Український гурт Ziferblat відкривають півфінал Євробачення: дивіться 13 травня

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Історія свята та його значення

Свято пов’язане з апокрифічними текстами, які розповідають про те, як батьки Богородиці — праведні Іоаким і Анна — привели трирічну Марію до Єрусалимського храму. Після довгих років очікування дитини вони дали обітницю присвятити її Богу. За переказами, Марія самостійно піднялася по сходах храму, де її зустрів первосвященик. Всупереч традиціям, він провів її у святая святих — частину храму, куди дозволялося входити лише один раз на рік і лише чоловікам.

Марія залишалася в храмі до 15 років, після чого, давши обітницю посвяти своє життя Богу, переїхала до Назарету під опіку Йосипа. Ця подія символізує початок духовного шляху Богородиці, що передує народженню Спасителя.

Введення в храм є одним із 12 найбільших церковних свят, яке бере свій початок у IV столітті. За новим стилем його відзначають 21 листопада, а за старим — 4 грудня. У народі свято відоме під назвою Третя Пречиста, що завершує цикл осінніх свят, присвячених Богородиці:

На Третю Пречисту у храмах проводять урочисті богослужіння. Батьки часто приводять своїх дітей на першу сповідь, що символізує духовне виховання. Цей день також є початком зими за народними уявленнями. Раніше з цієї нагоди влаштовували ярмарки, гуляння та посиденьки.

Особлива народна прикмета свята стосується гостей: перший, хто зайде до хати, віщуватиме майбутній рік.

На Введення в храм Пресвятої Богородиці існує низка заборон:

Попри народні прикмети, церква не накладає жорстких заборон, закликаючи вірян провести цей день у молитвах і духовних роздумах.

Україна знову знаходиться під тиском міжнародних сил, які прагнуть припинити восьмий рік триваючу війну на сході країни. Олег Рибачук, колишній віце-прем’єр України, висловив своє занепокоєння щодо можливості накладання умов, що змусили б Україну припинити війну, під час зустрічі з журналістами на каналі "Еспресо".

За його словами, виглядає так, що Київ таки готують до ситуації, коли приблизно через рік можуть змусити Україну і Путіна призупинити війну.

Політик додав, що це питання піднімав Дональд Трамп.

Рибачук вважає, що незалежно від деталей, на яких кордонах і умовах це станеться, така можливість є реальною. “Так, в України буде декілька років на те, щоб стати сильнішими, ніж Росія. Але в Путіна також буде час, щоб перепочити, набрати сили — корейців, китайців, техніку тощо”, — відзначив експерт.

Рибачук підкреслив, що всі добре знають, що робитиме Путін у такій ситуації, це вже очевидно.

Але важливіше, що буде відбуватися всередині України під час цієї паузи. “Я з жахом про це думаю. Перше, що ми зробимо — кинемося у виборчі перегони. Людям Єрмака треба ж обов’язково залишитися при владі. Вони будуть робити все, щоб ми пересварилися між собою, і ми гарантовано посваримося.

Із тих трьох, чи то п’яти років, яких у нас буде на те, щоб ми стали сильною країною, ми навіть без військового втручання Росії, ризикуємо розірватися зсередини”, — заявив Рибачук і додав, що саме в цьому загроза тієї дуже спотвореної системи влади, яка є зараз в Україні.

У свої 70 років покинув нас колишній асистент тренера збірної України з футболу, Леонід Ткаченко. Він залишив невмирущий слід у історії національної команди, працюючи в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році. Під керівництвом Віктора Прокопенка і разом з Миколою Павловим він допомагав команді в одному з матчів проти Білорусі.

Леонід Ткаченко почав свій шлях у футболі як гравець харківського "Металіста", а потім звернув увагу до тренерської сфери. Спочатку він був асистентом у Євгена Лемешка, а згодом сам очолив команду. Після цього періоду його тренерська кар'єра продовжилася в Росії, де він отримав громадянство країни.

Трагічно, Леонід Ткаченко помер у місті Калінінград, залишивши своїм колегам та футбольній спільноті пам'ять про відданість і внесок у розвиток українського футболу.

У висновках статті висловлено сум і вдячність за великий внесок Леоніда Ткаченка у розвиток українського футболу. На 70 році свого життя він покинув цей світ, залишивши невеличкий, але важливий слід у історії національної збірної. Робота Ткаченка в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році та його подальші досягнення у російському футболі свідчать про його відданість грі та професійний досвід.

Трагічна втрата Леоніда Ткаченка залишає пустоту в серцях футбольної спільноти та викликає сум у вболівальників. Його незабутній внесок в історію українського футболу залишиться в пам'яті та вдячності тих, хто йому співпрацював та захоплювався його працею.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Після затримання Лієва і його тримання під вартою на заставі в розмірі 50 мільйонів гривень, суд ухвалив рішення про його звільнення під особисте зобов'язання.

Адвокат Назар Кульчицький повідомив про це у коментарі для "Суспільного". Відзначено, що під час розгляду справи відсутності прокурора було зазначено, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів щодо підозр до Лієва у зловживанні владою.

Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Відзначено, що Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня. Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

• Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень.

• Суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов'язання, враховуючи відсутність достатніх доказів щодо підозр до нього у зловживанні владою, зазначених Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).

• Відзначено, що прокурор був відсутній під час розгляду справи, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції.

• Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня.

• Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

Отже, судовий процес у справі Лієва відзначається відсутністю конкретних доказів щодо його вини, що спричинило рішення суду про звільнення під особисте зобов'язання.