Український військовий підтвердив втрату Гірника на Донеччині

Служба антикорупційного прокурора (САП) повідомляє, що колишнього народного депутата Олександра Онищенка звинувачують у вчиненні "газової схеми", яка передбачає заволодіння державними коштами на суму понад 740 мільйонів гривень під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з "Укргазвидобуванням". Ця справа стосується періоду з 2013 по 2016 рік. САП зазначає, що сам екс-нардеп у 2016 році виїхав з України, але стверджує, що кримінальну справу проти нього було сфабриковано за наказом колишнього президента Петра Порошенка як помста за розкриття корупційних схем у його оточенні, про що він висловився у багатьох інтерв'ю та в книзі "Петро п'ятий".

Заочний вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив Онищенку покарання у вигляді 15 років позбавлення волі та конфіскації майна. Зазначено, що ця справа є наслідком розслідування періоду 2013-2016 років.

Олександр Онищенко прокоментував це рішення, зауваживши, що не дивується йому, оскільки спостерігав тимчасовий збіг обставин. Він вважає, що подібні дії НАБУ і САП спрямовані на втручання у виборчий процес у США та підтримку кандидатури Джо Байдена. Онищенко також порівняв своє покарання із максимальним строком за статтею, за якою його звинувачують, та відзначив, що він отримав більш суворе покарання, ніж зазвичай за цей тип злочину.

На питання, чому йому не запропонували угоду зі слідством, Онищенко відповів, що це пов'язано з політичними мотивами: "Злочевський – друг Байдена, Онищенко – друг Трампа". Він заявив, що буде оскаржувати рішення ВАКС із позицій справедливості, а також планує звернутися до європейських судів.

Онищенко заключив, що в умовах війни, медійної цензури та втручання у судовий процес справедливе розгляд справи неможливий.

У вищезгаданій статті висвітлено судовий процес щодо колишнього народного депутата Олександра Онищенка, якого звинувачують у створенні "газової схеми" та заволодінні державними коштами на значну суму під час співпраці з "Укргазвидобуванням" у період з 2013 по 2016 рік. Рішенням Вищого антикорупційного суду Онищенка було засуджено до 15 років позбавлення волі та конфіскації майна заочно.

Він вважає, що це рішення є політично мотивованим і пов'язаним з його публічними виступами, у яких він розкривав корупційні схеми у владі. Онищенко також зазначив, що намагатиметься оскаржити це рішення в європейських судових інстанціях.

У цілому, стаття відображає складну ситуацію в сфері боротьби з корупцією в Україні, де правоохоронні органи звинувачують колишнього депутата у серйозних злочинах, а сам він вбачає це як переслідування за свою діяльність на політичній арені.

4 липня 2024 року стало відомо про резонансне розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо можливих корупційних схем у Державній митній службі. Ця новина викликала значний суспільний резонанс та привернула увагу до питань доброчесності у державних органах.

Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.