УПЛ: коли і де дивитися дербі “Шахтар” – “Динамо” 27 квітня

19-річна Злата Мітчелл, донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, не вперше привертає увагу суспільства завдяки своїм відвертим публікаціям у соціальних мережах. Після чергової серії ефектних фото, що з’явилися на її сторінках, користувачі знову почали активно обговорювати її стиль і поведінку. Злата, яка вже кілька років мешкає в США, неодноразово ставала предметом критики за свої публікації, котрі часто викликають суперечливі думки серед її підписників.

Знімки, на яких Злата постає в сміливих позах і навіть іноді демонструє не зовсім прийнятні для традиційних уявлень образи, здобувають велику популярність. Однак не всі її фоловери захоплюються її модними виборами. Серед коментарів можна зустріти чимало критичних зауважень, де згадується, що стиль дівчини значно відрізняється від того, який рекомендує її мама. Зокрема, деякі користувачі зауважують, що Ольга Фреймут, яка славиться своєю витонченістю та строгістю, могла б обурюватися такими публікаціями дочки.

Утім, сама Ольга Фреймут у соцмережах не дистанціюється від доньки: ведуча регулярно залишає під постами сердечка, публічно виражає підтримку і робить компліменти. За оцінками спостерігачів, негативних коментарів із часом стає менше — здається, що аудиторія почала сприймати Злату не лише як «доньку Фреймут», а як окрему особистість.

В інтерв’ю Фреймут неодноразово наголошувала, що виросла в інші часи, коли від неї очікували скромності, проте визнає, що нині суспільні норми змінилися. Тож замість осуду ведуча обирає публічну підтримку і дає зрозуміти: вибір доньки — її особиста справа.

Українська енергетична біржа (УЕБ) виступає активним пропонентом впровадження місцевого ринку природного газу в Україні. Цю ініціативу підкреслила заступник Голови біржового комітету УЕБ, Інна Щербина. Вона наголосила, що в інших європейських країнах успішно функціонують місцеві газові ринки, які сприяють формуванню адекватних цінових сигналів та зниженню цінових ризиків.

"Ми вважаємо, що такий місцевий ринок має бути створений і в Україні", — підкреслила Щербина. За її словами, успішна підтримка біржового ринку в Україні ґрунтується на чотирьох ключових факторах. По-перше, це забезпечення ліквідності шляхом введення обов'язку продажу та закупівлі газу на біржі. Другим важливим аспектом є стандартизація продуктів на ринку, що сприятиме утворенню стабільних цінових індикативів.

"Наша пропозиція полягає у впровадженні цих заходів, і я сподіваюся, що з часом вона буде врахована, оскільки ми говоримо про це не один рік", — додала Щербина. Вона також зазначила, що обов'язкове виконання угод та котирування біржових курсів також є важливими елементами успішного функціонування місцевого ринку газу в Україні.

У висновку можна зазначити, що ініціатива створення місцевого ринку природного газу в Україні отримала підтримку з боку Української енергетичної біржи. Заступник Голови біржового комітету УЕБ Інна Щербина висловила переконання в необхідності цього кроку, посилаючись на позитивний досвід інших європейських країн. Її висновки стосуються важливості забезпечення ліквідності, стандартизації продуктів, обов'язкового виконання угод та котирування біржових курсів для успішного функціонування ринку. Вона закликає до уваги до цієї проблематики та сподівається на швидке врахування пропозицій для подальшого розвитку енергетичного сектору в Україні.

Попри зусилля США обмежити експорт стратегічних технологій до Росії, чорний ринок для Starlink процвітає. Термінали супутникового зв’язку потрапляють до рук російських військових, що дозволяє їм більш точно координувати наступальні дії. Технологія допомагає збільшити кількість використовуваних дронів і значно покращити точність артилерійських ударів.

Використання терміналів Starlink дає російським військовим змогу ефективніше наводити артилерію та координувати дії під час наступальних операцій. За словами журналістів, саме ці системи суттєво сприяли останнім успіхам окупантів на Донбасі. Українські військові підтверджують, що новітні технології дають російським підрозділам значну перевагу на полі бою, дозволяючи проводити операції з високою точністю.

Особливо тривожним є той факт, що Росія встановлює термінали Starlink на безпілотники типу “Шахед”. Завдяки супутниковому зв’язку та камерам, окупанти можуть використовувати ці дрони як високоточні баражуючі боєприпаси для ураження навіть рухомих цілей. Це дозволяє російським силам проводити операції на далекі відстані, використовуючи дрони для дорозвідки і миттєвого коригування вогню.

Попри спроби обмежити доступ Росії до новітніх технологій, чорний ринок Starlink продовжує функціонувати. Термінали нелегально продаються через підпільні канали, що ускладнює ситуацію для союзників України, які намагаються заблокувати постачання таких товарів у Росію.

КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» уклала контракт із київською компанією «Унімед Груп» на постачання комплекту медичних меблів для Обласного центру соціально-психологічної допомоги. Загальна вартість угоди становить близько 5,2 млн грн. Однак ціна деяких позицій, які були включені в цей контракт, значно перевищує ринкові аналоги, що викликає питання щодо доцільності таких витрат.

Одна з найбільш обговорюваних позицій угоди – це 57 приліжкових тумбочок моделі SERA-10, де ціна за одиницю становить 42,57 тис. грн (без ПДВ — 39,59 тис. грн). Порівняно з ринковими цінами, такі меблі виглядають надзвичайно дорогими. Зокрема, на українському ринку можна знайти моделі, вироблені в Німеччині, з ціною близько 21,9 тис. грн за одиницю. Очевидно, що така велика різниця в ціні може викликати сумніви у законності та ефективності використання бюджетних коштів, особливо якщо йдеться про закупівлю товарів для соціальних закладів, де кожна гривня має велике значення.

Інші позиції договору також викликають питання. Медична шафа для інструментів AD 213-P оцінена у 120,96 тис. грн за штуку (для центру придбано дві), тоді як на ринку аналогічні шафи доступні за значно нижчими цінами — журналісти називають завищення більш ніж удвічі. За іншою позицією — шафа AD-206/P (7 одиниць по 98,28 тис. грн) — повні аналоги на закордонних порталах коштують до $500. І нарешті, стільці лікаря AD-261/H придбали по 46,44 тис. грн за штуку, тоді як подібні моделі на ринку продаються за тисячі (а не десятки тисяч) гривень.

Переплата за цим тендером сягнула щонайменше 2 млн грн. Як зазначається в публікації, компанія «Унімед Груп» також виконувала доставку та розмитнення обладнання.

Засновниками «Унімед Груп» згідно з відкритими даними є мешканці Києва та Київської області Микола Беззубенко та Микола Щирук. У 2019 році проєкт «Наші Гроші» публікував розслідування про бізнес Беззубенка та Щирука, у якому Беззубенка називали колишнім начальником управління економічної контррозвідки СБУ та пов’язували з мережею фармпостачальників. Після 2022 року, за даними публікацій, група компаній розширила діяльність і почала постачання медичного обладнання до лікарень.