П’ятниця, 16 Січня, 2026

Укріплення законодавства про мобілізацію: примус для Зеленського

Важливі новини

Чиновники і підрядники перетворили відбудову Ягідного на Чернігівщині на схему збагачення

Село Ягідне на Чернігівщині стало символом трагедії після російської окупації. Саме тут у шкільному підвалі місяцями утримували сотні людей, десятки з них загинули. Після звільнення село мало стати прикладом відновлення та відбудови, однак на практиці процес виявився зовсім іншим. У червні 2023 року мешканцям презентували масштабний план реконструкції: поетапний ремонт житлового фонду, відновлення інфраструктури, створення […]

Прорив у лікуванні раку молочної залози: новий етап у боротьбі з хворобою завдяки олапаріб

Міжнародна наукова спільнота досягла значного прориву у боротьбі з раком молочної залози, представивши нові результати масштабного дослідження OlympiA. У ході дослідження було встановлено, що препарат олапаріб, застосований на ранніх стадіях хвороби, може значно знизити ймовірність рецидиву раку та його метастазування. Результати, отримані вченими після двох з половиною років спостережень, дали оптимістичні прогнози для жінок, які вже пройшли хіміотерапію.

Під час дослідження було залучено групу пацієнток, що вже отримали стандартне лікування, і їм було призначено олапаріб як додаткову терапію. Серед жінок, які приймали цей препарат, 85,9% не мали рецидиву раку, що значно перевищує результат тих, хто отримував плацебо (77,1%). Це відкриття є важливим кроком до покращення прогнозів для пацієнток з ранніми стадіями захворювання.

Ще один важливий результат — зменшення ймовірності поширення хвороби на інші органи. У групі, що приймала олапаріб, 87,5% пацієнток залишилися живими без метастазів, тоді як серед тих, хто отримував плацебо, таких було 80,4%. Це свідчить про зниження ризику віддаленого метастазування на 43%.

Олапаріб є інгібітором ферменту PARB, який бере участь у відновленні ракових клітин. Раніше його застосовували лише для лікування пізніх стадій онкозахворювань. Проте нові результати доводять, що препарат може бути ефективним і на початкових етапах — як цільова терапія для пацієнток зі спадковими мутаціями BRCA1 або BRCA2.

Голова дослідницького комітету OlympiA, професор Ендрю Тутті, наголосив, що жінки з такими генетичними мутаціями часто стикаються з агресивними формами раку грудей у молодому віці. Раніше для них не існувало спеціально розробленого лікування, здатного зменшити ризик рецидиву. «Олапаріб став першими цільовими ліками, які довели свою ефективність при спадкових мутаціях і раку молочної залози на ранній стадії. Це справжній прорив», — зазначив учений.

Результати дослідження можуть змінити підхід до лікування мільйонів жінок у світі, адже препарат дає нову надію на довге та здорове життя після діагнозу.

США можуть визнати Крим російським — Bloomberg

Адміністрація Дональда Трампа може визнати Крим частиною Росії в обмін на припинення війни в Україні. Про це повідомило агентство Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів. За даними журналістів, цей сценарій обговорюється як частина ширшої угоди про припинення вогню між Москвою та Києвом. Хоча остаточне рішення ще не ухвалене, сигнал з боку США […]

У Харківській області оголошено примусову евакуацію

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На півночі громада межує з Куп’янським районом Харківської області, на півдні – з Лиманською громадою Донецької області.

Раніше Генштаб повідомляв, що за останню добу на цих напрямках було 3 і 6 атак РФ відповідно.

Чому українці стали менше донатити на армію

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Причин для зменшення донатів кілька, зокрема економічні труднощі, що поглиблюються через енергетичні проблеми в країні, коли людям доводиться витрачати кошти на енергообладнання через постійні відключення світла. Окрім того, волонтери вказують на так зване «звикання» до війни — коли частина громадян перестала відчувати таку ж гостру потребу в підтримці армії, як це було на початку повномасштабного вторгнення.

Опитування, проведене в серпні цього року, показало, що понад третина українців зізналися, що скоротили свої пожертвування порівняно з минулим роком. Це ставить під загрозу підтримку українських військових, хоча волонтери продовжують працювати, намагаючись знайти нові джерела фінансування.

Експерти вважають, що падіння донатів є сигналом того, як війна все більше стає частиною буденності, а економічні труднощі накладаються на бажання підтримувати армію. Чи зможуть українські фонди відновити збір коштів на належному рівні — питання часу, але сьогоднішня ситуація вимагає нових підходів та стратегій.

Мобілізаційний потенціал є ключовим фактором у вирішальному протистоянні в Україні, зазначає німецький Der Spiegel. Необхідність не лише у боєприпасах, але й у солдатах, надзвичайно висока для Києва. З цією метою “президент України знизив мінімальний вік для резервістів”: якщо спочатку Збройні сили України могли рахувати на добровольців у перший рік конфлікту, то “запаси тепер поповнюються в основному завдяки загальній мобілізації, яка, згідно з військовим законодавством, може охоплювати всіх придатних до військової служби чоловіків”. Журнал зауважує, що останні кроки Зеленського у сфері адаптації мобілізаційного законодавства були для нього “нелегкими”. Це не лише зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, але й спрощення цифрової реєстрації військовозобов’язаних. У парламенті України також розглядається закон про покарання за ухилення від військової служби. Однак серйозною перешкодою для мобілізації в Україні є обвинувачення у корупції Збройних сил. За офіційними даними Києва, у складі української армії наразі служать 800 тисяч чоловіків і жінок, а для її поповнення потрібно ще 500 тисяч, якщо довіряти заявам Зеленського в кінці минулого року, — хоча останніми днями як Володимир Зеленський, так і Олександр Сирський заявляли, що “цю цифру було переглянуто в напрямку зменшення”. Der Spiegel також наголошує, що в Росії мобілізаційний потенціал вищий: “населення Росії майже в чотири рази перевищує населення України”. Росія використовує часткову мобілізацію лише раз, надаючи перевагу “солдатам по контракту”: за даними Сергія Шойгу, укладено угоду з міністерством оборони з 540 тисячами солдатів. Подібно до української армії, російська також формує нові підрозділи. До кінця року планується створення двох нових танкових армій, 14 дивізій і 16 бригад. Der Spiegel припускає, що Росія і надалі буде підтримувати стратегію контрактників, оскільки намагається уникнути “внутрішньополітичних наслідків” масштабної мобілізації.

Україна знаходиться в складній ситуації, де мобілізаційний потенціал грає ключову роль у протистоянні. За останнім часом президент Зеленський вживає заходів для посилення мобілізаційного законодавства, але це не є легкою задачею. Незважаючи на спрощення процедур та зниження віку мобілізації, існують серйозні виклики, такі як обвинувачення в корупції у Збройних силах та потреба у значній кількості нових військових. У порівнянні з Росією, у якої вищий мобілізаційний потенціал, Україні доведеться боротися за залучення військових та збільшення ефективності своїх оборонних зусиль.

Останні новини