Умовна стратегія: Основні плани України на контрнаступ у 2025 році

У внутрішньопартійних кулуарах "Слуги народу" вже зафіксовані сигнали щодо наближення обговорення ключових кадрових питань у Верховній Раді наприкінці квітня. Зазначається, що на черзі для розгляду – доля кількох міністерств та високопосадових осіб, зокрема Міністерства культури, Міністерства спорту, а також особистості Ірини Верещук та її реінтеграційного відомства, і Міністерства відновлення та інфраструктури. Провідні керівники в адміністрації президента прагнуть вирішити якнайбільше кадрових питань протягом поточного парламентського засідання, свідомі того, що затягнутість у прийнятті кадрових рішень може призвести до небажаних затримок, які стали характерними для минулих урядів.

Хоча деякі перегляди в Кабінеті Міністрів вже відбулися, напруження у зв'язку з конфліктом з Росією привело до виклику на звіт віце-прем'єра з відновлення Олександра Кубракова та голови державного агентства з відновлення Мустафи Найєма більшістю голосів депутатів. Хоча можливі перестановки в інфраструктурному секторі та сфері відновлення, вони не вважаються найбільш ймовірними. У Банковій ще не прийнято остаточного рішення щодо реорганізації та ліквідації певних міністерств. Проте загальні тенденції уже спостерігаються. Ймовірно, доля Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства спорту буде вирішена до кінця квітня, що може призвести до їх ліквідації або передачі функцій іншим структурам.

У рамках боротьби з російською агресією в інформаційному просторі розглядається ідея створення окремого "міністерства пропаганди". Також не виключена ліквідація Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, з передачею деяких функцій іншим органам. Згідно з одним з сценаріїв, перша віце-прем'єрка та міністр економіки Юлія Свириденко може отримати додаткові обов'язки в інфраструктурному секторі. Також обговорюється можливість призначення голови "Нафтогазу" Олексія Чернишова на важливі посади в уряді.

Незважаючи на всі чутки та спекуляції, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що кадрові зміни не є пріоритетом на даний момент і будуть обговорюватися з парламентською більшістю та президентом.

Висновки з цієї статті дозволяють зробити кілька важливих висновків. По-перше, можливі зміни в уряді України, зокрема щодо долі окремих міністерств та високопосадових осіб, є предметом значної уваги і обговорень як у партійних структурах, так і в адміністрації президента. По-друге, розглядаються різні варіанти щодо подальшого розвитку кадрової політики, включаючи можливість ліквідації окремих міністерств, передачу їх функцій іншим структурам або навіть створення нових відомств. По-третє, несвідомість розгорнутих кроків ще не розроблена, але загальні тенденції вже видно, і це може мати велике значення для подальшого урядування та реформування країни.

Громадяни України, які перебувають у державах Європейського Союзу в межах механізму тимчасового захисту, не матимуть автоматичного права залишитися на території ЄС після припинення дії цього статусу. Очікується, що відповідний режим може діяти орієнтовно до березня 2027 року. Про це повідомила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон, наголосивши на необхідності завчасної підготовки до подальших рішень.

Механізм тимчасового захисту був активований у 2022 році на рівні Європейський Союз як екстрений інструмент реагування на масовий наплив людей, які рятувалися від війни. Він дозволив мільйонам українців легально проживати, працювати, навчатися та отримувати медичну допомогу в країнах-членах без проходження стандартної процедури надання притулку. Це рішення стало безпрецедентним прикладом солідарності між державами ЄС.

Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.

Згідно з отриманою інформацією, кількість втрат у системах ППО продовжує зростати. Це може бути пов'язано з цілеспрямованими діями противника, спрямованими на виявлення та ураження компонентів систем ППО та протиракетної оборони (ПРО) Збройних Сил України.

Звідси простий висновок. Нові поставки ніяк не покращують ситуацію, а тільки сприяють “підтримці балансу”. Щоб ситуація кардинально покращилася, треба моментальні поставки ППО і боєприпасів до них на 15 млрд $. Це дасть Україні перевагу на 2 місяці, поки їх росіяни не виявлять і не знищать. Але для заходу це не вигідно.

Україну на саміті НАТО у Вашингтоні чекають гарні новини щодо постачання систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot.

Про це заявила посолка США при НАТО Джуліанна Смі.

“Будуть свіжі новини щодо ППО. Українці у квітні попросили в НАТО сім систем Patriot. І ми маємо дуже позитивну відповідь щодо цього, яка надійде найближчими днями”, – сказала Сміт.

Вона зазначила, що у Вашингтоні “буде великий тиждень”. І закликала стежити за “конкретними оголошеннями, які будуть надходити для України, для союзників по НАТО, новинами про оборонне виробництво, про стійкість, про кібербезпеку”.