Українські військові вперше пройдуть парадом у Лондоні до Дня перемоги

Після складного тижня, сповненого напруженістю у відносинах зі Сполученими Штатами, Європейський Союз заявив про потребу знову зосередити політичну увагу на Україні. Це питання стало одним із ключових на екстреному саміті, який відбувся в Брюсселі на тлі різкого загострення трансатлантичних відносин і публічних погроз з боку президента США щодо економічного та територіального тиску на Європу. Європейські лідери визнали, що довіра між Брюсселем і Вашингтоном серйозно похитнулася, і ситуація потребує невідкладного реагування.

Водночас, незважаючи на очевидні тривоги щодо відносин із США, керівники ЄС підкреслили, що не можуть дозволити собі глибокий конфлікт з Америкою через критичну залежність від американських ринків і військову підтримку. Зокрема, Європейський Союз зацікавлений у збереженні стабільних економічних зв'язків із США, адже американські інвестиції та ринки є важливими для економічного розвитку Європи.

У Брюсселі звучали сигнали про необхідність повернення до прагматичного діалогу. Керівники кількох урядів заявили, що Європа втратила час у внутрішніх суперечках і тепер змушена відновлювати серйозні переговори зі США, незалежно від політичних емоцій і особистих конфліктів.

Одним із перших практичних кроків стало відновлення процесу ратифікації торговельної угоди між ЄС і США, яку раніше було фактично заморожено. У Брюсселі вважають, що тимчасова деескалація після контактів між Вашингтоном і керівництвом НАТО створила вікно можливостей для повернення до переговорів.

Водночас саме українське питання залишається найчутливішим. До останнього загострення між ЄС і США сторони працювали над рамковими домовленостями щодо майбутнього мирного врегулювання, включно з американськими гарантіями безпеки для України у разі нової агресії з боку Росії. Після дипломатичної кризи цей процес фактично зупинився.

У європейських столицях дедалі гучніше лунають побоювання, що Україна може знову відійти на другий план — особливо на тлі прямих контактів представників США з Москвою. У Брюсселі наголошують, що українське питання не може ставати заручником політичних конфліктів між союзниками.

Паралельно в ЄС заявляють про підготовку масштабного післявоєнного пакета підтримки України, який передбачає довгострокову економічну відбудову та інтеграцію. У Брюсселі також нагадують, що обсяг фінансової допомоги Україні вже сягнув сотень мільярдів євро, включно з кредитами та макрофінансовою підтримкою.

Ці заяви прозвучали на тлі критики з боку Києва, де неодноразово наголошували, що Європа надто довго обмежується дискусіями, не переходячи до рішучих дій. Європейські лідери визнають, що затримки та внутрішні суперечки підірвали довіру до здатності ЄС діяти швидко.

Водночас Брюссель дав зрозуміти, що готовий до жорсткої відповіді у разі нової ескалації з боку США. Уже підготовлено пакети контрзаходів у сфері торгівлі, а також розглядається застосування механізмів захисту від економічного примусу.

Попри тимчасове зниження напруги, в ЄС визнають: стратегічна невизначеність у відносинах зі США зберігається. Саме тому Союз планує прискорити рух до стратегічної автономії — насамперед у сфері оборони, промислової політики та глобальної конкурентоспроможності.

У Брюсселі підкреслюють, що нинішню кризу вдалося пережити без відкритого розриву, однак у майбутньому Європа має бути значно сильнішою і менш залежною від зовнішніх рішень.

Правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, пов’язану з постачанням продовольства для підрозділів Десантно-штурмових військ ЗСУ. Офіцера, який був безпосередньо причетний до постачання неякісного м’яса та інших продуктів харчування, затримали після ретельного розслідування Державного бюро розслідувань.

За даними слідства, організатором афери виступив начальник продовольчої служби, який діяв у змові з керівництвом приватного підприємства. Злочинна група умисно постачала військовим продукти низької якості, замість гарантованих державою стандартів харчування. Комерційний директор та засновник постачальника брали активну участь у підготовці та реалізації схеми, отримуючи значні фінансові вигоди за рахунок бюджету.

Начальник продовольчої служби отримував незаконну вигоду готівкою, розмір «відкатів» сягав до 50% від вартості поставок. Лише за тиждень сума виплат могла перевищувати 1 млн гривень. На отримані кошти він придбав елітну нерухомість, кілька автомобілів преміумкласу та дорогий одяг, оформлений на близьких осіб. Під час обшуків вилучили понад 51 тис. доларів, 2,1 тис. євро, 201 тис. гривень, документи на нерухомість та колекцію брендового одягу вартістю понад 8 млн гривень.

За даними джерел, ймовірно, йдеться про начальника продовольчої служби 25-ї окремої десантно-штурмової бригади Костянтина Свиридова, який активно подорожував світом і майже не з’являвся на службі, віддаючи перевагу розкішному відпочинку та вечіркам.

Крім нього, у схемі були задіяні діловод частини Тетяна Заєм, командир батальйону логістики підполковник Сергій Козерацький, заступник командира полковник Григорій Мніх та комерційний директор Буського консервного заводу Михайло Мартиненко. Діловоду повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 369 КК, оскільки вона отримувала частину «відкатів» та передавала їх керівнику.

Начальника продовольчої служби затримано та повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368 КК та ч. 4 ст. 409 ККУ. Розслідування триває, встановлюють усі факти незаконної діяльності та причетність інших осіб.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Один буде обманкою, а другий реальним. Відомо, що один буде в напрямку офіційних російських територій, а другий буде на Півдні.

Наступ, можливо, може початися раніше католицького Різдва. Уже майже все готово. ППО підтягують, а ракети ППО економлять.

Про підготовку наступу ЗСУ давно говорять, він покликаний не посилити переговорні позиції України, а взагалі зірвати будь-який мирний кейс.

Українське суспільство виявило вражаючий приклад активізму та відповідальності, демонструючи велику підтримку петиції до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. За тривалість лише трьох днів петиція набрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про загальний інтерес та рішучість громадян у покращенні роботи в державному секторі.

Ще одним важливим аспектом ініціативи є пропозиція щодо надання пріоритетного права прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Це підкреслює важливість забезпечення адекватного соціального захисту для ветеранів, а також сприяє їхньому швидкому і ефективному відновленню в цивільному житті.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського під №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, причому з використанням підтримки великих телеграм-каналів. Тривалий період збору голосів порівняно з нинішньою петицією є індикатором зростаючої активності громадян у питаннях державного управління та соціальної справедливості.

Важливо зазначити, що петиція нардепа Дубінського ще й досі знаходиться "на розгляді" президента вже 4,5 місяці. Це свідчить про складнощі та тягучість процесів у прийнятті рішень у владному апараті. Проте, порівняно з попереднім досвідом, сучасні петиції, навіть з урахуванням необхідності авторизації, здатні набирати голоси в надзвичайно короткі терміни, відображаючи активність та вплив громадянського суспільства на процеси влади.

Українське суспільство продовжує демонструвати свою готовність до активного участі у формуванні політики та забезпеченні ефективного функціонування державних інститутів.

Українське суспільство продемонструвало вражаючу активність та відповідальність, підтримавши петицію щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. За короткий термін всього лише трьох днів вдалося зібрати вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про загальний інтерес суспільства до покращення діяльності у державному секторі.

Пропозиція щодо надання пріоритетного права на працевлаштування демобілізованим військовослужбовцям після війни є кроком до забезпечення адекватного соціального захисту для ветеранів та сприяє їхньому швидкому інтегруванню у цивільне життя.

Порівняно з минулим, коли подібні ініціативи потребували тривалого часу для збору голосів та розгляду, сьогоднішні петиції відображають зростаючу активність та вплив громадянського суспільства на процеси влади.

Українське суспільство продовжує демонструвати свою готовність до активного участі у формуванні політики та забезпеченні ефективного функціонування державних інститутів, що є важливим кроком у зміцненні демократичних засад у країні.