Уряд свідомо створює умови для зростання інфляції

Тривога стала постійним супутником багатьох людей. Щодня ми стикаємось з інформаційними навантаженнями: новини, соціальні мережі, робочі обов’язки, взаємодія з іншими людьми — усе це може створювати відчуття невизначеності та напруги. Проте важливо розуміти, що тривога не є чимось незмінним і непереборним. Це природна реакція організму на стрес, яка може бути не тільки неприємною, але й корисною у певних ситуаціях, адже вона мобілізує ресурси для боротьби із загрозою. Проблема виникає тоді, коли цей стан стає хронічним, і тривога стає постійним фоном нашого життя. Тоді настає момент, коли її можна і потрібно навчитися контролювати.

Психологи наголошують на кількох простих, але ефективних практиках, які допомагають знизити рівень тривоги. Ось деякі з них:

Один із перших кроків — дати цим думкам вийти назовні. Ведення щоденника працює як розвантаження. Коли ви записуєте: “я боюся, що не встигну, і мене звільнять” або “мені страшно за близьких”, це перестає бути розмите некероване відчуття і перетворюється на конкретну тезу. Конкретне легше перевірити: чи це справді ймовірно, чи це уява, роздута тривогою.

Друга техніка — дихання. Повільні глибокі вдихи й довгі видихи запускають парасимпатичну нервову систему — те, що умовно відповідає за «заспокоїтися, переварити, відновитися». Кілька хвилин такого дихання на день поступово знижують рівень напруги в тілі. Це не “йога для інстаграму”, а реальний фізіологічний вплив: серце б’ється повільніше, м’язи розслабляються, думки стають менш хаотичними.

Третє — гігієна інформації. Безперервний скрол соцмереж і новин формує відчуття, ніби небезпека всюди і постійно. Психологи радять виставляти рамки: наприклад, дивитися новини двічі на день у визначений час, а не кожні 10 хвилин, і вимкнути пуші, які вриваються в роботу чи відпочинок. Це не “байдужість”, це турбота про психіку.

Четверте — дія замість фантазування катастрофи. Тривога любить “а що буде, якщо…”, але не любить план. Якщо ви конкретно прописуєте: що я можу зробити сьогодні, щоб ситуація стала хоч трохи кращою — ви повертаєте собі відчуття контролю. Навіть маленька дія (“напишу лист”, “подзвоню лікарю”, “відкладу 200 грн у резерв”) знижує напругу сильніше, ніж дві години накручування.

П’яте — тіло треба виводити з режиму постійної напруги. Тут працюють будь-які практики, які змушують вас вийти з голови в тіло: коротка прогулянка, розтяжка, теплий душ, медитація, йога, релаксаційні вправи. Це не про “стати ідеальним дзен-гуру”, а про дати нервовій системі сигнал: зараз ми в безпеці.

Психологи наголошують: ключ у регулярності. Не обов’язково витрачати годину, не обов’язково “вірити в медитацію”. Достатньо виділити собі ці умовні 10 хвилин на день, щоб поступово зменшувати фон тривоги й повертати собі відчуття, що ви керуєте станом, а не стан вами.

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що в ніч на 19 травня у Севастополі сили оборони України нанесли удар по російському ракетному кораблю "Циклон" проєкту 22800. Початково оголошено про знищення російського морського тральщика "Ковровець", однак подальші розслідування розкрили істину про ціль атаки. "Сили оборони України знищили морський тральщик 'Ковровець'", – повідомлялося у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ на 19 травня. Пізніше стало відомо, що цілью був інший корабель – ракетний катер "Циклон", який увійшов до складу російського флоту. Цю інформацію підтвердив Генштаб у заяві 21 травня, додавши, що корабель був поранений у Севастополі.

Офіційно Росія не інформувала про знищення жодного з цих двох кораблів. Проте окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв повідомляв про ракетну атаку на Крим, яку, за його словами, змогла відбити протиповітряна оборона. Відомості від Развожаєва свідчать про те, що Севастополь атакували касетними боєприпасами. Цю інформацію підтвердило також міністерство оборони РФ, зазначивши, що для захисту використовувались засоби протиповітряної оборони.

"Циклон" – це ракетний корабель проєкту 22800 (відомий також за шифром "Каракурт"). Цей новий корабель був переданий Військово-Морським Флотом Росії тільки у липні 2023 року. Його технічні характеристики включають водотоннажність у 800 тонн, довжину 65 метрів, ширину 10 метрів і осадку 4 метри. Максимальна швидкість досягає 30 вузлів, а дальність ходу – 2500 миль за швидкості 12 вузлів. Автономність складає 15 діб. На озброєнні судна є установка вертикального пуску ракет "Онікс" і "Калібр-НК", а також модернізована артустановка калібру 76,2 мм АК-176МА та ЗРАК "Палаш".

Експерти вважають, що останні події, пов'язані з знищенням ракетного корабля "Циклон", є істотною перемогою для Українських Збройних Сил. Росія часто використовує такі ракети як "Онікс" та "Калібр" у своїх атаках на Україну. "Циклон" може бути останнім надводним кораблем ракетного класу у складі Чорноморського флоту, хоча залишаються ще підводні човни.

Українські військові експерти стверджують, що знищення такого сучасного ракетного корабля є значним досягненням для Збройних Сил України, порівняно з затопленням тральщика "Ковровець", про що повідомлялося раніше. "Ковровець" – це морський тральщик, який входив до складу Чорноморського флоту рівно 50 років тому.

Він був активно задіяний у різноманітних завданнях, включаючи проведення тралів за кораблями та суднами, розвідувальне та контрольне тралення, прокладання фарватерів у мінних полях та участь у постановці мін у віддалених районах. "Ковровець" мав вражаючу історію служби, включаючи участь у міжнародних операціях та забезпечення безпеки в регіоні Перської затоки під час ірано-іракської війни.

За часів конфлікту у Сирії "Ковровець" також відзначився своєю активною участю у траленні районів берегової зони від мін, що встановлювали бойовики ІДІЛ. Цей тральщик заслужено вважається одним із найефективніших у своєму класі, а його внесок у забезпечення безпеки на морі визнаний багатьма експертами.

В зв'язку з важливістю завдань, які вирішувалися "Ковровцем", його тривале перебування на бойовій службі у дальній морській зоні було високо оцінено військовими та політичними кілами Росії. Цей корабель визнаний символом морської сили та дисципліни, а його екіпаж – прикладом професіоналізму та відданості своїй країні.

Цей корабель також зазнав удару від української атаки. У жовтні 2022 року морські дрони Збройних Сил України атакували тральщик "Іван Голубець" у бухті Севастополя. Міністерство оборони Російської Федерації підтвердило пошкодження корабля. Проте стосовно можливого ураження тральщика "Ковровець" російська влада утримувалася від надання коментарів.

Цей інцидент свідчить про інтенсивність конфлікту в Чорноморському регіоні та високу готовність Українських Збройних Сил до відстоювання своїх позицій. Використання морських дронів у військових операціях підтверджує сучасний підхід до ведення бойових дій і свідчить про високий рівень технологічної розвиненості та бойової підготовленості українських військових.

Пошкодження "Івана Голубця" підкреслює необхідність посилення заходів з безпеки та захисту морських об'єктів в умовах непростої політичної та воєнної ситуації в регіоні. Українська сторона продовжує демонструвати свою готовність до відстоювання своїх територіальних інтересів і захисту вітчизни від будь-яких загроз.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків. По-перше, конфлікт між Україною та Росією продовжує активно розвиватися, зокрема в Чорноморському регіоні. Постійні напади та контратаки з боку обох сторін свідчать про високий рівень напруженості та готовності до військових дій.

По-друге, використання новітніх технологій, таких як морські дрони, відображає сучасні тенденції у веденні війни. Українські Збройні Сили демонструють свою технологічну підготовку та готовність до використання новітніх засобів для захисту своїх територіальних інтересів.

І нарешті, зазначення про пошкодження тральщика "Іван Голубець" та можливе ураження "Ковровця" свідчать про значущість морських операцій у рамках конфлікту та необхідність посилення заходів з безпеки морських об'єктів.

У цілому, стаття підкреслює необхідність посилення міжнародного співробітництва та пошуку мирного вирішення конфлікту між Україною та Росією для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні.

Київська міська прокуратура оголосила про підозру директору Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації у зв’язку з порушеннями, виявленими під час закупівлі спеціалізованої рятувальної техніки у 2022 році. За попередніми висновками слідства, посадовець неналежно виконав свої службові обов’язки, що призвело до тяжких наслідків для столичної громади.

Справу кваліфіковано за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Йдеться про службову недбалість, яка, згідно з матеріалами слідства, полягала у придбанні шести аварійно-рятувальних машин і комплектів додаткового обладнання за значно завищеними цінами. Унаслідок цього бюджету міста було завдано збитків на мільйони гривень.

Посадовцю загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років та обмеження права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Раніше Роману Ткачуку вже вручали підозру за фактом розтрати бюджетних коштів, призначених для встановлення систем оповіщення в Деснянському районі, а також через порушення, пов’язані із закритим укриттям.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

З 27 листопада, коли офіційний курс долара вперше за кілька місяців перевищив 41,5 грн, рекордні значення було зафіксовано вже вісім разів. Останнє максимальне значення (41,9 грн) діяло лише добу – 19 грудня.

Проте подібні зміни не є причиною для паніки. Як зазначають експерти, коливання курсу – це звичайне явище в умовах режиму керованої гнучкості, який запровадив НБУ.

Голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошує, що уряд ще під час розрахунків бюджету на 2024 рік передбачав девальвацію гривні приблизно на 10%. На кінець року курс прогнозувався на рівні 42,1 грн/долар.

Таким чином, запас для зростання ще є, проте такі зміни є частиною очікуваного сценарію, а не ознакою кризи.

Попри рекордний офіційний курс, готівковий долар вже давно перевищив ці показники. Наприклад, у пунктах обміну валют курс часто значно вищий через ринкові фактори, включаючи попит і пропозицію.

Прогнозувати подальші зміни складно, однак експерти зазначають, що після стрибків курс нерідко йде вниз. Наприклад, після досягнення рекорду 4 грудня (41,93 грн) курс знизився до 41,44 грн.

Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ, раніше пояснював: зміна курсу – це природний процес у сучасних умовах. Регулятор заздалегідь попереджав про можливі коливання.

Сьогодні головним завданням НБУ є збереження стабільності фінансової системи, що передбачає контроль над інфляцією та своєчасну реакцію на зміни економічної ситуації.