Усик може стати кандидатом у мери Києва

Наступ ворога підтримується дефіцитом боєприпасів у ЗСУ: що відбувається на фронті?

За останні місяці Збройні Сили України (ЗСУ) стикаються зі скороченням поставок не лише західних снарядів, але й вітчизняних компаній, які забезпечували їх оглядовими замовленнями. Згідно з нашим джерелом у Генеральному штабі, це може бути свідома стратегія когось, хто намагається послабити оборону, створюючи нестачу боєприпасів у ЗСУ.

Військові вже рахують патрони та бояться подальших відступів, що підтверджується західними ЗМІ. Взяття Росією міста Авдіївка стало найбільшим досягненням на полі бою за останні місяці, що підкреслює серйозні труднощі, з якими стикаються українські війська.

Українські військові опинилися у скрутному положенні, де навіть оборона стає важким завданням через критичний дефіцит боєприпасів. Тепер є серйозні обурення щодо можливості втрати ще більшої території, оскільки ЗСУ втрачають контроль і не можуть зупинити процес відступу.

У висновках важливо зазначити, що ситуація на фронті стає дедалі більш напруженою через нестачу боєприпасів у Збройних Силах України (ЗСУ). Західні ЗМІ підтверджують складність ситуації, а взяття міста Авдіївка російськими військами показує, що це стало найбільшим досягненням противника за останні місяці.

Українські військові відчувають напруження і бояться подальших відступів через критичний дефіцит боєприпасів. Це ставить під загрозу не лише можливість проведення наступальних операцій, а й утримання оборони.

Важливо підкреслити, що необхідно негайно вжити заходів для забезпечення ЗСУ необхідними боєприпасами та підтримати їх у цей складний період. Рішучі дії в усуненні цієї проблеми є критично важливими для збереження обороноздатності та територіальної цілісності України.

Дослідження показало, що рівень підтримки українського лідера зазнав певних змін порівняно з попереднім роком. Ця тенденція спостерігалася в різних регіонах світу, що свідчить про глобальний характер цього явища.

Дослідження провели у 35 країнах світу, щоб визначити ставлення населення до президента України Володимира Зеленського.

Згідно з цими даними у середньому 40% респондентів позитивно ставляться до Зеленського, а негативно – 46%. У Європі найбільш позитивне ставлення до президента України у Швеції – 80% та Великій Британії – 72%.

Також переважає позитивне ставлення над негативним до Зеленського в Нідерландах, Німеччині, Польщі та Іспанії.

В Угорщині до Зеленського ставляться позитивно 14% населення, що стало найнижчим результатом у Європі, водночас негативний показник сягає 83% — найвищий серед 35 країн дослідження.

В Азії та Океанії найбільше довіри до президента України в Японії – 63% та Австралії – 62%. Також більш позитивне ставлення над негативним зафіксовано у Філіппінах, Південній Кореї та Бангладеш.

Населення в Індії має найвищий показник тих, хто не визначився – 45%, тоді як підтримує Зеленського 28%, а протилежної думки – 27%. У Канаді 64% до президента України ставляться з довірою, а негативно – 30%. У США показники – 48% проти 39% відповідно.

Як вказують аналітики Pew Research Center довіра до Володимира Зеленського значно знизилась у кількох країнах, а особливо у Польщі. У 2023 році 70% поляків довіряли Зеленському, а у 2024 цей показник впав на 22 пункти та становить 48%. Також значне зниження довіри до президента було зафіксовано у Південній Кореї – 15 пунктів та Південній Африці – 12 пунктів. Менш як 10 пунктів зниження за довірою також спостерігали у таких партнерів України як Австралія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Іспанія та США.

В Україні довіра до Володимира Зеленського становить 53,8%. Недовіряють президенту України – 37,8%. За балансом довіри та недовіри Зеленський має найвищі показники в Україні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Дозування та режим приймання лікарського засобу на основі канабісу визначить лікар індивідуально з урахуванням віку, ваги, стану здоров’я, супутніх захворювань пацієнта та інших чинників.

Дітям також можна призначати такі ліки, однак винятково за умови, що співвідношення канабідіолу до тетрагідроканабінолу в них становить понад 20:1, а максимальна добова доза не перевищує 25 мг/кг ваги тіла.

Водночас ліки на основі медичного канабісу не призначають вагітним і жінкам, які годують груддю, пацієнтам з відомою або підозрюваною особистою чи сімейною історією шизофренії або іншого психотичного розладу, а також у разі, якщо в пацієнта є важкі розлади особистості (виняток – депресія, пов’язана з основним захворюванням).

Серед протипоказань – підвищена чутливість до канабіноїдів або будь-якої іншої допоміжної речовини лікарського засобу. Пацієнтам, які мають помірні або тяжкі порушення функції печінки, призначати лікарські засоби канабісу не рекомендується або ж дозволяється при зменшенні дозування.

Прийом лікарського засобу на основі канабісу має бути припинений, якщо протягом 4-12 тижнів не буде отримано бажаного терапевтичного ефекту або у разі серйозних побічних реакцій (у тому числі пов’язаних із психічним станом).

Перелік хвороб:

– злоякісні новоутворення;

– діабетична нейропатія;

– розсіяний склероз;

– ураження трійчастого і лицьового нерва;

– невралгії внаслідок оперізувального лишаю;

– ураження нервових корінців і сплетінь;

– компресія нервових корінців і сплетінь у разі хвороб;

– мононевропатія кінцівок,

– поліневропатія та інші ураження периферичної нервової системи;

– церебральний параліч та інші паралітичні синдроми;

– травми спинного мозку;

– внутрішньочерепні травми;

– нудота і блювання внаслідок хіміотерапії при лікуванні новоутворень;

– хвороба Паркінсона, синдром де ля Туретта;

– рефрактерна (фармрезистентна) епілепсія;

– захворювання, що призводять до судомних нападів у дитячому віці: синдром Леннокса-Гасто, синдром Драве, туберозний склероз;

– втрата ваги, пов’язана з анорексією у пацієнтів із хворобами, спричиненими вірусом імунодефіциту людини.