Вівторок, 3 Березня, 2026

Уряд виплатив 714 млн грн кешбеку за купівлю товарів українського виробництва

Важливі новини

Різкі коливання цін на електрозарядні станції в Україні на початку 2026 року

На початку 2026 року український ринок електрозарядних станцій зазнав несподіваного цінового стрибка. На деяких локаціях тарифи на зарядку електромобілів досягали 46–60 гривень за кВт·год, що викликало занепокоєння серед автовласників та аналітиків. Проте вже через кілька днів ціни почали поступово знижуватися, повертаючись до більш звичного рівня.

За словами співвласника мережі електрозарядних станцій Flash Дениса Косого, основною причиною різкого подорожчання не було збільшення попиту на електроенергію. Зростання тарифів було спричинене тимчасовими технічними та логістичними факторами, серед яких нестача компонентів для стабілізації роботи станцій і короткочасні перебої в постачанні електроенергії на окремі регіони. Такий збіг обставин створив тимчасовий дисбаланс між пропозицією та попитом, що і відобразилося у різкому, хоча й нетривалому, стрибку цін.

Косой пояснює, що після підвищення прайс-кепу один із великих гравців ринку — Ionity — скоригував свої тарифи, а за ним підтягнулися й інші оператори. EcoFactor, як і низка конкурентів, почав переглядати ціни, орієнтуючись не лише на власну собівартість, а й на дії лідерів ринку. У результаті тарифи на багатьох станціях зросли автоматично та нерівномірно.

На окремих локаціях різке підвищення пояснювалося поєднанням кількох чинників: закупівлею електроенергії за піковими цінами, страхом можливого дефіциту через воєнні ризики, а також відсутністю оперативної інформації про реальну собівартість у конкурентів. Частина операторів підняла ціни «про запас», не маючи чіткого розуміння подальшої динаміки ринку.

Водночас не всі мережі пішли цим шляхом. За словами Косого, мережа Flash підвищила тарифи лише на 1–2 гривні. Він зазначає, що навіть за зростання собівартості до 20 гривень за кВт·год економічно обґрунтованою була б ціна близько 30 гривень, однак компанія спершу орієнтувалася на рівень до 26 гривень і надалі коригувала тарифи залежно від ситуації.

Різке подорожчання викликало масову негативну реакцію користувачів. Після цього оператори почали повертатися до економічно обґрунтованих рівнів. Уже за кілька днів ціни на більшості зарядних станцій знизилися. Наразі тарифи коливаються в межах 20–24 гривень за кВт·год залежно від локації, типу станції та умов закупівлі електроенергії. В окремих випадках ціна становить 18–22 гривні.

Попри цінові коливання, обсяги зарядок не зменшилися. За оцінками операторів, ринок приблизно порівну ділиться між домашньою та комерційною зарядкою. Через аварійні та планові відключення електроенергії водії дедалі частіше змушені користуватися комерційними станціями, що дозволяє деяким мережам фіксувати рекордні показники.

Косой пояснює, що навіть за невеликої ємності батареї електромобіля запасу ходу вистачає лише на обмежену відстань, після чого водії змушені звертатися до швидкісних зарядних станцій. Там за кілька годин можна підзарядити авто повністю або принаймні наполовину, що підтримує стабільний попит навіть у періоди високих тарифів.

У лютому, за оцінками співвласника Flash, середня собівартість зарядки може зрости до 18 гривень за кВт·год, що потенційно змусить частину операторів знову переглянути ціни. Водночас навесні ринок традиційно входить у більш сприятливий період.

Зі зростанням частки сонячної генерації, зменшенням пікових навантажень і посиленням конкуренції між операторами тарифи зазвичай знижуються. Попри наявні в Україні близько 18 гігават потужностей відновлюваних джерел енергії, не всі вони працюють одночасно через балансування мережі та воєнні ризики. Якщо ситуація залишатиметься стабільною, навесні ціни на зарядку електромобілів можуть знову піти вниз, а травень традиційно стане одним із найкращих періодів для ринку.

У більшості регіонів 10 червня буде хмарно з проясненнями

У вівторок, 10 червня, в Україні очікується зниження температури – після спекотних днів прийде більш комфортна погода. За прогнозом УНІАН, у більшості регіонів температура повітря вдень становитиме +20°…+25°, лише на півдні та сході місцями збережеться спека до +28°…+29°. Опади очікуються лише на Донеччині та Луганщині, де можливі дощі й грози. У Києві вдень буде +22°, […]

Ексзаступник голови Дніпропетровської ОДА постане перед судом

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) передали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) обвинувальний акт проти колишнього заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимира Орлова. Його обвинувачують у корупції за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України – вимаганні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. За даними слідства, у 2024 році одне […]

The post Ексзаступник голови Дніпропетровської ОДА постане перед судом first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Укрзалізниця між політикою та економікою: криза, яку замовчують

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

В КМВА прокоментували скандальну забудову Ботсаду Гришка

Очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко звернувся до керівництва Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка та Національної академії наук України із закликом негайно розірвати інвестиційний договір, укладений у 2018 році. Цей договір передбачає забудову частини території ботанічного саду, що викликало значний резонанс серед громадськості. Офіційна позиція КМВА У своєму зверненні Ткаченко наголосив, що ботсад […]

The post В КМВА прокоментували скандальну забудову Ботсаду Гришка first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українці нарешті почали отримувати виплати за програмою “Національний кешбек” за грудень 2024 року та січень 2025 року. Загальна сума компенсацій склала 714 мільйонів гривень. Про це повідомило Міністерство економіки України.

“Уряд виплатив українцям 714 млн грн кешбеку за купівлю товарів українського виробництва у грудні та січні. Кошти будуть зараховані на картки для виплат Національний кешбек сьогодні-завтра. Кількість отримувачів кешбеку за ці місяці зросла майже на півтора мільйона і становить 3,4 млн людей. Виплати отримають громадяни, які накопичили понад 2 гривні кешбеку та вчасно активували картки для виплат у застосунку Дія”, – йдеться у повідомленні.

Мінекономіки обіцяє наступну виплату кешбеку наприкінці березня.

Станом на 7 березня загальна сума виплаченого кешбеку за вересень – січень становить  1,1 млрд гривень, 1208 користувачів отримали максимальну суму кешбеку за місяць – 3 тис. гривень.

57,5% від усіх користувачів – віком до 45 років; 25,3% — середнього віку, 17,2% — старшого (60+), 61% користувачів — жінки, 39% — чоловіки.

Як повідомлялося, виплата за грудень та січень обіцяли наприкінці лютого 2025 року.

The post Уряд виплатив 714 млн грн кешбеку за купівлю товарів українського виробництва first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини