компаній Олександр Сердюк, за даними джерел, пов’язаних з фінансовими розслідуваннями, вибудував складну систему для легалізації тіньових доходів та транскордонного виведення коштів. Це включає діяльність через компанії «Єдиний гаманець», «Пей Плейс Україна», «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процесінг Центр», «Фінпеймент» і «Пеймент текнолоджіс». Всі ці компанії працюють в межах міжнародних платіжних систем, однак слідчі органи вважають, що їхня діяльність має приховану мету — легалізацію нелегальних коштів та можливість їх виведення за межі країни.

Ключовим інструментом у цій фінансовій схемі стала мультифункціональна платіжна система Wallet One, через яку, за даними джерел, ТОВ «Єдиний гаманець» нібито забезпечує фінансову взаємодію з іншими суб'єктами на міжнародному рівні. Ця система дозволяє здійснювати різноманітні фінансові операції, включаючи перекази коштів, оплати та інші трансакції, що значно спрощує процеси виведення та перерахування грошей через численні посередницькі канали.

Як стверджують джерела, модель ґрунтується на маніпуляціях із так званим імпортом цифрового контенту. У документації свідомо завищуються обсяги послуг, після чого кошти перераховуються нерезидентам, які формально не мають стосунку до розробників ігор або контенту. Для транзиту десятків мільйонів гривень, за цією інформацією, використовуються фіктивні компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот».

Окремим напрямом діяльності називають обслуговування нелегального грального бізнесу. За словами співрозмовників, Сердюк через бренд «ПаріМатч» нібито забезпечує конвертацію електронних коштів WebMoney та QIWI у готівку. Центральною фінансовою ланкою цієї системи, за даними джерел, виступає ПАТ КБ «Центр», а сукупний річний оборот схеми може сягати близько 350 мільйонів доларів.

Особливу увагу джерела звертають на ситуацію всередині Бюро економічної безпеки України. За їхніми твердженнями, для безперешкодної роботи схеми нібито існує корупційне прикриття з боку окремих посадовців БЕБ. Мова йде про регулярні щомісячні виплати у розмірі близько 15 тисяч доларів на користь посадових осіб із прізвищами Ящук, Ткачук, Стасенко та Григорчук.

Окремо згадується епізод із поверненням техніки, вилученої у ТОВ «Фінпеймент», за яке, за інформацією джерел, було передано разовий хабар у 80 тисяч доларів. Крім фіксованих сум, співрозмовники стверджують, що окремі детективи БЕБ могли отримувати 0,5% від загального обороту компаній, пов’язаних із Сердюком.

Готівка для таких виплат, за цими даними, акумулюється у конспіративній квартирі на вулиці Верхогляда, 14А в Києві. Кошти туди нібито надходять у результаті операцій з обміну криптовалют через МТБ Банк.

Після завершення розслідування правоохоронці направили до суду обвинувальний акт у справі про збитки на 1,7 млрд гривень, які були завдані державі у перші дні війни. Екс-керівникам Міноборони та "підприємцям" загрожує до 15 років ув’язнення в разі визнання їх винними. Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора пред’явили звинувачення колишнім високопосадовцям Міноборони у нанесенні державі значних збитків.

Серед статей, за якими їх обвинувачують, – перешкоджання законній діяльності ЗСУ та розтрата майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем. Також, вони звинувачуються у вчиненні цих дій умовах воєнного стану. Їм загрожує позбавлення волі до 15 років. Перед судом з’являться троє екс-чиновників: колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Богдан Хмельницький та колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони Олександр Фидина.

Всі вони працювали у Міноборони під час керівництва Олексія Резнікова, який був звільнений з посади очільника оборонного відомства у вересні минулого року. До нього претензій правоохоронці не мають, і зараз він працює в приватному секторі. Нещодавно він став директором безпекових та оборонних програм громадської організації "Український інститут майбутнього", який належить власнику медичного сервісу DOC.UA Ігорю Ліску.

В’ячеслав Шаповалов обіймав посаду заступника міністра оборони з 2021 по 2023 рік. У січні 2023-го він подав заяву про звільнення, стверджуючи, що це унеможливить загрозу для стабільного забезпечення Збройних Сил України через кампанію звинувачень. Тоді ж Міністерство оборони, виступаючи від імені Олексія Резнікова, висловило щире вдячність Шаповалову за командну та результативну працю. В той час в Міноборони підкреслювали наявність в резервах ЗСУ чверті мільйона бронежилетів та понад 150 000 шоломів, а також сотні тисяч комплектів зимової та літньої форми.

Проте правоохоронці не поділили позитивну оцінку цих досягнень. Вже в лютому 2023 року Шаповалов був заарештований з можливістю внесення застави в розмірі 400 млн гривень. Йому довели, що він просував укладення договорів на постачання продуктів для військових за завищеними цінами, а також закупівлю бронежилетів, касок, одягу та іншого обладнання для Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд гривень. Усі ці договори укладалися з повною передоплатою.

По даним Державного бюро розслідувань, Шаповалов не лише знав про факти постачання низькоякісної продукції, а й тиснув на підлеглих для прийняття цих товарів на військові склади та організацію повторних лабораторних випробувань, які не пройшли первинні тести. У цій справі брали участь і Шаповалові підлеглі, зокрема Богдан Хмельницький та Фидина. Останній, за даними “Телеграфу”, схвалював специфікації Міністерства оборони щодо предметів закупівлі, які розробляв ще один фігурант кримінального провадження – колишній керівник управління розвитку матеріально-технічного забезпечення ЗСУ Геннадій Вдовиченко.

Найбільш нахабним епізодом в цьому розслідуванні стали контракти з українською компанією “Танос Текнолоджи”. Про неї ніхто не чув до початку широкомасштабного розслідування. Національна поліція розпочала вивчення діяльності цього посередника два роки тому і відкрила кримінальне провадження в лютому 2022 року.

Ця компанія уклала з Міноборони контракт на постачання балістичних шоломів на суму 84 млн гривень, а протягом двох тижнів — ще 6 контрактів на постачання балістичних жилетів, шоломів, військової камуфляжної форми та сухпайків MRE на загальну суму 1,642 млрд гривень.

Компанія “Танос Текнолоджи”, що належала підприємцям з Дніпра Герману Назаренку та Євгену Реутову, на той момент не здійснювала активну діяльність. Однак це не завадило Міноборони зробити повну передоплату по цих контрактах з 2 по 18 березня на рахунки компанії у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку, після чого кошти були негайно переказані за кордон та декільком ФОПам.

Висновки з вищезгаданої статті підкреслюють серйозні проблеми в системі закупівель для Збройних Сил України, які викликали значні збитки для держави та підривали обороноздатність країни. Спеціально створені механізми контролю та відповідальності не змогли запобігти корупційним схемам та відмиванню грошей через укладання невигідних для держави договорів на вигідних для організаторів умовах. Необхідно провести ретельне аудиторське перевірку всіх контрактів та забезпечити жорстку відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони. Такі випадки вказують на необхідність системної реформи в галузі оборони, щоб уникнути подібних порушень у майбутньому та забезпечити ефективне функціонування Збройних Сил України.

У Харківській області набирає обертів чергова резонансна історія, пов’язана з використанням бюджетних коштів у сфері освіти. Управління освіти Холодногірського району 11 грудня уклало договір на суму понад 1,1 мільйона гривень щодо капітального ремонту частини покрівлі гімназії № 86. Офіційно роботи позиціонуються як складова заходів з енергозбереження, однак деталі угоди викликали серйозні запитання щодо реальної доцільності та вартості запланованих робіт.

Аналіз кошторисної документації свідчить, що ціни на окремі будівельні матеріали можуть бути суттєво завищеними. За попередніми оцінками, різниця між ринковою вартістю та закладеними у проєкт цифрами сягає щонайменше чверті мільйона гривень. Саме цей факт став підґрунтям для сумнівів у прозорості закупівлі та ефективності використання бюджетних ресурсів, призначених для освітніх закладів.

До початку повномасштабної війни Солоха працювала головним спеціалістом у відділі освіти Валківської райдержадміністрації. Будівельний напрям не був пов’язаний із її попередньою діяльністю, тож стрімке зростання успішності у сфері державних ремонтних підрядів виглядає особливо контрастно.

Втім, найбільше запитань викликає кошторис ремонту в гімназії № 86. Аналіз вартості матеріалів показує системне завищення цін на ключові позиції, що може свідчити про неефективне використання коштів або умисне роздування вартості робіт.

ПВХ-мембрану SOPREMA внесли до кошторису за ціною 641 грн за квадратний метр. На ринку аналогічний матеріал коштує близько 445 грн. Різниця лише по цій позиції — понад 200 тисяч гривень.

Геотекстиль щільністю 200 г/м² оцінили у 87,96 грн, хоча середня ринкова вартість становить приблизно 47–48 грн. Переплата — орієнтовно 35 тисяч гривень.

Аератори діаметром 75 мм закуповуються по 1710 грн за штуку, тоді як реальна ціна коливається у межах 700–720 грн.

У підсумку сума потенційно завищених витрат перевищує 250 тисяч гривень — це більше чверті усього бюджету проєкту. Для локального ремонту частини покрівлі такі розбіжності є суттєвими і ставлять під сумнів добросовісність закупівлі.

Експерти з публічних фінансів зазначають, що подібні кейси трапляються тоді, коли підрядник отримує контракт в умовах низької конкуренції або коли процедури контролю — формальні. У цій ситуації особливо насторожує швидка концентрованість підрядів у руках новоствореного ФОП та синхронне завищення вартості матеріалів у різних закупівлях.

Якщо дані про завищені ціни підтвердяться під час офіційної перевірки, посадовим особам загрожує відповідальність за неефективне використання бюджетних коштів. Місцевій владі ж доведеться пояснити, яким чином новий підрядник за два місяці отримав доступ до одних із найбільш фінансово містких ремонтних проєктів району.