Урожай пшениці в Україні буде найгіршим за останні роки

У п’ятницю, 17 травня, Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який має потенціал перетворити динаміку військової служби в країні. Цей закон дозволяє засудженим особам на добровільній основі вступати до складу армії. Йдеться про історичний крок, який відкриває можливості для певних категорій засуджених та ув'язнених в Україні, а саме тих, хто має бажання та здатності вступити на службу в умовах воєнного стану.

Згідно зі змістом закону, засудженим, які згодяться вступити на військову службу, надається можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Проте це рішення не є автоматичним, адже вирішує його суд. Така ініціатива вимагає ретельного розгляду кожного випадку, зокрема з урахуванням характеру злочину та психологічного стану засудженого.

Міністерство оборони вже розробило плани залучення мобілізованих ув'язнених до спеціальних військових підрозділів. Крім того, кандидати повинні успішно пройти військово-лікарську комісію та мати підтримку командування. Відомо, що не всі засуджені будуть придатні для цієї форми служби, оскільки існують обмеження, які виключають участь у мобілізації за певними категоріями злочинів, такими як загроза національній безпеці або умисне вбивство з особливою жорстокістю.

Станом на 15 травня 2024 року в Україні перебуває 27 471 засуджений, серед яких 1538 жінок. За даними опитування, проведеного у квітні, приблизно 4,5 тисячі засуджених виявили бажання вступити до армії в обмін на умовно-дострокове звільнення. Раніше, голова Міністерства юстиції, Денис Малюська, зазначав, що в Україні може бути від 10 до 20 тисяч засуджених, яких можна мобілізувати на військову службу за контрактом. Цей закон створює нові можливості для реабілітації засуджених та водночас посилює обороноздатність країни, використовуючи їх потенціал у важливій справі захисту національної безпеки.

У результаті підписання законопроекту Президентом України Володимиром Зеленським відкривається нова можливість для засуджених осіб добровільно приєднатися до армії, отримати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зробити вагомий внесок у захист національної безпеки країни. Закон передбачає ретельний відбір кандидатів та урахування характеру їхніх злочинів, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки військових підрозділів. Згідно зі статистикою, значна кількість засуджених виявила бажання вступити до армії, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки цієї ініціативи серед населення. Таким чином, цей закон не лише сприятиме соціальній реабілітації засуджених осіб, але й покращить обороноздатність країни, залучаючи їх досвід та потенціал у справі захисту національних інтересів.

У передфінальній версії законопроєкту про мобілізацію чітко прописані заходи, спрямовані на вплив на тих, хто порушує правила військового обліку. Це стосується не лише тих осіб, які не з’явилися за повісткою, а й тих, хто протягом 60 днів після набуття законом чинності не оновив свої дані. Перелік заходів настільки конкретний, що він урізноманітнюється:

У випадку, якщо громадянин не виконує обов’язки, передбачені законом про мобілізацію, керівник Територіального центру координації звертається до поліції з метою затримання та доставки громадянина до центру.У випадку, якщо поліція повідомляє письмово про неможливість здійснити доставку, керівник ТЦК протягом 5 днів висилає громадянину рекомендованим листом "вимогу" (форму документа визначить Міністерство оборони).День доставки цього документа вважається або днем вручення під розписку поштою, або днем відмови від отримання чи неможливістю доставити цей документ з інших причин. Після цього громадянину надається 10 днів на виконання вимог, визначених у документі.Якщо громадянин не виконує вимоги, ТЦК звертається до суду щодо обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом – на термін, необхідний для виконання вимог, визначених у документі.Обмеження у праві керування здійснюватиметься державною виконавчою службою безпосередньо після отримання рішення суду. Вищезгадана стаття відображає важливість встановлення чітких та ефективних механізмів впливу на осіб, які порушують правила військового обліку. Зазначені у законопроєкті заходи відображають серйозний підхід до забезпечення дисципліни та відповідальності за виконання військових обов’язків. Зокрема, визначені процедури звернення до поліції, надання вимог до громадян, а також механізми обмеження прав та можливостей тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків перед військовим обліком. Ці заходи спрямовані на забезпечення високого рівня дисципліни серед військовослужбовців та громадян, які зобов’язані дотримуватися військових норм та правил.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Молодий чоловік оскаржив відмову ТЦК в наданні йому відстрочки від призову на військову службу через навчання на денній формі. В суді він стверджував, що має законне право на відстрочку відповідно до норм Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак, ТЦК відхилив його заяву, мотивуючи це тим, що згідно з даними Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО), студент порушив порядок здобуття освіти, що не відповідало вимогам законодавства.

Студент звернувся до суду з вимогою виправити інформацію в ЄДЕБО та підтвердити, що його навчання не суперечить вимогам Закону “Про освіту”. Також він просив суд заборонити ТЦК вжиття будь-яких дій, спрямованих на його призов до армії, до ухвалення рішення за його позовом. Водночас він зазначив, що в нього є повістка на 11 листопада 2024 року і висловив побоювання щодо примусового призову до військової служби, що могло порушити його права.

Суд розглянув заяву студента і дійшов висновку, що він не довів порушення своїх прав та протиправність дій ТЦК. Суд зазначив, що процедура мобілізації чітко регулюється законом, і наявність повістки не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову. У результаті суд відмовив у задоволенні заяви студента про забезпечення позову.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За кількістю готелів лідирують оператори Optima Hotels (64 готелі), Ribas Hotels Group (21) і Premier Hotels and Resorts (11). Серед іноземних мереж лідерами за масштабом присутності є Accor з дев’ятьма готелями і Radisson з п’ятьма.

Середнє завантаження українських готелів у першій половині 2024 року становило 34-38%, а в окремих регіонах на заході країни (у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях) сягнуло 60-70%.

За прогнозом аналітиків, після закінчення війни туристичний потік в Україні може зрости до 14,5 млн осіб. Таким чином, нинішній обсяг номерного фонду не зможе відповідати попиту.

За даними Ribas Hotels Group, потенційна потреба в номерному фонді може становити +30-40% від нинішньої кількості.