Ужгород став жертвою атаки дронів: уражені об’єкти критичної інфраструктури

Керівник управління транспорту Дніпропетровської обласної військової адміністрації Віталій Фіклістов за підсумками минулого року відобразив у своїй декларації суттєві зміни у майновому стані. Йдеться про набуття об’єктів нерухомості та транспортних засобів, загальна задекларована вартість яких перевищує 7 мільйонів гривень, без урахування можливої ринкової оцінки цього майна.

Відповідно до оприлюднених даних, у 2025 році посадовець став власником великого житлового будинку в межах міста Дніпро. Площа будинку становить 549,2 квадратного метра, що відносить його до категорії об’єктів підвищеного комфорту. Разом із будинком було оформлено й земельну ділянку площею 1731 квадратний метр, на якій розташована нерухомість.

Автопарк чиновника також викликає запитання. У декларації зазначено два автомобілі BMW. Перший — BMW X5 M 2022 року випуску, який Фіклістов отримав 12 лютого 2025 року за договором поділу майна подружжя. Надалі вартість цього авто вказана на рівні 4 мільйонів гривень. Другий — BMW M340i 2025 року випуску, спортивна модель, придбана 16 вересня 2025 року за 2,2 мільйона гривень.

Водночас у декларації відсутня інформація про дружину Інну Віталіївну Фіклістову та дітей — Діану і Дарію. Як зазначено в документах, подружжя офіційно розлучилося через суд у Дніпрі в березні 2025 року. Саме після цього в декларації з’являються об’єкти нерухомості та автомобіль, отриманий у результаті поділу майна.

Фіклістов має тривалий досвід роботи в системі правоохоронних і сервісних органів. Раніше він працював у ДАІ, згодом перейшов до системи Головного сервісного центру МВС, де навіть очолював підрозділ із боротьби з корупцією.

Що стосується доходів, у 2025 році посадовець задекларував заробітну плату в управлінні транспорту Дніпропетровської ОВА у розмірі 828 тисяч гривень. Крім того, він отримав 255 тисяч гривень пенсії від Пенсійного фонду України. Ще понад 154 тисячі гривень Фіклістов задекларував як дохід від продажу електроенергії за «зеленим» тарифом.

Найбільшу частку доходів становить 4 мільйони гривень, отримані від відчуження рухомого майна. Кошти надійшли від фізичної особи Олександри Гуменюк і, ймовірно, пов’язані з продажем одного з автомобілів. Сукупний офіційний дохід посадовця за рік склав близько 5,24 мільйона гривень.

Станом на кінець року Фіклістов задекларував також значні грошові активи. У готівці він зберігає 2 мільйони гривень. На рахунках у державних та комерційних банках розміщено близько 890 тисяч гривень, а також 1460 євро.

З огляду на задекларовані доходи, обсяги придбаного майна, занижену оціночну вартість нерухомості та обставини поділу майна після розлучення, декларація керівника управління транспорту Дніпропетровської ОВА може стати предметом підвищеної уваги з боку контролюючих та антикорупційних органів.

Державний реєстратор Сергій Зоткін став фігурантом резонансного розслідування, у якому йдеться про масові зловживання у сфері оформлення прав на нерухоме майно. Його діяльність, за інформацією громадських активістів та журналістів-розслідувачів, пов’язують із системним «узаконенням» самовільних забудов, коригуванням площ об’єктів без законних підстав та внесенням змін до технічних характеристик будівель, що не відповідали дійсності.

Зібрані матеріали свідчать про те, що дії реєстратора могли здійснюватися не одноосібно. У повідомленнях активістів згадуються можливі зв’язки Зоткіна з начальницею Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іриною Свистун, а також із харківським адвокатом Валентином Мельником. За версією розслідування, саме ця співпраця начебто створила умови для перетворення державних реєстраційних процедур на механізм отримання приватної вигоди.

Одним із найпоказовіших випадків став об’єкт незавершеного будівництва в смт Пісочин. На початку лютого 2024 року нотаріус зареєстрував його продаж у стані готовності 70,5%. Але вже через півтора місяця Зоткін вніс новий запис, зареєструвавши цей самий об’єкт як повністю завершений, а його площу збільшив до 515,4 кв. м. Жодних документів про завершення будівництва, декларацій чи рішень контролюючих органів подано не було.

Схожа ситуація була зафіксована із квартирою на вулиці Кандаурова в Харкові: первинна площа становила 26,8 кв. м, але після втручання реєстратора вона «виросла» до 74,7 кв. м. Аналіз реєстраційних дій показує системність цих порушень: за заявами №62763431, №62763419 та №62763370 площі об’єктів збільшувалися у три–чотири рази виключно на підставі технічних паспортів, що законом прямо заборонено.

Джерела стверджують, що діяльність Зоткіна була неможливою без участі Ірини Свистун та адвоката Мельника, які створили неформальну «вертикаль контролю» за реєстраторами. За цією схемою робочі місця для державних реєстраторів фактично продавалися, а самі чиновники щомісяця сплачували винагороду за можливість виконувати свої обов’язки. Значна частина реєстрацій проводилася не в органах місцевого самоврядування, а в приватному офісі на вул. Сумській, 96.

Окрему роль у схемі нібито відігравав і кум адвоката Мельника — посадовець Мін’юсту Волик, який забезпечував політичний захист і впливав на кадрові рішення.

Розслідувачі наголошують, що описані дії становлять не лише адміністративні порушення, а й ознаки кримінальних правопорушень, включно зі зловживанням службовим становищем та внесенням завідомо неправдивих відомостей до державного реєстру.

Зима здатна непомітно, але відчутно змінювати внутрішній стан людини. Скорочення світлового дня, тривала похмурість і низькі температури поступово впливають на біологічні механізми, які регулюють настрій, сон і рівень енергії. За даними Real Simple, сезонні зміни можуть безпосередньо позначатися на виробленні серотоніну та мелатоніну — гормонів, що відповідають за відчуття емоційної стабільності та повноцінний відпочинок. Коли природного світла стає менше, порушуються циркадні ритми, організм гірше відновлюється, а ранкове пробудження перетворюється на справжній виклик.

Нестача сонячного світла знижує синтез серотоніну — нейромедіатора, який часто називають «гормоном гарного настрою». У результаті з’являється апатія, зменшується мотивація, зростає втомлюваність. Водночас підвищений рівень мелатоніну може спричиняти постійну сонливість і відчуття млявості навіть після тривалого сну. Так формується замкнене коло: людина почувається виснаженою, менше рухається, рідше буває на свіжому повітрі, що ще більше посилює негативний ефект.

Одна з найпоширеніших зимових реакцій — бажання залишатися вдома. Хоча це здається природним, тривале перебування у приміщенні без денного світла посилює відчуття ізоляції. Короткі прогулянки у світлу пору доби допомагають стабілізувати ритм дня та покращують настрій.

Ще одна звичка — збільшення часу перед екранами. Соцмережі та новинні стрічки стають основним способом проведення вечорів, але надлишок інформації може провокувати порівняння з іншими та відчуття власної недостатності, що підсилює тривожність.

Порушення сну — ще один фактор ризику. Нерегулярний графік відпочинку сигналізує організму про стрес. Вранці з’являється виснаження, яке часто компенсують кофеїном, але надмірна стимуляція лише посилює нервове напруження.

Фахівці також звертають увагу на тенденцію скасовувати плани через холод чи ожеледицю. Відмова від зустрічей і активностей зменшує соціальну взаємодію, що може посилювати тривожні думки. Підтримка звичного ритму життя допомагає зберігати психологічну рівновагу.

Алкоголь, який іноді сприймається як спосіб розслабитися взимку, у довгостроковій перспективі може підвищувати рівень тривожності. Аналогічний ефект має й надлишкове споживання кофеїну.

Важливу роль відіграє рух. Навіть легкі фізичні вправи або прогулянки активізують природні механізми зниження стресу. Регулярна активність сигналізує організму про безпеку та сприяє виробленню гормонів, що стабілізують настрій.

Окремо експерти наголошують на необхідності більш м’якого ставлення до себе. Самокритика та завищені вимоги в холодний сезон можуть лише посилити напруження. Натомість невеликі ритуали турботи про себе — стабільний сон, світло, рух і підтримка соціальних контактів — допомагають зберігати емоційний баланс.

Зима не обов’язково має бути періодом підвищеної тривожності. Невеликі зміни у щоденних звичках здатні значно покращити психологічне самопочуття навіть у найтемніші місяці року.

В Україні дружина померлого пенсіонера має право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, якщо вона відповідає ряду законодавчо визначених вимог. Така виплата може бути призначена на довічній основі або на період непрацездатності і становить 50% від пенсії покійного чоловіка. Право на цю допомогу має жінка, яка досягла пенсійного віку або є непрацездатною відповідно до законодавства, зокрема Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однією з ключових умов є факт спільного проживання подружжя на момент смерті чоловіка. Цей момент є визначальним для надання права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Якщо жінка не досягла пенсійного віку, але є непрацездатною, пенсія може бути призначена на весь період її непрацездатності, незалежно від віку.

Розмір виплати становить 50% від пенсії, яку отримував або мав право отримувати чоловік. Наприклад, якщо пенсія померлого становила 6 850 гривень, дружина отримає 3 425 гривень щомісяця. Додатково, для осіб віком понад 75 років передбачена щомісячна доплата у розмірі 456 гривень.

Для оформлення такої пенсії необхідно звернутися до Пенсійного фонду України та надати підтвердні документи — свідоцтво про смерть, документи про спільне проживання та підтвердження віку або стану непрацездатності.

Цей вид пенсії є важливою підтримкою для літніх людей, які втрачають основне джерело доходу та потребують стабільної допомоги від держави.