Українські вчені винайшли спосіб долетіти до Марса за 180 днів

Хрін — одна з найвідоміших і найпопулярніших приправ у традиційній українській кухні — останнім часом став справжнім дефіцитом у магазинах. Споживачі по всій країні, зокрема в Харкові та інших великих містах, звертають увагу на порожні полиці в супермаркетах, де раніше можна було легко знайти як класичний натертий хрін, так і соуси на його основі. У деяких торговельних мережах продукція повністю відсутня, як у фізичних магазинах, так і в онлайн-замовленнях. В інших випадках у продажу залишаються лише обмежені залишки з попередніх поставок.

Основними виробниками хрону на внутрішньому ринку залишаються Вінницька харчосмакова фабрика та торгова марка «Верес». Саме ці підприємства забезпечують значну частину асортименту у великих роздрібних мережах. Проте влітку 2025 року виробничий ланцюг зазнав серйозних труднощів. Причиною стали несприятливі погодні умови: тривала посуха у першій половині літа, затяжні дощі пізніше, а також загальний дефіцит робочої сили в сільській місцевості, який ускладнив збір врожаю. Через ці фактори українським виробникам не вдалося зібрати необхідну кількість якісної сировини.

АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

Прогноз девальвації гривні здійснений міжнародним рейтинговим агентством S&P Global Ratings, яке передбачає зниження курсу гривні до долара до 41,02 грн/$ до кінця 2024 року. За прогнозами агентства, цей тренд зниження курсу буде спостерігатися і в наступні роки: 2025 рік — 43,89 грн/$, 2026 рік — 46,53 грн/$ та 2027 рік — 49,32 грн/$. Аналітики S&P розраховують на отримання Україною до 2027 року міжнародної допомоги на суму $122 млрд, з урахуванням вже отриманих $43 млрд у 2023 році та очікуваних $38 млрд у 2024 році. Однак існують ризики для стабільного потоку цієї допомоги, зокрема через політичні напруження у США, що можуть затримати виділення допомоги Україні. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США. Втім, в разі нестачі фінансування з боку США, агентство вважає, що дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки через політичні процеси в ключових країнах-донорах та їхню оцінку вартості надання подальшої допомоги Україні.

У висновку слід зазначити, що міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings передбачає девальвацію гривні протягом найближчих років. Згідно їхніх прогнозів, курс гривні до долара знизиться до 49,32 грн/$ до кінця 2027 року. Цей прогноз базується на очікуванні отримання Україною міжнародної допомоги на суму $122 млрд до 2027 року, але існують ризики, пов'язані з політичними процесами у країнах-донорах, що можуть призвести до скорочення зовнішньої підтримки. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США, проте це може стати ускладненим у випадку недостатку фінансування з боку ключових партнерів.

Війна на фронті та інтриги в Офісі Президента: Таємниці відставки Залужного

Останні тижні позначилися напруженим конфліктом між президентом Володимиром Зеленським та Головнокомандуючим Збройних Сил України Валерієм Залужним. Надійне джерело в Офісі Президента розкрило, що влада намагається свідомо вивести Залужного з військового керівництва, використовуючи кризову ситуацію в Авдіївці як привід. За звітами, на Банковій розглядають плани оточення міста під керівництвом нового головкома з метою зняття негативу зі Злетнього, виграшаючи час для реагування президента на фронті.

Також надійне джерело повідомило, що разом із відставкою Залужного, Офіс Президента має намір очистити всі військові посади, які мали його підтримку, залишаючи тільки відданих Зеленському генералів. Андрій Єрмак, за інсайдерською інформацією, бажає завершити ці перестановки до закінчення повноважень президента у травні 2024 року, щоб уникнути вакууму легітимності та утримати владу під контролем. Зазначимо, що згідно з Конституцією, проведення виборів під час воєнного стану забороняється.

Висновки з цієї статті свідчать про внутрішні турбулентності в українському політичному та військовому устрої. Конфлікт між президентом Зеленським та Головнокомандуючим ЗСУ Залужним розгортається в контексті складної ситуації в Авдіївці.

Стаття вказує на те, що можливе виведення Залужного з військового керівництва може бути спробою Офісу Президента зняти негатив із Зеленського, використовуючи кризову ситуацію на фронті. Плани оточення міста та очищення військового керівництва можуть свідчити про бажання Андрія Єрмака зміцнити контроль над владою та встановити вірних Зеленському генералів.

Зазначається, що ці дії спрямовані на завершення перестановок до завершення повноважень президента у травні 2024 року. Це може бути спробою уникнути вакууму легітимності в умовах заборони проведення виборів під час воєнного стану згідно з Конституцією.

Загалом, стаття вказує на складні внутрішні процеси та боротьбу за владу в Україні в умовах воєнного конфлікту та загостреної ситуації на сході країни.