«Укрзалізниця» вилучила російську мову з квітів у рамках євроінтеграції

Події, що зводять до питання про законність набуття матеріальних активів, неухильно привертають увагу суспільства. У контексті розслідування можливих випадків незаконного збагачення, вирок суду про встановлення значної суми застави для колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова – об'єктивна відповідь на потребу у правосудді та реагування на корупційні схеми.

Після довгих розслідувань і збору доказів, Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про установлення рекордної суми застави – 10 мільйонів гривень – для підозрюваного. Ця діяльність є чітким показником впровадження нульової толерантності до корупції в системі правосуддя України.

Прозорість і об'єктивність у розгляді справ, пов'язаних з можливим порушенням закону щодо збагачення, відіграють критичну роль у підтримці довіри громадян до владних структур. На цьому етапі вирішальне значення має забезпечення незалежності суду та відсутність впливу з боку політичних чи корпоративних інтересів.

Засуджуючи будь-які прояви корупції та виявлення порушень закону, суспільство продемонструє свою визначну позицію у боротьбі за чесність та справедливість у країні.

Суд 29 травня підтримав позицію прокурора САП і застосував заставу в розмірі 10 мільйонів гривень до Смирнова, якого підозрюють у незаконному збагаченні на суму 15,7 мільйона гривень.

Самий Смирнов раніше анонсував свій намір оскаржити рішення суду щодо застави у розмірі 10 мільйонів гривень. Попередньо він також зазначив, що не має претензій до детективів та описав вручення підозри та проведення обшуку як “швидке та делікатне”.

Смирнов був заступником керівника ОПУ Андрія Єрмака з 10 вересня 2019 року по 29 березня 2024 року. Восени 2023 року журналістам вдалося встановити, що НАБУ провели обшуки у його водія, матері та брата у справі про придбання нерухомості та автомобілів його братом Ігорем за дуже заниженими цінами.

Як відомо, 22 травня НАБУ оголосила підозру Смирнову у незаконному збагаченні на 15,7 мільйона гривень, після чого у нього було проведено обшуки.

28 травня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистих зобов’язань та застави у 10 мільйонів гривень, які мали бути внесені не пізніше п’яти днів з моменту обрання запобіжного заходу.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Ще у 2020 році між урядом та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) було підписано меморандум. Угода передбачала добровільне скорочення ставок “зеленого” тарифу, щоб знизити фінансове навантаження на державу. Виробники погодилися отримувати менше, проте сподівалися на стабільні виплати в обумовленому обсязі.

За словами Прокіпа, ця угода передбачала, що частину тарифу — близько 20% — фінансуватиме бюджет. Однак, за словами експерта, ці кошти не були закладені в бюджет, а виплати переклали на НЕК “Укренерго”. Це спричинило значну заборгованість перед виробниками з ВДЕ.

Щоб зменшити борговий тиск, “Укренерго” випустило зелені єврооблігації на суму понад 800 мільйонів доларів. Проте через проблеми з корпоративним управлінням та постійний дефіцит фінансування в жовтні компанія оголосила про технічний дефолт. За словами Прокіпа, це не перший випадок, коли “Укренерго” змушене брати позики для виплат виробникам, тоді як заборгованості перед самою компанією лише накопичуються.

На порядку денному зараз чергове перегляд тарифу на передачу електроенергії. Регулятор пропонує знизити обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає повного покриття витрат “Укренерго”. Таке скорочення, на думку експертів, ще більше загострить фінансову кризу в компанії.

Зі свого боку, радник прем’єр-міністра України та член Наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко прогнозує збільшення заборгованості за поточний рік ще на 8 мільярдів гривень. Якщо ситуація не зміниться, то заборгованості перед виробниками ВДЕ лише зростатимуть.

Відновлювана енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України. Водночас невиконання державою фінансових зобов’язань ставить під загрозу її подальший розвиток. На думку експертів, Україні необхідно терміново впровадити прозорі та довгострокові фінансові механізми для підтримки зеленої енергетики та уникнення дефолту в галузі.