Український гурт Ziferblat відкривають півфінал Євробачення: дивіться 13 травня

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала справжньою вибуховою акцією громадської активності, набравши 25 тисяч голосів протягом всього лише трьох днів. Цей шалений темп не лише свідчить про загальний підтримувальний настрій серед громадян, але й вказує на критичну необхідність у сфері забезпечення безпеки та державного управління.

Ціль петиції вкрай актуальна: надати пріоритетне право на працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, що демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Такий крок не лише сприятиме соціальній реабілітації ветеранів, але й забезпечить державу кваліфікованими кадрами в сфері безпеки та управління.

Цікавою є порівняльна аналітика з попередніми ініціативами. Наприклад, петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, і то за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. І навіть після цього пройшло 4,5 місяці, щоб петицію розглянули в адміністрації президента. Тим часом, згідно з даними, восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників. Однак тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, петиції, що мають значний суспільний попит, набирають голоси за лічені дні, свідчать про наростаючу громадянську активність та вимагають негайного реагування з боку влади.

Висновки до цієї статті підкреслюють важливість та актуальність питання мобілізації кадрів у сфері безпеки та управління в Україні. Громадська підтримка петиції, що набрала 25 тисяч голосів за лише три дні, свідчить про загальний настрій народу щодо цієї проблеми. Порівняльний аналіз з іншими ініціативами підкреслює швидкість та ефективність збору голосів у випадку, коли петиція має значний суспільний попит.

Ці висновки свідчать про необхідність уваги з боку влади до проблеми мобілізації кадрів у бюджетній сфері та правоохоронних органах. Зокрема, пропозиція надати пріоритетне право на працевлаштування ветеранам війни є кроком у напрямку соціальної реабілітації та забезпечення держави кваліфікованими кадрами.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив питання щодо екс-посадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до схеми, пов'язаної з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Відповідно до повідомлення адвоката Назара Кульчицького у коментарі для "Суспільного", ВАКС вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, замінивши його затримання під вартою на особисте зобов'язання, і направив ухвалу у СІЗО.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи прокурор, з невідомих причин, був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Після перегляду матеріалів справи Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтвердження підозр розкрадання, як повідомив суддя Ярослав Шкодін під час судового засідання.

Суд також зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як може його бачити суд. Ці нюанси, безумовно, ставлять під сумнів обвинувачення у злочині екс-посадовця Міноборони. Варто відзначити, що Олександра Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений під особисте зобов'язання.

Насамкінець, ВАКС 9 квітня скасував рішення про зміну запобіжного заходу для Лієва, однак він не повернувся до місця утримання в СІЗО, оскільки термін його тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це фактично означає, що екс-посадовець залишився без заходів запобігання, як пояснює адвокат. У зв'язку з цим, ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляд клопотання не відбувся.

У підсумку, розглянута стаття розкриває складність судового процесу та протиріччя в розгляді справи екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва. Вирішальне значення має відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП щодо обвинувачень у розкраданні. Вирок ВАКСу змінити запобіжний захід та направити справу у СІЗО відображає складність правового про