Українські вчені винайшли спосіб долетіти до Марса за 180 днів

Десятого березня цього року виповнюється рік з дня винесення вироку українському правозахиснику Максиму Буткевичу. Після присудження йому 13 років позбавлення волі, протягом останніх 20 місяців колишній журналіст ВВС перебуває у полоні в Росії. Останній візит адвоката та отримана інформація від батьків Буткевича до колонії суворого режиму №2 в окупованій Луганщині надихнули трохи оптимізму. Йому нарешті дозволили листування, але лише в межах Росії. Листи від друзів вже відправлені, але їх доставка може зайняти деякий час. Максим повідомив, що не отримав передачі від української сторони, яку планувалося передати військовополоненим напередодні новорічних свят. На жаль, разом з цією передачею Буткевич не отримав також листа від своїх батьків. Навіть після надходження посилки, російська сторона не підтвердила її вручення полоненим. Щодо умов у колонії, Буткевичу дозволили користуватися бібліотекою, що раніше було заборонено. Його зовнішній вигляд покращився, а харчування, за словами матері, теж мало б стати кращим. Наступного місяця, 13 березня, у Верховному суді Москви розглядатимуть касаційну скаргу на справу Буткевича. Батьки знову підтримують надію на зустріч з сином і надіються на його обмін. “Наша головна мета – дочекатися звільнення Максима. Ми не втрачаємо надію на його повернення”, – підкреслює Євгенія Буткевич.

Максим Буткевич вирішив долучитися до фронту на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, незважаючи на відсутність військового досвіду, крім навчання на військовій кафедрі, де отримав філософську освіту. У червні 2022 року він потрапив у полон разом із своїм підрозділом у районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області. Після цього російські ЗМІ розпочали масштабну кампанію дезінформації, називаючи його “переконаним фашистом” та “головним підривником режимів” у Казахстані та Білорусі. Десятки російських сайтів поширювали фейкові новини, де його класифікували як “бойовика”, “нациста”, “пропагандиста” і “русофоба”, приписуючи йому навіть розпалювання громадянської війни. Також його називали “британським шпигуном” через його минулу роботу на BBC.

Максим Буткевич є відомим правозахисником в Україні, який протягом десятиліть адвокатував права людей та допомагав сотням мігрантів. У його біографії значиться робота в українській службі ВВС у Лондоні, викладання у Києво-Могилянській академії та робота в ООН.

Колеги та друзі описують Максима Буткевича як пацифіста та захисника мігрантів, який публічно засуджував різноманітні форми нетерпимості та фашизму. Майже 15 років свого життя він присвятив боротьбі за права людини. Максим був членом правління українського відділення Amnesty International та співзасновником організації “Без кордонів”, яка активно виступає проти ксенофобії та расизму в Україні, а також надає допомогу переселенцям. Він відзначився в боротьбі за визволення в’язнів Кремля, зокрема режисера Олега Сенцова.

“Максим боровся проти дискримінації, ворожніх висловлювань та виступав за те, щоб Україна не виганяла людей до країн, де їм загрожувала небезпека. Він допомагав їм знайти притулок тут”, – розповідає Володимир Яворський, юрист з Центру громадянських свобод, друг Максима.

Згідно з версією російських слідчих, у червні 2022 року Максим вистрілив із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку, де, за їх словами, були двоє людей. Проте, за словами його матері, його підрозділ ніколи не перебував у Сєвєродонецьку, а воював біля Золотого й Гірського. У серпні 2023 року суд у Москві підтвердив вирок правозахиснику. Після цього Максим на три місяці зник у російській каральній системі, і ні рідні, ні адвокати не знали його місцезнаходження. Виявилося, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині у місті Боково-Хрустальне (Вахрушеве). Amnesty International називає вирок Максиму Буткевичу “помстою російської влади за його правозахисну діяльність”, а зізнання, яке він, за їхніми словами, зробив, – вимушеним.

У результаті дослідження статті про Максима Буткевича виявлено, що він є видатним правозахисником та активістом, який протягом багатьох років боровся за права людини та публічно виступав проти нетерпимості та фашизму. Його діяльність включала участь у роботі Amnesty International та співзаснування організації "Без кордонів", яка надавала допомогу переселенцям та боролася з ксенофобією та расизмом.

Проте, за версією російських слідчих, йому було пред'явлено обвинувачення у вистрілі з протитанкового гранатомета по житловому будинку у Сєвєродонецьку, що викликало смерть двох осіб. Однак згідно з відомостями його матері та інших джерел, його підрозділ не перебував у зазначеному місті.

Після вироку у Москві Максима Буткевича зник на три місяці, а потім виявилось, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині. Amnesty International та інші правозахисні організації вважають вирок Максиму неправомірним і спрямованим на помсту за його правозахисну діяльність.

Отже, справа Максима Буткевича є ще одним прикладом порушення прав людини та правозахисної діяльності у Росії, і необхідно продовжувати міжнародний тиск на владу цієї країни для його звільнення та захисту прав і свобод усіх громадян.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Для забезпечення конспірації зв’язку з російським куратором агентки спілкувалися через акаунти своїх родичів. Вони також планували встановити приховані відеокамери поблизу об’єктів Сил оборони, щоб передавати розвіддані. Зрадниці мали на меті також визначити маршрути переміщення та позиції мобільних вогневих груп, які охороняють повітряний простір півночі України.

Завдяки вчасній роботі контррозвідки СБУ, агенток було затримано до того, як вони встигли придбати необхідні пристрої для відеоспостереження. Під час обшуку у затриманих було вилучено мобільні телефони з доказами їхньої роботи на російське ГРУ. Обом жінкам повідомлено про підозру за статтею 111 Кримінального кодексу України (державна зрада в умовах воєнного стану).

Зараз вони перебувають під вартою, і їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За інформацією поліції Львівської області, спочатку чоловіка збила вантажівка. Від удару його відкинуло на зустрічну смугу, де на нього здійснили наїзд два автомобілі — Fiat Fiorino та BMW 530D, якими керували жителі Самбірщини віком 53 та 37 років. Травми, отримані чоловіком, виявилися несумісними з життям — він загинув на місці події.

Слідчі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту поліції Львівщини розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із можливим позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Ця трагічна подія вкотре нагадує про необхідність суворого дотримання правил дорожнього руху як водіями, так і пішоходами. Поліція закликає громадян бути обачними, особливо в темну пору доби, коли видимість обмежена.

Масштабна ракетна атака на Україну, зокрема, на місто Київ, стала найбільшою за часів конфлікту, поклавши безпосередньо на плечі нашої держави та її громадян величезне брем'я спустошення та загрози. Основна мета цього нападу – не лише приведення в дію систем протиповітряної оборони столиці, а й ураження таких критично важливих об’єктів, як стратегічні військові цілі, адміністративні будівлі силових структур, цехи з виробництва техніки та компонентів для озброєння, склади зброї та інфраструктурні об’єкти.

Напад призвів до нищення значної кількості об’єктів, а уламки ракет випали на житлові квартали, спричиняючи серйозні руйнування та людські жертви. Загадкові обставини цих нападів лише підсилюють страх та безпокій серед населення.

У Харківській області сталися вибухи на складі боєприпасів, нагадуючи масштабний салют, що лише підкреслює нашу вразливість перед зловмисними діями ворожих сил. Львів також постраждав: пошкоджено цех, що був важливим зв'язком у виробництві та зберіганні військової техніки. У Миколаєві атаковані промислові та інфраструктурні об'єкти.

За нашими джерелами, російські збройні сили можуть зламати протиповітряну оборону Києва, що може призвести до необхідності закупівлі боєприпасів за гроші, а не за допомогою міжнародної допомоги. Такий розвиток подій може обмежити нашу можливість купівлі інших військових технологій та зміцнення національної оборони.

Україна стикається з масштабною ракетною атакою, спрямованою на ключові міста та об'єкти. Ця атака виходить за межі звичайних військових дій і призводить до серйозних руйнувань, людських жертв та загрози національній безпеці. Необхідно негайно прийняти заходи для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки громадян.