Український актор Андрій Валенський важко поранений на фронті

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Як повідомляє Bild з посиланням на заяву Міністерства оборони ФРН, планується до 31 грудня перенести центр технічного обслуговування до Німеччини.

“Представник Міноборони вказав на зміни умов і необхідність виконання місцями надзвичайно складних ремонтних робіт на пошкодженій техніці”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що рішення було ухвалено після тривалих переговорів, через проблеми з боку Словаччини, яка неодноразово створювала труднощі в роботі ремонтного центру. Були також розбіжності в трактуванні європейських митних правил.

Центр з ремонту української військової техніки відкрили наприкінці 2022 року з ініціативи Німеччини для ремонту самохідних гаубиць Panzerhaubitze 2000, броньованих автомобілів Dingo, артилерійських ракетних систем MARS II і зенітних установок Gepard. Додаткові ремонтні бази німецької промисловості також знаходяться в Литві та в Україні.

Як писало DW, українські солдати загалом задоволені західним озброєнням, але враження псують постійні затримки та перебої з його обслуговуванням. Значною мірою вони є наслідком західної бюрократії.

Військові розповідають, що часом до двох третин наявних у ЗСУ німецьких гаубиць стоять без діла через тимчасову непридатність до експлуатації. Причому навіть ті несправності, які українці можуть усунути в польових умовах, довго не ремонтуються через брак запчастин.

Балтійсько-французька ініціатива: розміщення західних військ в Україні

Президент Франції Еммануель Макрон висунув імовірність введення іноземних військ на територію України, що викликало суперечку з Берліном та іншими столицями Європи. Франція намагається створити альянс країн, готових надати підтримку Україні, зокрема у сфері розмінування. Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне зустрівся з колегами з країн Балтії та України, де підтримав ідею про можливе військове допомогти Києву. Він наголосив на важливості незалежного вирішення питань допомоги Україні та підкреслив, що це не може бути визначено Росією.

Балтійські міністри висловили підтримку Франції, вважаючи її підхід "нестандартним". Проте, варто зауважити, що не всі країни Європи підтримують ідею розміщення військ в Україні, зокрема Німеччина, Чехія та Польща відкидають такі плани.

Україна потребує допомоги в артилерійських боєприпасах, щоб зупинити агресивні дії Росії. Франція висловлює готовність надати цю допомогу та не виключає можливості відправлення військ на територію України. Балтійські країни, які знаходяться під загрозою російської агресії, сприймають цю ідею більш позитивно.

«Немає варіантів, окрім одного». Ми маємо встановити червоні лінії для Росії, а не для нас самих. Жоден вид підтримки України не може бути виключений. Нам необхідно продовжувати надавати Україні підтримку там, де вона найбільш потрібна», — заявив він.

Навіть за тими часів, коли Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні, вона зазнає значного тиску через свою небажаність відправити до Києва крилаті ракети великої дальності Taurus з-за страху спровокувати Москву. У п’ятницю Кулеба відкрито висловив свою позицію щодо цієї стриманості. «Мені особисто дуже набрид… страх ескалації», — заявив він. «Наша проблема полягає в тому, що в нас все ще є люди, які думають про цю війну через страх перед ескалацією». Кулеба продовжив: «Якої ескалації ви боїтеся? Що ще має статися з Україною, щоб ви зрозуміли, що цей страх марний? Чого ви очікуєте від Путіна? Ну, я послав танки, але я не послав ракети або війська, то, може, ти будеш мені приємнішим, ніж іншим?» Не так Путін думає, не так він ставиться до Європи».

У вищезгаданій статті висвітлено ключові позиції щодо підтримки України в контексті її конфлікту з Росією. Відзначається важливість встановлення чітких червоних ліній для дій Росії та посилення підтримки України у всіх форматах. Ці позиції висловлені представниками Франції та України, а також відзначено протиріччя у відношенні до цих питань у Німеччини.

Підкреслюється, що, незважаючи на тиск та обмеження, Україна продовжує боротьбу за свої права та безпеку. Зазначається необхідність дії без страху перед можливою ескалацією конфлікту та активізація підтримки країни в умовах загострення ситуації на сході України.

Усі ці аспекти свідчать про значущість міжнародної спільноти у підтримці України в її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет, а також показують складність політичної ситуації в Європі в контексті відносин з Російською Федерацією.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Бронюк приєднався до ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і його служба тривала понад рік. Співак активно служив у 120-й бригаді Вінницької ТРО, а пізніше був відряджений до підрозділу “Дністер” у відділ логістики. Проте нещодавно він прийняв рішення завершити свою службу і пояснив, що має важливу причину для цього.

За словами артиста, його батько переніс інсульт і зараз є людиною з інвалідністю першої групи. Як син, Віктор відчуває обов’язок доглядати за рідною людиною, що й стало основною причиною його звільнення з армії. Він підкреслив, що мав би можливість не йти на службу, проте вирішив виконати свій обов’язок перед країною у складний час.

“Я звільнився, у мене батько інвалід першої групи. Він переніс інсульт. Я теоретично міг і не йти. Такий був час, я прослужив рік і два місяці, і як би ситуація вимагала трішки більше часу приділяти,” – розповів Віктор Бронюк в інтерв’ю для програми “Ранок у великому місті”.

Незважаючи на своє звільнення, Бронюк продовжує підтримувати українських військових та волонтерити, надаючи допомогу своїм побратимам. Артист також залишається активним у громадському житті та неодноразово виступає з критикою тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків перед країною в цей непростий час.

На Закарпатті трагічно загинув мобілізований чоловік, перебуваючи в транспортному засобі під час перевезення до військового навчального центру. Його життя обірвалося після того, як він відчув епілептичний напад. Причини та обставини цієї події вже ретельно розслідуються у рамках службової перевірки, щоб встановити всі деталі та відповідальність за цей випадок.

Відомо, що офіцер, який супроводжував мобілізованого, намагався надати першу допомогу, але, на жаль, це виявилося недостатнім. Ця трагедія викликала глибоке співчуття серед керівництва Закарпатського обласного територіального центру та служби призовника. Вони висловлюють щирі співчуття родині загиблого.

Соціальні мережі заполонені повідомленнями зі словами суму та запитаннями щодо обставин цієї трагедії. У своїй реакції на цей випадок, Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, підтверджує проведення відкритого розслідування і обіцяє встановити всі обставини цієї сумної події.

Ця трагедія нагадує про інші подібні випадки, які мали місце раніше в Україні. Наприклад, у Хмельницькій області мати заявила про знущання та погане ставлення до її сина, який також помер після відвідування територіального центру. Також у Тернопільській області відбулася аналогічна ситуація, де військовозобов'язаний загинув після того, як впав і отримав травму голови.

Ці трагедії підкреслюють необхідність системних змін у підході до здоров'я та безпеки в армії, а також необхідність підвищення свідомості щодо питань медичного супроводу та психологічної підтримки учасників військової служби.

У вищезгаданій статті описана трагічна подія на Закарпатті, пов'язана з загибеллю мобілізованого чоловіка, який зазнав епілептичного нападу під час транспортування до військового навчального центру. Цей випадок викликав серйозне занепокоєння серед громадськості та залучив увагу органів влади. Службова перевірка щодо обставин цієї події вже розпочалася, а різні громадські діячі виразили готовність допомогти в розслідуванні. Такі трагедії підкреслюють необхідність ретельного аналізу та вдосконалення системи медичного супроводу та психологічної підтримки учасників військової служби, а також викликають необхідність впровадження системних змін у підході до здоров'я та безпеки в армії.