Субота, 18 Квітня, 2026

Закритий ринок харчування для армії: як оборонні закупівлі втратили реальну конкуренцію

Важливі новини

Лікар пояснила, чому не варто вставати вночі до туалету

Британський лікар загальної практики наголосила: надмірна частота походів у туалет може нашкодити здоров’ю. За її словами, тренування сечового міхура допомагає зменшити ризики й зберегти його роботу у нормі. Фахівець зазначає, що оптимальна кількість сечовипускань становить три–чотири рази вдень. При цьому важливо не піддаватися кожному позиву одразу, а витримувати інтервали по три–чотири години. «В ідеалі людина […]

Зеленський затвердив нові правила для інтернет-азартних ігор: що зміниться?

Президент України, Володимир Зеленський, відповідаючи на виклики сучасності, прийняв важливий крок щодо регулювання сфери азартних ігор в інтернеті. Цей крок узгоджено з рішенням Ради національної безпеки та оборони і є частиною стратегії по протидії негативним наслідкам азартних ігор в онлайн-середовищі.

Указ під номером 234/2024, який оприлюднено на веб-сайті Офісу Президента, передбачає кілька ключових заходів. По-перше, це заборона реклами онлайн-казино, яка є одним із заходів для зменшення стимулу до участі в азартних іграх. Додатково, уведено систему онлайн-моніторингу та блокування нелегальних веб-сайтів, щоб запобігти незаконній діяльності в цій галузі.

Крім цього, Кабінету міністрів доручено розробити порядок обмеження реклами азартних ігор з використанням символіки Збройних сил України та інших військових формувань, що має на меті захист від маніпуляції та психологічного впливу на громадян.

Нові правила також передбачають індивідуальні обмеження для гравців. Тепер гравці не зможуть реєструвати кілька акаунтів чи використовувати їх одночасно. Крім того, встановлюється ліміт участі для кожного акаунта, який може бути змінений лише один раз на місяць.

З метою інформування громадян про небезпеку азартних ігор та блокування доступу до нелегальних сайтів, проводитиметься національна інформаційно-роз'яснювальна кампанія. Крім того, учасники Збройних сил України будуть позбавлені доступу до гральних закладів під час воєнного стану, щоб забезпечити фокус на виконання військових обов'язків.

Додатково, Служба безпеки України протягом двох місяців проведе перевірки організаторів азартних ігор для забезпечення дотримання законодавства, а Національний банк розробить рекомендації банкам щодо блокування платежів громадян на рахунки організаторів азартних ігор.

Також, Міністерство цифрової трансформації має намір переговорити з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення застосунків з азартними іграми без відповідної ліцензії у їхніх магазинах. Крім цього, МОЗ розробить клінічний протокол лікування від ігрової залежності, щоб забезпечити підтримку та допомогу тим, хто стикнувся з цією проблемою.

Український президент Володимир Зеленський прийняв рішучі кроки щодо регулювання сфери азартних ігор в інтернеті. Указ, затверджений ним, відповідає вимогам Ради національної безпеки та оборони і спрямований на протидію негативним наслідкам азартних ігор в онлайн-середовищі. Заборона реклами онлайн-казино, впровадження системи онлайн-моніторингу та блокування нелегальних веб-сайтів є лише деякими з численних заходів, запропонованих у вказі.

Окрема увага приділяється індивідуальним обмеженням для гравців, таких як заборона реєстрації кількох акаунтів та встановлення ліміту участі в грі. Також важливими є заходи, спрямовані на інформування громадян про небезпеку азартних ігор та підтримку тих, хто стикається з ігровою залежністю. Важливою ініціативою є також переговори з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення нелегальних застосунків у їхніх магазинах.

Загалом, ці заходи спрямовані на створення більш контрольованого та безпечного середовища для гравців в інтернеті, з метою захисту від негативних наслідків азартних ігор та збереження громадського благополуччя.

Пенсійний вік в Україні: скільки стажу потрібно для виходу на пенсію?

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Для виходу на пенсію за віком українці повинні не лише досягти 60 років, але й мати необхідну кількість трудового стажу. Проте, що робити тим, хто працював неофіційно? Ми розбиралися, які виплати отримають такі громадяни у 2025 році.

Згідно з українським законодавством, для призначення пенсійних виплат потрібно мати щонайменше 15 років страхового стажу. В разі його відсутності особа може отримати соціальну пенсію чи державну допомогу.

Так соціальну пенсію призначають тим, хто досяг пенсійного віку, проте не має необхідного стажу. Її розмір дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Нині він становить 2093 гривні, проте у 2025 році може зрости до 2500 — 3000 гривень, це залежить від рівня інфляції й економічної ситуації в Україні.

Українці без стажу та додаткових джерел доходу можуть звернутися до органів соцзахисту для оформлення допомоги малозабезпеченим, розмір якої визначається індивідуально та залежить від сукупного доходу родини. Натомість соціальна пенсія не залежить від зарплати чи внесків у Пенсійний фонд.

Нагадаємо, деякі українські пенсіонери можуть отримати спеціальну доплату в межах Всесвітньої продовольчої програми ООН. Для цього потрібно відповідати встановленим критеріям, зокрема й проживати в зон активних чи можливих бойових дій.

Раніше у Пенсійному фонді розповіли, що певні пенсіонери можуть отримувати виплати в розмірі до 50% та більше від попередньої зарплати. Йдеться про щомісячні довічні виплати, які отримують судді місцевих, апеляційних судів та Верховного Суду.

Одеський екс-військком Борисов намагається оформити інвалідність, перебуваючи в СІЗО

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Адвокати Борисова протягом останніх 9 місяців намагалися організувати для нього направлення на МСЕК. Захист наполягає, що він має чимало хвороб і потребує постійного нагляду лікарів. А подальше утримання під вартою «завдає підозрюваному нестерпного болю та страждань».

Раніше екс-військком уже заявляв на суді, що може померти у в’язниці через проблеми з тромбами.

Водночас, за інформацією видання, зараз Борисов звільнений із ЗСУ за станом здоров’я і знятий із військового обліку. Ресурс зазначає, що в разі оформлення інвалідності та виходу із СІЗО під особисте зобов’язання, Борисов матиме право на виїзд за кордон.

ДБР затримало групу військових за розкрадання та продаж дизельного пального

Співробітники Державного бюро розслідувань викрили групу військовослужбовців, які організували схему розкрадання дизельного пального з військової частини на Київщині. Про це повідомили у пресслужбі ДБР у вівторок, 16 вересня. За даними слідства, злочинну схему очолив начальник служби паливно-мастильних матеріалів, який залучив до неї інших військових. Посадовець завищував витрати в документах та фіктивно списував пальне на транспорт […]

Незважаючи на декларовану відкритість і прозорість оборонних закупівель, система постачання продуктів харчування для Збройних сил України фактично сформувала замкнений механізм розподілу багатомільярдних контрактів між вузьким колом компаній. Центральну роль у цій схемі відіграє Державний оператор тилу (ДОТ), на який покладено відповідальність за організацію закупівель продовольства для потреб армії.

Аналіз даних системи Prozorro та матеріалів судових реєстрів за 2024–2025 роки свідчить про повторюваний сценарій. Формально ДОТ оголошує відкриті тендери, у яких перемогу здобувають реальні виробники або постачальники, зокрема компанії на кшталт ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». На цьому етапі процес виглядає конкурентним і таким, що відповідає законодавчим вимогам.

«Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

Останні новини