Українські спортсмени отримають збільшені премії за медалі Олімпіади-2024

У 2022 році внаслідок обстеження компанією Investico, яке включало аналіз щорічних звітів, розгляд документальних витоків та інтерв'ю з колишніми агентами ФБР, було встановлено, що олігарх Рінат Ахметов має давні стосунки з банківським сектором Нідерландів, особливо з ING Group, що була втягнута в значні фінансові маніпуляції. Використовуючи свої зв'язки в нідерландському фінансовому секторі, компанія отримувала величезні кредити та здійснювала безконтрольні офшорні операції. Заснована 21 травня 2001 року, перша нідерландська компанія Ахметова Metinvest B.V., була зареєстрована за допомогою юридичної фірми та нотаріуса Houthoff Buruma з метою консолідації його металургійного та гірничодобувного бізнесу. Через деякий час з'явилася й ДТЕК, зареєстрована в Торгово-промисловій палаті, яка стала 17-м енергетичним підрозділом імперії Ахметова. Поміж іншими банками, Ахметов співпрацював з ABN Amro та ING, що видавали йому мільярдні кредити, а також з відділенням Deutsche Bank у Амстердамі. Хоча іноземні банки, зокрема Barclays, почали відмовлятися від співпраці з Ахметовим приблизно з 2015 року через повторні обвинувачення його у відмиванні грошей та корупційних схемах, це не змусило його покинути Нідерланди. За даними FinCEN, ING також отримувала значну кількість платежів. Наприкінці травня 2014 року протягом п'яти днів Ахметов переказав $145,5 млн з особистої компанії BVI на рахунок у банку ING Bank. Незважаючи на підозрілі перекази, банк ING не запитав у Ахметова про походження коштів. Навіть із усвідомленням високих ризиків, ING у 2018 році надала фінансування "Метінвесту" на $1,5 млрд, всього через три роки після блокування Barclays банківських рахунків компанії. Того ж року ING Bank, Deutsche Bank Amsterdam та інші надали кредит на суму понад $2,2 млрд для реструктуризації боргу "Метінвесту". До недавнього часу компанії Ахметова мали непогашені заборгованості щонайменше перед п'ятьма нідерландськими компаніями, включаючи підприємства роздрібної торгівлі, POSTNL і KLM, які субсидували бізнес Ахметова. Незважаючи на свою репутацію банку, що легалізує корупційні доходи у Східній Європі, ING була вовлечена в скандальну справу з відмивання грошей російських олігархів через російську "дочку" банку ING на суму кілька сотень мільйонів євро.

Комерційні підприємства, які належать Рінату Ахметову та його бізнес-партнеру Вадиму Новинському, мають реєстрацію в Нідерландах. У 2019 році трастовий фонд ITPS, що керував декількома компаніями, отримав повідомлення про підозру від De Nederlandsche Bank (DNB) через невдалий контроль клієнтів і, за словами одного з власників, був ліквідований. Починаючи з минулого року, нідерландські компанії, що належать Ахметову, перейшли під управління кількох колишніх працівників трастового фонду; це означає, що ці компанії фактично вийшли з-під контролю DNB.

Висновки з цієї статті вказують на те, що ділові інтереси Ріната Ахметова та його співробітників в Нідерландах є значними. Реєстрація їхніх компаній у цій країні свідчить про важливість його присутності на міжнародному рівні. Факт того, що трастовий фонд, який керував частиною цих компаній, був розпущений через порушення контрольних процедур, може вказувати на недоліки у фінансовому управлінні. Передача управління колишнім працівникам трастового фонду може викликати питання щодо надійності управління та контролю за цими компаніями у майбутньому.

У світлі постійних зусиль України стабілізувати економіку та зміцнити фінансову платоспроможність, з'являються нові виклики, які ставлять під загрозу ці намагання. Одним із таких викликів є поширення схем, спрямованих на підрив цих зусиль та заподіяння значних збитків державному бюджету. Одна з найновіших та найбільш красномовних серед них — це та, що можна вважати "Головною схемою країни". Ця схема передбачає конвертацію бананів у "фіктивне зерно" та отримання від держави незаконних 20% від суми такого шахрайського експорту.

Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.

Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.

За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.

Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.

Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.

Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.

Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.

І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.

Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.

У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.

Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.

В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?

Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.

Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.

Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.

Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.

Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.

У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.

Загалом, все лише у плюсах:

Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.

Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.

ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.

У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.

Українська співачка Єва Бушміна, справжнє ім’я якої — Яна Швец, після повернення до Києва стала учасницею масштабного мовно-публічного скандалу. Справа розгорілася після того, як артистка опублікувала в Instagram фрагмент своєї нової пісні російською мовою під назвою «Убей мою подругу». Відео супроводжувалося підписом російською, що, без сумніву, стало каталізатором численних суперечок серед її підписників та широкої аудиторії.

Незважаючи на те, що відео швидко набрало близько тисячі лайків, численні коментарі, що з’являлися під публікацією, відображали обурення та критику з боку фанів. Чимало людей обурювалося самим вибором мови, адже в умовах нинішнього геополітичного контексту, де Україна перебуває в стані війни з Росією, подібний крок сприйняли як недоречний і навіть образливий. Користувачі соцмереж вказували на те, що такі вчинки можуть бути сприйняті як відрив від реалій і болючих переживань, з якими стикаються українці під час війни.

За повідомленнями, деякі з емоційних коментарів пізніше видалялися, але в мережі збереглися скріншоти дискусій. Певна ескалація відбулася й у діалозі самої співачки з підписниками: у відповідь на запит «На якому мовi вона співає?» артистка, за скриншотами, відповіла грубо — фраза була опублікована з орфографічними помилками і містила нецензурну лайку. Це ще більше підлило масла у вогонь дискусії.

Єва Бушміна відома українській публіці як учасниця шоу «Фабрика зірок» і як учасниця колективу «ВІА Гра». Спроби повернутися на велику сцену супроводжуються активним просуванням нової творчості — і водночас залежністю від реакції публіки. Частина фанатів захищає артистку, відзначаючи її вокальні дані й сценічний досвід; критики ж наголошують, що в нинішніх умовах художні рішення мають враховувати чутливість аудиторії.

Поки що Бушміна продовжує просувати реліз і вказує, що трек доступний на музичних платформах. Суперечка в коментарях триває: частина користувачів просить пояснень від самої артистки щодо вибору мови й назви, інші — закликають не загострювати увагу й сприймати пісню як елемент творчого експерименту.