Українські військові висловилися про загрозу прориву на фронті та необхідність переговорів, – Bild

На останній час українська політична арена потрапила у центр скандалу, пов'язаного з фінансовими звітами політичної партії "Голос", яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що призвело до зупинення її фінансування.

Ситуація викликає значні обурення серед громадськості та політичних колег "Голосу". НАЗК відзначило серйозні порушення у звітності партії, зокрема щодо недостовірності фінансових даних та неправомірного використання коштів, що призвело до рішення про тимчасове зупинення державного фінансування.

Політична партія "Голос" у свою чергу відповіла на звинувачення, намагаючись пояснити недоліки у фінансовій звітності та обіцяючи внести необхідні корективи. Однак публічне обговорення справи залишається напруженим, адже важливість чесності та прозорості у фінансових операціях політичних суб'єктів не може бути недооцінена у важливому періоді для української демократії.

Зараз важливо, щоб НАЗК провело об'єктивне розслідування всіх виявлених порушень і прийняло відповідні заходи для відновлення довіри громадськості до фінансової звітності політичних партій. Цей скандал нагадує про необхідність посилення контролю за фінансовими операціями політичних суб'єктів та забезпечення відповідності законодавству у сфері фінансування політичних партій в Україні.

НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

«За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є «оптова торгівля зерном».

Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях ознак вибіркового аграрного лобізму.

Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом обставин.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Сибіга зазначив, що українська сторона очікує глобальних змін, які можуть сприяти прискоренню завершення війни на українських умовах. Він чітко дав зрозуміти, що Україна виступає за досягнення справедливого миру, а не за умиротворення за рахунок територіальних поступок.

Водночас президент України Володимир Зеленський привітав Дональда Трампа з перемогою, згадавши про їхню попередню зустріч, під час якої обговорювали стратегічне партнерство між країнами та принципи “миру через силу”. Однак перемога Трампа викликала занепокоєння через позицію його радника Брайана Ланзи, який заявив, що нова адміністрація буде націлена на досягнення миру в Україні, але не на підтримку повернення окупованих територій.

Коментуючи можливість того, що Трамп може запропонувати Україні погодитися на значні поступки для досягнення домовленостей з Росією, Зеленський зауважив, що такий підхід наразі неприйнятний. Він підкреслив, що надія на справедливий мир залишається основною позицією України.

Наступ ворога підтримується дефіцитом боєприпасів у ЗСУ: що відбувається на фронті?

За останні місяці Збройні Сили України (ЗСУ) стикаються зі скороченням поставок не лише західних снарядів, але й вітчизняних компаній, які забезпечували їх оглядовими замовленнями. Згідно з нашим джерелом у Генеральному штабі, це може бути свідома стратегія когось, хто намагається послабити оборону, створюючи нестачу боєприпасів у ЗСУ.

Військові вже рахують патрони та бояться подальших відступів, що підтверджується західними ЗМІ. Взяття Росією міста Авдіївка стало найбільшим досягненням на полі бою за останні місяці, що підкреслює серйозні труднощі, з якими стикаються українські війська.

Українські військові опинилися у скрутному положенні, де навіть оборона стає важким завданням через критичний дефіцит боєприпасів. Тепер є серйозні обурення щодо можливості втрати ще більшої території, оскільки ЗСУ втрачають контроль і не можуть зупинити процес відступу.

У висновках важливо зазначити, що ситуація на фронті стає дедалі більш напруженою через нестачу боєприпасів у Збройних Силах України (ЗСУ). Західні ЗМІ підтверджують складність ситуації, а взяття міста Авдіївка російськими військами показує, що це стало найбільшим досягненням противника за останні місяці.

Українські військові відчувають напруження і бояться подальших відступів через критичний дефіцит боєприпасів. Це ставить під загрозу не лише можливість проведення наступальних операцій, а й утримання оборони.

Важливо підкреслити, що необхідно негайно вжити заходів для забезпечення ЗСУ необхідними боєприпасами та підтримати їх у цей складний період. Рішучі дії в усуненні цієї проблеми є критично важливими для збереження обороноздатності та територіальної цілісності України.

Основні аспекти антикорупційної діяльності:

Никифоров підкреслив, що “інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності”. За його словами, такі чутки вигідні тим, хто прагне створити хибне враження, ніби вступ України до Альянсу не має широкої підтримки серед його членів. “Насправді, ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації”, – наголосив він.

Прес-секретар також нагадав, що запрошення до НАТО є першим пунктом Плану перемоги президента Володимира Зеленського, що представляє собою надійний шлях до справедливого і тривалого миру. “Володимир Зеленський презентував план міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства, і консолідує їхні зусилля, щоб наблизити запрошення України до НАТО”, – зазначив Никифоров.

Ця заява стала відповіддю на інформацію, поширену виданням Politico 23 жовтня, згідно з якою семеро країн, включаючи США, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Бельгію, Словенію та Іспанію, виступали проти запрошення України до НАТО. Спростування Офісу президента свідчить про зусилля української влади щодо підвищення міжнародної підтримки на шляху до євроатлантичної інтеграції.